Ухвала суду № 137410886, 15.06.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 766/11297/24

Провадження № 1-в/197/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника засудженої адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

засудженої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника ДУ "ВПК (№ 146)" ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 ,

встановив:

у Широківський районний суд Дніпропетровської області, в межах територіальної юрисдикції якого засуджена ОСОБА_4 відбуває покарання у ДУ "Водянська виправна колонія (№146)", надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 , засудженої 06.09.2024 вироком Херсонського міського суду у вчинені злочину, передбаченого за ст. 111-1 ч.5 КК України із змінами Херсонського апеляційного суду від 05.11.2024 і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування строком 10 років без конфіскації майна. Обчислювати строк відбування основного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, рахується з моменту обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 22 травня 2024 року. Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили було залишено без змін. Вирок набрав законної сили 5 листопада 2024 року. Відповідно до частини четвертої ст.72 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування виконується окремо і строк його відбування обчислювати з моменту відбуття основного покарання. В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що ОСОБА_4 має певний ряд захворювань, які не дають змогу працювати у майбутньому фізично. Соціальні зв`язки підтримуються шляхом телефонних розмов та отримання посилок. Бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активними вчинками. Отримала заохочення від начальника установи ВВК№ 146, а саме 06.03.2026 отримала подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Згідно з вироком цивільний позов не заявлявся. Згідно вироку суду за виконавчими листами заборгованості не має. Вину у скоєному злочині визнала повністю, розкаялась. Таким чином, ОСОБА_4 відбула більше 2/3 призначеної її покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.

У судовому засіданні захисник та засуджена підтримали клопотання з підстав, викладених у клопотанні та просили звільнити засуджену умовно-достроково. Вказуючи, що засуджена повністю відбула 2/3 визначеного строку основного покарання, сумлінно ставиться до роботи, належно дотримується внутрішнього розпорядку, отримала подаку від начальника колонії, окрім того хворіє і потребує операції, яку в колонії не має змоги зробити. Мала стягнення у виді догани, яке не оскаржувала, однак останнє погашене.

Представник ДУ "Водянська виправна колонія (№146)" в судовому засіданні заперечив щодо умовно-дострокового звільнення засудженої, зазначивши щодо передчасності такого, оскільки остання за період відбування покарання не в повній мірі довела виправлення та мала як стягнення за порушення розпорядку, яке погашене, так і заохочення у 2026 році, що виключає зразковість її поведінки, а тому просив в задоволенні клопотання відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що дотримання засудженою правил поведінки при відбуванні покарання це обов`язок засуджених, передбачений законодавством. Вважає передчасним звільнення засудженої умовно-достроково, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання захисника.

Заслухавши думки прокурора, захисника, засудженої та представника ДУ "Водянська виправна колонія (№146)", а також вивчивши матеріали справи, в тому числі й предоставлену особову справу засудженої, суд зробив такі висновки:

стаття 81 КК України вказує, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Стаття 81 КК України вказує, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26.04.2002 визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Як встановлено судом ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, яке призначено згідно з вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 06 вересня 2024 року, із змінами ухвалою Херсонського апеляційного суду від 05.11.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до характеристики засудженої від 24.03.2026 (а.с. 11-12), ОСОБА_4 норми, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи дотримується свідомо. З адміністрацією установи тактовна та ввічлива, виконує законні вимоги адміністрації. Підтримує позитивні взаємовідносини з іншими засудженими, конфліктних ситуацій не створює. Під час відбування покарання в Державній установі "Водянська виправна колонія (№146)" засуджена правила відбування покарання та умови не порушувала, стягнень не має. На профілактичному обліку не перебуває. Всі роботи із самообслуговування виконує самостійно, має достатній рівень необхідних навичок. Приймає участь у культурно-масових заходів, які проводяться в установі. Виконує роботи із благоустрою установи, проявляє корисну ініціативу. Відповідно до довідки про заохочення та стягнення ОСОБА_4 має заохочення від 06.03.2026 - подяка, за сумлінну поведінку та ставлення до праці; має стягнення від 23.12.2024 - догана, не виконала законні вимоги адміністрації - команду відбій - стягнення погашено.

З відповіді філії ДУ "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" у Дніпропетровській та Донецькій областях, від 19.05.2026 (а.с.13-14) вбачається, що ОСОБА_4 перебуває під наглядом медичних працівників МЧ № 146 з 25.12.2024. Постійно отримує лікування з приводу наявних хронічних захворювань. Ургентного лікування в закладах охорони здоров`я МОЗ України не потребує.

Згідно довідки ДУ "Водянська виправна колонія (№146)" від 15.06.2026 № 146/5-1850 фактично відбутий строк покарання ОСОБА_4 - 11 місяців 6 днів.

Умовно достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу відбування покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Суд критично ставиться до доводів засудженої щодо неможливості її лікування в межах виправної колонії, так як таке надається згідно відповіді ДУ "Водянська виправна колонія (№146)" № 745-ДН-26 від 19.05.2026 із вказівкою, що ОСОБА_4 перебуває під постійним наглядом медичних працівників, постійно отримує лікування з приводу хронічних захворювань, а ургентного лікування в закладах охорони здоров`я МОЗ України не потребує.

Враховуючи викладене вище, а також те, що засуджена в установі виконання покарання характеризується посередньо, піддавалася стягненю у виді догани, яке погашене, хоча і піддавалася заохоченню, однак згідно висновку щодо ступеня виправдення засудженої - не довела своє виправлення, що в сукупності свідчить про недоведення засудженою свого виправлення, а належне виконання внутрішнього розпорядку, не порушення поведінки, є обов`язками засудженої, а не здобутками, в зв`язку з чим належить відмовити в задоволенні клопотання захисника про її умовно-дострокове звільнення.

На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженою в той же строк з дня отримання копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1