Ухвала суду № 137410760, 15.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1452/26

Провадження № 1-в/192/272/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_4 ,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харцизьк Донецької області, засудженого 12.12.2023 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357, ст. 70 ч.1, ст. 71 ч.1, ст. 72 ч.1 КК України

про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким,

ВСТАНОВИВ:

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування положень ст. 82 КК України та заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_5 посилається на те, що його поведінка та ставлення до праці свідчіть про те, що він став на шлях виправлення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції засуджений просив клопотання задовольнити, та замінити йому невідбуту частину покарання на більш м`яке.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія № 21» в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання оскільки ОСОБА_5 не довів свого виправлення згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, а застосовані 3 заохочення на мають системного характеру, застосовуються раз на рік.

Прокурор в судовому засіданні погодився з думкою представника СВК№21.

Суд, вислухавши засудженого, представника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого, вважає, що на даному етапі відбування покарання ОСОБА_5 клопотання не підлягає задоволенню.

Статтею 82 КК України передбачено, що особам, що відбувають покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12.12.2023 яким він засуджений, зокрема, за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України з урахуванням ст. 70 ч.1, ст. 71 ч.1, ст. 72 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

Комісією СВК№21 01 травня 2026 року було відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення ОСОБА_5 він має в колі спілкування прокримінально налаштованих осіб та в певних ситуаціях може піддаватися впливу про кримінального оточення. ОСОБА_5 не порушував порядок відбування покарання, стягнень не має, має 3 заохочення. В установі працює, зауважень щодо роботи, від адміністрації не надходили. Зв`язки з близькими дружина, доньки та сестра стабільні та доброзичливі, до засудження регулярно вживав алкоголь, наркотичні речовини також вживав регулярно, має судимість за зберігання наркотиків. Усвідомлює вплив вживання наркотичних речовин та алкоголю на життя і здоров`я, проте можлива зміна поведінки під впливом оточення. В установі не вживає. Усвідомлює, що саме треба змінити в житті, має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє як їх втілити в життя.

Судом встановлено, що доводи висновку щодо ступеня виправлення засудженого щодо систематичного вживання наркотичних речовин ОСОБА_5 та наявність судимості за зберігання наркотиків безпідставні.

Доказів вживання наркотичних речовин в матеріалах справи засудженого немає, при розгляді клопотання таких доказів суду надано не було, а згідно зі ст. 89 КК України ОСОБА_5 є таким, що не має судимості за ч.1 ст. 307 КК України за вироком Алчевського міського суду Донецької області.

З особової справи засудженого ОСОБА_5 судом встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності. За злочин за який відбуває покарання в СВК №21 засуджений за сукупністю як злочинів так і вироків, відбув більше половини строку покарання.

За весь час відбування покарання має три заохочення, які застосовані 07 жовтня 2024, 31.03.2025 та 13.04.2026 року.

01 травня 2026 року комісією ДУ «СВК (№21)» ОСОБА_5 відмовлено в направленні матеріалів до суду щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, як такому, що не став на шлях виправлення.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким» заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст. 82 КК України).

Висновок про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м`яким повинен ґрунтуватися на аналізі даних про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Аналізуючи поведінку засудженого за весь період відбування покарання до якого засуджений ОСОБА_5 суд враховує, що ОСОБА_6 працює та до праці ставиться добре, має три заохочення, стягнень не має.

Суд погоджується з доводами представника СВК№21 в судовому засіданні, що застосовані до ОСОБА_5 заохочення не мають системного характеру, оскільки застосовуються раз на рік. На думку суду три застосовані до ОСОБА_5 заохочення вказують на формальність підстав для застосування заохочувальної норми ст. 82 КК України, поведінка ОСОБА_5 за весь період відбування покарання та дані про його особу не дають підстав для висновку суду про те, що він став на шлях виправлення.

Суд враховує, що ОСОБА_5 неодноразово звільнявся умовно-достроково, отже розуміє, яка поведінка є сумлінною та дає підстави для застосування заохочувальних норм закону про кримінальну відповідальність.

Суд вважає, що формальність підстав для заміни призначеного судом покарання більш м`яким та незгода ОСОБА_5 з висновком адміністрації установи не доводять того, що він став на шлях виправлення.

Суд вважає, що на даному етапі відбування покарання заміна не відбутої частини покарання більш м`яким не забезпечить виховної та попереджувальної мети призначеного покарання, є недоцільним та передчасним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 82 КК України та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії повної ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1