Рішення № 137411372, 04.06.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/345/26

Провадження № 2/626/575/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

з участю секретаря судового засідання Скачко Т.А.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" звернулося до Берестинського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.02.2022 між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір № 3046809822-192767, шляхом підписання електронним підписом відповідача, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 1500 грн., строк кредиту - 14 днів, відсоткова ставка за користування кредитом 0,50 % в день.

Первісний позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору.

07.03.2023 року між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 07/03/25, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 року, що укладений між ТОВ "ФК"Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1

28.08.2025 року ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ "Коллект Центр" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 року.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по договору позики перед позивачем не сплачена і складає 1729,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 1500 грн., заборгованості за нарахованими процентами 229,00 грн.

Крім того, 07.02.2022 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1203832293950, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 20 днів, за процентною ставкою 1,9 % від суми кредиту, який зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.

29.05.2023 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір № 29-05/23, відповідно до якого ТОВ "ФК "Віва Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1203832293950.

28.08.2025 року між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ "Коллект Центр" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № №1203832293950 від 07.02.2022 року.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №1203832293950 від 07.02.2022 року належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 2646,00 грн. з яких: 2000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 646,00 грн. - заборгованість по відсотках.

Крім того, 23.01.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8422696, за умовами якого, відповідач отримала кредит в розмірі 14800,00 грн., строком на 7 днів, за процентною ставкою 2,00 % від суми кредиту, стандартною процентною ставкою 5% від суми кредиту, який зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним.

26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8422696.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 8422696 належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 25753,88 грн. з яких: 13357,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10916,88 грн. - заборгованість по відсотках та 1480,00 заборгованість за комісією за надання кредиту.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 30128,88 грн.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, вирішити питання судових витрат.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.02.2022 року між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3046809822-192767, шляхом підписання електронним підписом відповідача, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 1500 грн., строк кредиту - 14 днів, відсоткова ставка за користування кредитом 0,50 % в день

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ФК "Інкасо фінанс" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 1500 грн., відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від ТОВ "ПрофітГід" та квитанцією від 17.09.2025 року.

Отже, судом встановлено, що первісний позикодавець свої зобов`язання за договором позики № 3046809822-192767 виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

07.03.2023 року між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 07/03/25, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 року, що укладений між ТОВ "ФК"Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1

28.08.2025 року ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ "Коллект Центр" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 року.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у останньої утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1729,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 1500 грн., заборгованості за нарахованими процентами 229,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 року в розмірі 1729,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 07.02.2022 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1203832293950, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 20 днів, за процентною ставкою 1,9 % від суми кредиту, який зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ним.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ФК "Віва Капітал" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 2000 грн., відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується інформаційною довідкою про перерахування коштів від ТОВ "ПрофітГід" від 07.02.2022 року та підтвердженням про здійснення переказу коштів від 07.02.2022 року.

Отже, судом встановлено, що первісний позикодавець свої зобов`язання за кредитним договором №1203832293950 виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

29.05.2023 року між ТОВ "ФК "Віва Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір № 29-05/23, відповідно до якого ТОВ "ФК "Віва Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1203832293950.

28.08.2025 року між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" уклали договір факторингу № 28-08/25, відповідно до умов якого ТОВ "Коллект Центр" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № №1203832293950 від 07.02.2022 року.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у останньої утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2646,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 2000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 646,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за договором №1203832293950 від 07.02.2022року в розмірі 2646,00 грн.

Крім того, 23.01.2022 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 8422696, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 14800 грн., строком на 7 днів, за процентною ставкою 2,00 % від суми кредиту, стандартною процентною ставкою 5% від суми кредиту, який зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним.

Згідно п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: 1480,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,0 відсотків від суми кредиту одноразово.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мілоан" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 14800,00 грн. відповідно до умов укладеного договору № 8422696, що підтверджується квитанцією від 23.01.2022 року № 1892799477.

Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір № 26-07/24, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8422696.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 8422696 належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 25753,88 грн. з яких: 13357,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10916,88 грн. - заборгованість по відсотках та 1480,00 заборгованість за комісією за надання кредиту.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитні договори № 3046809822-192767, № 1203832293950, №8422696 ОСОБА_1 підписала одноразовими ідентифікаторами.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договори в електронній формі шляхом їх підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Зі змісту Закону України "Про електронну комерцію" вбачається, що такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, позивач вимагає стягнути заборгованість по комісії , а саме:

- за договором №8422696 в розмірі 1480,00 грн;

Зі змісту кредитного договору №8422696 вбачається, що ОСОБА_1 встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 10% суми кредиту одноразово.

Як вбачається з договору про споживчий кредит №8422696, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Отже, договорами передбачено комісію за видачу кредиту, зокрема, тобто фактично встановлено плату позичальника за отримання кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Оскільки позичальнику встановлено комісію за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору №8422696 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за видачу кредиту є нікчемними.

З огляду на викладене, вимоги банку щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по комісії за кредитним договором № 8422696 - задоволенню не підлягають.

Ураховуючи, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань в частині сплати заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту, а також під час розгляду справи наявність та розмір заборгованості, відповідність розрахунку не були спростовані відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованості в сумі 28648,88 грн, а саме: за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 в розмірі 11729,00 грн; за договором № 1203832293950 від 07.02.2022 в розмірі 2646,00 грн., за договором №8422696 від 23.01.2022 в розмірі 24273,88 грн.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс"; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс"; заявку про надання юридичної допомоги №990 від 01.12.2025 року до договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, згідно з якою ціна з надання усної консультації з вивчення документів 4 000 грн. (2 години вартістю по 2000 грн.), ціна складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн. (3 годин по 3000 грн.); витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

З матеріалів справи вбачається, що АО "Лігал Ассістанс" надає правову допомогу ТОВ "Факторинг Партнерс" з 02.07.2024 року, заявка щодо позову до ОСОБА_1 значиться за № 990.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 30128,88 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, а тому, підготовка документів для звернення до суду не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Враховуючи характер виконаної адвокатами робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем під час подачі позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2531,61 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ, 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м.Київ, 03150, заборгованість за договором № 3046809822-192767 від 08.02.2022 р., за договором № 1203832293950 від 07.02.2022 р., за договором №8422696 від 23.01.2022 р. у в загальному розмірі 28648 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок вісім) гривень 88 коп.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ, 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м.Київ, 03150, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одну) гривню 61 коп., та витрати на правовову допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі) гривень 00 коп., а всього 4531 (чотири тисячі п`ятсот тридцять одну) гривню 61 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко