Ухвала суду № 137410593, 15.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/1076/25

Провадження № 1-кп/185/96/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглядаючи у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.262, ч.1 ст.263, ст.348 КК України, -

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду 22.05.2026 року прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів без визначення застави, у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу не відпали: останньому пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду, є ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором не доведений.

Захисник заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити його на цілодобовий домашній арешт, надавши письмове клопотання. Прокурором не доведені ризики для застосування запобіжного заходу підзахисному у виді тримання під вартою. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, у підзахисного наявне житло та діти, батько, ряд захворювань, про що надав медичні документи.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріли провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 завершується 15.06.2026 року, завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо. Судове слідство за даним кримінальним провадженням завершене, триває стадія судових дебатів.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, покарання у разі доведеності вини останнього передбачено у виді позбавлення волі до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, оскільки під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від правосуддя.

Наявність непогашених судимостей у обвинуваченого, обвинувачення у вчиненні декількох кримінальних правопорушень в даному провадженні - в сукупності підтверджує ймовірність схильності обвинуваченого до вчинення іншого кримінального правопорушення.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.

На даний час, встановлені судом ризики є актуальними, а інтереси суспільства, з огляду на тяжкість обвинувачення та особу обвинуваченого ОСОБА_5 переважають інтереси останнього, оскільки в разі ухилення обвинуваченого від суду під загрозою тяжкого покарання, будуть знівельовані завдання кримінального судочинства.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, колегія суддів враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Посилання захисника на міцні соціальні зв`язки, наявність батька та дітей у обвинуваченого не є беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу. Дані зв`язки існували на момент інкримінованих подій, разом з тим, виходячи з обвинувального акту, не втримали обвинуваченого від вчинення інкримінованих злочинів.

Щодо ствердження захисника та обвинуваченого про відсутність та недоведеність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, суд зазначає наступне.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду і оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають лише характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Надані захисником медичні документи підтверджують перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні в КНП «Павлоградська міська лікарня №1» ПМР з 10.09.2024 по 16.09.2024 , тобто за декілька років до інкримінованих подій. Будь-яких медичних висновків чи медичних документів, які би підтверджували неможливість перебування обвинуваченого в умовах попереднього ув`язнення на час розгляду клопотання про запобіжний захід, стороною захисту не надано.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 представляє ризики рецидиву та втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики його особи суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинуваченого від порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 183 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 13 серпня 2026 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Строк дії ухвали до 13 серпня 2026 року, включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3