Рішення № 137410599, 15.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4496/25

Провадження № 2/185/4516/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.07.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕННСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір позики №427321. Також з відповідачем було укладено додаткову угоду № 4273521-1 від 10.07.2023 до договору №427321 від 09.07.2023. Зазначені договори були укладені на умовах строковості та оплатності.

Відповідачем не було дотримано умов зазначених договорів, тому виникла заборгованість, яка складається з тіла кредиту та відсотків.

Між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, на підставі якого право вимоги за зазначеними кредитними договорами перейшло до позивача.

Враховуючи зазначене позивач просить стягнути з відповідача на його користь 22870 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 16870 грн -заборгованість за відсотками.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подавав, тому суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕННСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 , 09.07.2023 року було укладено договір позики № 4273521, яким було надано позику, а саме кошти у сумі 2 000 грн, строком на 30 днів, відсоткова ставка- 2.50 % на день.

10.07.2023 року між первісним кредитором та відповідачем була укладена додаткова угода № 4273521-1, за якою відповідачу було надано кошти в розмірі 2 000 грн на 30 днів з 2.50 % на день.

Згідно листа ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» відповідачу було перераховано 09.07.2023 2000 грн, 10.07.2023 2000 грн, 10.07.2023 2000 грн.

У своїх письмових поясненнях позивач зазначає, що 10.07.2023 року з незначною різницею у часі відбулася повторна видача коштів Позичальнику у розмірі 2 000 грн, що сталося внаслідок технічного збою з боку Товариства, який на момент здійснення операції не було своєчасно виявлено. У зв`язку з цим друга Додаткова угода Позичальником не підписувалася, однак фактичне перерахування та отримання грошових коштів мало місце, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Таким чином, 10.07.2023 року на рахунок Позичальника було зараховано загальну суму 4 000 грн, а з урахуванням раніше отриманих коштів загальна сума тіла кредиту становить 6 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав розрахунок суми заборгованості на суму 22870 грн, з яких 6000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 16870 грн -заборгованість за відсотками.

Проте, суд не може погодитись з наданим розрахунком позивача виходячи з наступного.

За умовами договору від 09.07.2023 позика надавалась у сумі 2000 грн строком на 30 днів та відсотковою ставкою 2,5% на день.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів повернення грошових коштів, сума заборгованості за договором від 09.07.2023 складає: 2000 грн основна сума боргу, 2000 грн х 2,5% х 30 днів = 1500 грн відсотки, а всього: 3500 грн.

Аналогічний розрахунок і щодо суми боргу за додатковою угодою від 10.07.2023: 2000 грн основна сума боргу, 2000 грн х 2,5% х 30 днів = 1500 грн відсотки, а всього: 3500 грн.

Позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем було узгоджено умови отримання помилково зарахованих йому коштів на аналогічних кредитним договорами умовах, а тому у суду відсутні підстави стягувати відсотки; помилково перераховані 10.07.2023 2000 грн є безпідставно набутими відповідачем.

Оскільки позивачем надано докази отримання відповідачем додаткових 2000 грн, але не на підставі кредитного договору, та враховуючи відсутність доказів їх повернення позивачу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, а саме: 9000 грн, з яких 3500 грн за договором від 09.07.2023, 3500 грн за договором від 10.07.2023 року, 2000 грн як безпідставне набуте майно.

З матеріалів справи вбачається, 20.11.2024 року між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо вимог про стягнення помилково перерахованих коштів відповідачу у сумі 2000 грн, суд вважає за необхідне застосувати принцип «jura novit curia», оскільки позивач просить стягнути ці кошти, але не вірно посилається на певні норми права.

Згідно ст. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у справах № 444/9519/12 та № 910/4518/16) встановила, що кредитор має право нараховувати та стягувати передбачені договором відсотки (проценти) виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Оскільки сторонами було погоджено строк договору (п. 2.2 договору та додаткової угоди) 30 днів, то нарахування відсотків поза межами погодженого сторонами строку безпідставне, оскільки позивачем не надано суду доказів пролонгації строку договору (посилання позивача на Правила надання грошових коштів у позику, суд вважає безпідставним, оскільки суду не надано доказів їх погодження відповідачем).

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі 9000 грн, яка складається з наступного:

за кредитним договором № 4273521 від 09.07.2023 року у розмірі 3500 грн, з яких 2000 грн основна сума боргу, 1500 грн відсотки,

за додатковою угодою № 4273521-1 від 10.07.2023 до кредитного договору № 4273521 від 09.07.2023 року у розмірі 3500 грн, з яких 2000 грн основна сума боргу, 1500 грн відсотки,

2000 грн безпідставно набуті кошти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати 1191,61 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" , код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_2 , 3680606557, 067-174-91-02, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський