Ухвала суду № 137410577, 15.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа 185/3991/26

Провадження № 1-кп/185/1205/26

У Х В А Л А

іменем України

15 червня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 лютого 2026 року за № 12026041370000259, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого останній раз 03.02.2026 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за поновленим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2024, та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (врежимі ВКЗ),

установив:

У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2026 призначено судове засідання укримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 18.06.2026, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили призначити більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешта.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акта, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням учасників сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

З огляду на наведені вимоги Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше неодноразово судимою, останній раз за вироком суду 03.02.2026 за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до восьми років позбавлення волі, не має місця роботи, не має постійного джерела прибутку, неодружений, в разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може ухилятися від явки до суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, його характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наразі судовий розгляд кримінального провадження розпочато, але свідки перед судом не допитані, тож існує ризик впливу на свідків.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.

Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування обвинуваченого, суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі встановлені обставини у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доцільно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, враховуючи положення п.3 ст. 183 КПК України - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 291, 331, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 13 серпня 2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривеньу національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 15.08.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений

ОСОБА_3 вважається таким, до якого по даному кримінальному провадженню застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов`язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава буде звернута в дохід держави.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1