Ухвала суду № 137410749, 15.06.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3942/25

Провадження № 1-кп/191/404/25

У Х В А Л А

іменем України

15 червня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді: ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 , захисника: ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.

До початку проведення судового засіданні від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор зазначив, що так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлює, що уразі визнання його винуватими йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, впливати на свідків, з метою змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений неодноразово вчиняв інкриміновані йому дії з корисливих мотивів, отримуючи замовлення на їх вчинення від невстановлених досудовим розслідуванням осіб, тому просить клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просили частково задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати постійне місце проживання з 22-00 год. до 06-00 годин, у зв`язку із наміром обвинуваченого працевлаштуватись та відшкодувати шкоду потерпілим.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що після закінчення дії попереднього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, він з родиною змінив своє місце постійного проживання та станом на сьогодні орендує житло та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначив, що у вказаний період часу проходив стажування та має намір працевлаштуватись на роботу на підприємство, тому просить не застосовувати до нього цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби ; домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі ; строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Метою і підставою домашнього арешту є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, у зв`язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також суд враховує, що ОСОБА_5 раніше, в силу ст. 89 КК України не судимий, задовільно характеризується, офіційно не працевлаштований, водночас, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що полягає в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб, по двом епізодам, тому є ризик, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового провадження, з покладенням на обвинуваченого передбачених у ч. 5 ст.194 КПК України обов`язків.

При визначені періоду часу, протягом якого обвинуваченому забороняється залишати місце свого постійного проживання, суд враховує, що протягом дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого ухвалою суду від 07.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 не допускав порушення обов`язків, визначених судом, після закінчення дії запобіжного заходу прийняв заходи щодо свого працевлаштування та пройшов відповідне стажування та має намір відшкодувати шкоду завдану ним внаслідок вчинення злочину.

Отже, застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 314, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 виконання наступних обов`язків:

- прибувати до суду, прокурора, слідчого за першою вимогою;

- не залишати у період часу з 22:00 години до 06:00 години місце постійного проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду.

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені зобов`язання застосовуються до обвинуваченого ОСОБА_5 на строк два місяці з дати винесення цієї ухвали - до 13.08.2026 року. Продовження строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Копію ухвали для виконання та контролю направити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Вручити копію ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 15.06.2026 року.

Суддя ОСОБА_1