Ухвала суду № 137410973, 15.06.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

15.06.2026

ЄУН 389/1702/26

Провадження № 1-кс/389/628/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року місто Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петрове Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, який є інвалідом другої групи безстроково, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , обіймає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРУДА 2017», раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246, ч.2 ст.367 КК України, в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026120040000037 від 15.04.2026,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, 10.06.2026 подав до суду дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням її розміру в сумі 1843653 грн 85 коп. та покладенням обов`язків, визначених п.2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України.

На обґрунтування клопотання вказано, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026120040000037 від 15.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246, ч.2 ст.367 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради народних депутатів №490 від 26.10.1984 земельній ділянці, до якої на даний час входять земельні ділянки з кадастровими номерами 3510600000:50:050:0006 та 3510600000:50:050:0003, розташованій на території міського парку відпочинку по вул.Михайла Грушевського у м.Знам`янка Кіровоградської області присвоєно класифікацію території об`єкту природно заповідного фонду місцевого значення (Ботанічний) «Дуби-велетні» та надалі розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 308-р від 31.03.2023 вказаний об`єкт переданий під охорону Знам`янській міській раді Кропивницького району Кіровоградської області.

25.03.2026 ОСОБА_7 , чоловіком якої є ОСОБА_4 , за договором купівлі продажу №152 від 25.03.2026 придбала у власність у Приватного підприємства «МАЯК-М» нежитлову будівлю, розташовану за адресою вул.Михайла Грушевського, 11-В, м.Знам`янка Кіровоградської області, яка у свою чергу розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 площею 0,1237 га, яка відповідно до договору оренди землі із Знам`янською міською радою Кропивницького району Кіровоградської області 16.01.2026 передана в оренду ОСОБА_7 строком на 49 років.

Надалі, точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але в період із січня по квітень 2026 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 площею 0,1237 га під керівництвом та безпосереднім наглядом ОСОБА_4 , який являється директором будівельних компаній ТОВ «Споруда-2017» та БК «Левітан» почали проводитись будівельні роботи. Під час проведення будівельних робіт у ОСОБА_4 , якому було достеменно відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 та суміжна з нею земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 перебувають в межах Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні» та відносяться до земель природно-заповідного фонду, виник злочинний умисел спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 із залученням осіб, які не були обізнані про його злочинні дії, під безпосереднім його наглядом та виконуючи його вказівки, діючи всупереч вимогам ст.13-14 Конституції України, ст.116-126, ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», за допомогою спеціальної техніки, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності будь-якого правочину щодо земельної ділянки, шляхом встановлення металевого паркану, відокремив від земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 загальною площею 4,2241 га, яка розташована в межах Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні», входить до складу природно заповідного фонду, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання, частину земельної ділянки площею 0,0142 га та об`єднав її вказаним парканом з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003, яка перебуває у користуванні ОСОБА_7 , чим здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 0,0142 га в охоронній зоні та заподіяв матеріальну шкоду на суму 6098,65 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України.

Крім того, в період з січня по квітень 2026 року (точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 знаходився в міському парку відпочинку по вул.Михайла Грушевського у м.Знам`янка Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006, яка знаходиться в межах території об`єкту природно заповідного фонду місцевого значення (Ботанічний) «Дуби-велетні» та межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003, що перебуває у користуванні ОСОБА_7 .

Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_4 виник умисел на незаконну порубку дерев в міському парку відпочинку по вул.Михайла Грушевського у м.Знам`янка Кіровоградської області на території об`єкту природно заповідного фонду Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні», а саме на вирубку дерев на території земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006, на межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в період із січня по квітень 2026 року (точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, знаючи, що дерева, які він збирається спиляти знаходяться на території, яка відноситься до Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні», входять до складу природно заповідного фонду, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання, із залученням осіб, які не були обізнані у злочинних намірах ОСОБА_4 , під його безпосереднім наглядом та виконуючи його вказівки, за допомогою спеціальної техніки, діючи всупереч п.п.2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком, ордером, не маючи лісорубного квитка, ордера на здійснення лісорубних робіт, за допомогою спеціальної техніки, на території земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006, на межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003, здійснив пошкодження дерева породи акація біла до ступеню неприпинення росту діаметром 70 см, незаконну порубку (спил) одного сухостійного дерева породи акація біла з діаметром біля шийки кореня 54 сантиметрів, чотирьох сироростучих дерев породи акація біла з діаметром біля шийки кореня 37,5 см, 43 см, 66 см, 82,5 см та одного сироростучого дерева породи клен з діаметром біля шийки кореня 80 см, та подальший їх розпил на колоди різної довжини і вивезення із місця вчинення злочину, чим здійснив незаконну порубку дерев на території об`єкту природно заповідного фонду та заподіяв матеріальну шкоду на суму 1440352, 80 грн, чим завдано тяжких наслідків.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв незаконну порубку дерев на території об`єкту природно заповідного фонду, що завдало тяжких наслідків, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.246 КК України.

Крім того, відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради народних депутатів №490 від 26.10.1984 земельній ділянці, до якої на даний час входять земельні ділянки з кадастровими номерами 3510600000:50:050:0006 та 3510600000:50:050:0003, розташованій на території міського парку відпочинку по вул.Михайла Грушевського у м.Знам`янка Кіровоградської області присвоєно класифікацію території об`єкту природно заповідного фонду місцевого значення (Ботанічний) «Дуби-велетні» та надалі розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №308-р від 31.03.2023 вказаний об`єкт переданий під охорону Знам`янській міській раді Кропивницького району Кіровоградської області.

Преамбулою до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюються особливий режим охорони, відтворення і використання.

Згідно статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

25.03.2026 ОСОБА_8 , чоловіком якої є ОСОБА_9 , за договором купівлі продажу №152 від 25.03.2026 придбала у власність у ПП«МАЯК-М» нежитлову будівлю, розташовану за адресою вул.Михайла Грушевського, 11-В, м.Знам`янка Кіровоградської області, яка у свою чергу розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 площею 0.1237 га, яка відповідно до договору оренди землі із Знам`янською міською радою Кропивницького району Кіровоградської області 16.01.2026 передана в оренду ОСОБА_7 строком на 49 років.

Надалі, точних дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але період із січня по квітень 2026 року на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 площею 0.1237 га під керівництвом та безпосереднім наглядом ОСОБА_4 , який являється директором будівельних компаній ТОВ «Споруда-2017» та БК «Левітан» почали проводитись будівельні роботи. Під час проведення будівельних робіт у ОСОБА_4 , якому було достеменно відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 та суміжна з нею земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 перебувають в межах Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні» та відносяться до земель природно-заповідного фонду, виник злочинний умисел спрямований на пошкодження територій об`єкту природно-заповідного фонду на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006.

Для реалізації вказаного умислу, ОСОБА_4 із залученням осіб, які не були обізнані про його злочинні дії, під безпосереднім його наглядом та виконуючи його вказівки, діючи всупереч вимогам ст.13-14 Конституції України, ст.116-126, ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», за допомогою спеціальної техніки, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності будь-якого правочину щодо земельної ділянки, шляхом встановлення металевого паркану, відокремив від земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 загальною площею 4,2241 га, яка розташована в межах Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні», входить до складу природно заповідного фонду, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання, частину земельної ділянки площею 0,0142 га та об`єднав її вказаним парканом з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003, яка перебуває у користуванні ОСОБА_7 , чим здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 0,0142 га в охоронній зоні.

В подальшому, в період із січня по квітень 2026 року (точних дати та часу в ході досудового розслідування встановлено не було) ОСОБА_4 , із залученням осіб, які не були обізнані у його злочинних намірах, під його безпосереднім наглядом та виконуючи його вказівки, нехтуючи встановленими правилами щодо охорони земель, при цьому усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його небезпечні наслідки, без отримання дозволу на проведення земельних робіт, із застосуванням спеціальної техніки вчинив дії по грейдеруваню трав`яного та земельного покриття на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3510600000:50:050:0006 площею 0,0142 га, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:050:0003 та розташована в межах Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-Велетні», що призвело до пошкодження земель об`єкту природно-заповідного фонду та заподіяло шкоду у суму 397202, 40 грн.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїв умисне пошкодження об`єкту природно-заповідного фонду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.252 КК України

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246 ч.1 ст.252 КК України

За вказаними фактами 30.05.2026 о 11:02 год ОСОБА_4 у встановленому порядку повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом ч.3 ст. 246 КК України; додатками до повідомлення - рішення Кіровоградської обласної ради народних депутатів №490 від 26.10.1984 із додатками, рішенням П`ятнадцятої сесії Кіровоградської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання № 214 від 17.12.1993 із додатками, рішенням дев`ятої сесії Кіровоградської обласної ради, двадцять другого скликання №92 від 29.07.1997, розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31.03.2023 № 308-р, положенням про ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Дуби-велетні»( міський парк відпочинку), охоронним зобов`язанням від 10.04.2023 №МПб 7-564; рапортом про виявлення кримінального правопорушення, за фактом ч.2 ст.197-1КК України; рапортом про виявлення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.252 КК України; протоколами огляду місця події земельних ділянок з кадастровими номерами 3510600000:50:050:0006; 3510600000:50:050:0003; звітом з топографо-геодезичної зйомки території на земельній ділянці 3510600000:50:050:0006; протоколом огляду території із відритим доступом, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область м.Знам`янка вул. Грушевського, 15, протоколами оглядів сайтів https://kadastrova-karta.com/?dzk_pzf=false, https://pzf.land.kiev.ua/pzf-obl-11.php; https://uk.wilipedia.org/w/index.php?title, протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; проведеними слідчими експериментами зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; розрахунком розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд; розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території ПЗФ; висновком експерта за результатами проведення судової-інженерно - екологічної експертизи №513/26-27; розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд України на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Дуби-велетні»; рішенням Кіровоградського облвиконкому від 09.06.1971 №233 «Про оголошення пам`ятки природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел».

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді застави слідчим обумовлюється обґрунтованістю підозри у вчинені кримінальних правопорушень за ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246, ч.2 ст.367 КК України, наявністю ризиків, передбачених п.1,2,3,4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів стосовно підозрюваного слідчий вважає недоцільним, вказує, що особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_4 , так як даний запобіжний захід є найбільш м`яким, та не відповідає тяжкості вчинених злочинів. Особиста порука, не може бути застосована так як в ході розслідування даного провадження не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

На обґрунтування заявленого розміру застави слідий вказує, що відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину. Однак, згідно зі ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Таким чином, саме застосування застави у розмірі 1843653,85 грн розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов?язків визначених п.2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити. Наголосила на обґрунтованості висунутої ОСОБА_4 підозри, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. На обґрунтування майнового стану підозрюваного до справи долучила витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань роздрукований з сайту https://opendatabot.ua/ щодо ТОВ «Споруда 2017», директором якого є ОСОБА_4 , в якому міститься інформація по статуний капітал товариства, фінансові показники, продажі на тендерах.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді застави, просили застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Зазначили, що підозра є необґрунтованою. ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є активним членом громади, сприяє розвитку спорту громади, веде волонтерську діяльність, має відповідні подяки за таку діяльність. Слідчим та прокурором не надано належних доказів майнового стану підозрюваного, які б доводили, що він спроможний внести заставу. Сума застави є для ОСОБА_4 не помірною. Наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду він не має. Вважає, що він сам є потерпілим у вказаній ситуації.

На підтвердження своїх доводів стороною захисту надано відповідні документи.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою (ч.1 ст.176 КПК України).

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положенями ст.178 КПК України передбачено, що вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування за матеріалам кримінального провадження №42026120040000037 від 15.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч. 4 ст. 246, ч.2 ст. 367 КК України.

30.05.2026 ОСОБА_4 у межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 367 КК України.

Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, які вивчені слідчим суддею, свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.252, ч.2 ст.197-1, ч.4 ст.246, ч.2 ст.367 КК України. Їх аналіз вказує на те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а отже існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не входить в обговорення питань про наявність або відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, достатності або відсутності зібраних у справі доказів, їх належності та допустимості для доведеності або недоведеності обвинувачення. При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього запобіжного заходу. Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду .

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до ст.182 КПК України, такий запобіжний захід як застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням наявності долучених до клопотання доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення кримінальних праовопрушень, їх тяжкості, міри покарання, розміру майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також особи підозрюваного, слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 одружений, на утриманні має неповнолітню особу, постійне місце роботи та проживання, є активним членом громади, сприяє розвитку спорту громади, веде волонтерську діяльність, раніше не судимий, що вказує на наявність у нього достатньо стійких соціальних зв`язків.

Разом з тим, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, одне з яких (ч.4 ст.246 КК України) закон класифікує як тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до семи років. А тому, ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру реального покарання у виді позбавлення волі, яка може бути застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 є інвалідом другої групи безстроково, що дає йому право безперешкодно покинути територію України з метою переховування. Зрештою переховування від органу досудового розслідування та/або суду можливе як за, так і в межах території України.

Наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних не нівелює зазначений ризик та не зменшує його до малоймовірності.

Отже, наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку про існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном.

Водночас, ризик знищити сховати або спотворити буд-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на переконання суду відсутній, оскільки підозра ОСОБА_4 грунтується на офіційних документах органів державної влади, місцевого самоврядування, до оригіналів яких він не має доступу особисто.

Ризик впливу на свідків з метою зміни ними показань на свою користь, слідчий суддя вважає малоймовірним, оскільки допитані у кримінальному провадження свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 так чи інакше підтвердили факти спилу/кронування дерев на території парку, встановлення профільного паркану, знімання верхнього шару грунтового покриву та його вивіз, що в цілому не заперечується і самим ОСОБА_4 . Останнім заперечується те, що такі дії були вчинені на самовільно зайнятій ним земельній ділянці, яка знаходиться в охоронній зоні, на території об`єкту природно-заповідного фонду. Тим більше свідки у своїх показаннях не вказували на причетність ОСОБА_4 до дій, свідками яких вони були.

Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінальне провадження чи продовження кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 підозрюється, суд вважає не доведеними. Суду не надано доказів, що підозрюваний ОСОБА_4 має тісні зв`язки з органам державної влади, які б він міг використати для перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності, або ж посадові особи органів державної влади мають певну заінтересованість та можуть сприяти ОСОБА_4 у вчиненні ним протиправних дій.

Отже, підсумовуючи викладене вище, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 КК України та наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, разом з цим не доведено недостатність застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж застава.

До того ж, стороною обвинувачення слідчому судді не надано відомостей про доходи підозрюваного ОСОБА_4 , його майновий стан, наявність у нього рухомого чи нерухомого майна, або будь-які інші відомості, на підставі яких можна було б прийти до висновку, що певний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього. Долучений до матеріалів справи прокурором витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Споруда 2017» директором кого є ОСОБА_4 роздрукований з сайту https://opendatabot.ua/, що не є офіційним джерелом такої інформаці.

Підозрюваним та його захисником до матеріалів справи на підтвердження майнового стану долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, з яких вбачається, що з листопада 2025 року по квітень 2026 року сума його доходу склала 162486 грн 59 коп. Вказали, що підозрюваний з урахуванням його доходів, понесених витрат пов`язаних з його життєдіяльністю, наявністю на утриманні неповнолітньої дитини буде не спроможним внести заставу.

Слідчий суддя відмічає, що застава повинна відповідати чітким критеріям: слугувати меті забезпечення явки, бути індивідуалізованою, пропорційною та реальною для сплати підозрюваним.

Cума (застави) повинна бути оцінена з врахуванням особи обвинуваченого, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п.78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Ціллю застави не є компенсація збитків, завданих злочином, чи позбавлення людини наявної у неї власності, а є запобігання ризикам.

Призначення застави, яку підозрюваний гарантовано не зможе внести, фактично є прихованим рішенням про тримання під вартою, що підриває саму суть застави як запобіжного заходу.

Особиста порука не може бути застосована з підстав зазначених слідчим у клопотанні.

За вказаного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_17 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України. При цьому, з урахуванням місця проживання ОСОБА_4 , роду його діяльності, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, стану здоров`я, слідчий суддя вважає можливим розширити йому обсяг населених пунктів, в яких можна перебувати та не відлучатися з них без дозволу слідчого, прокурора або суду. Тобто, окрім с.Богданівка Кропивницького району Кіровоградської області, в якому проживає підозрюваний, дозволити йому перебувати без дозволу слідчого або суду у населених пунктах Кіровоградської області.

На думку слідчого судді особисте зобов`язання співмірне з особою підозрюваного, забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та буде запобігати встановленому ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому, слідчим суддею враховано, що строк досудового розслідування спливає 30.07.2026, а тому строк покладених на підозрюваного обов`язків має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.07.2026 включно в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 176-179, 181, 183, 193, 194,196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, наступні обов`язки у межах строку досудового розслідування, тобто до 30.07.2026, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Кіровоградської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб, за винятком участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід ніж особисте зобов`язання і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя ОСОБА_1