Ухвала суду № 137410402, 12.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2-о/201/313/2026

ЄУН 201/8576/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

12 червня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального кругу Журавлева Галина Сергіївна, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали заяви заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального кругу Журавлева Галина Сергіївна, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення. Відповідно до поданої заяви, заявник просить суд:

-встановити факт належності будівлі магазину № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , договір купівлі продажу посвідчений Другою дніпродзержинською нотаріальною конторою Огневою Н.О. 12 січня 1993 року за реєстровим номером 1-48 ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-встановити факт місця проживання на момент смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Як на тому наголошено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Отже, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, заява про встановлення факту, що має юридичне значення повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

За наслідками дослідження матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України.

Суд звертає увагу на те, що заявником у поданій заяві об`єднано вимоги про встановлення двох різних видів фактів.

Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Заявниця не наводить обґрунтування необхідності та можливості об`єднання вимог про встановлення двох різних фактів, для яких передбачена особлива процедура розгляду, в одному провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частина 5 ст. 177 ЦПК України зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до першої вимоги заявник просить суд установити факт належності будівлі померлому. При цьому, наводить обґрунтування щодо встановлення належності правовстановлюючого документа.

Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Суд зауважує, що до матеріалів справи не долучено документів на підтвердження того, яке саме ім`я померлого мало бути зазначене у правовстановлюючому документі.

Водночас, висуваючи вимогу про встановити факт місця проживання на момент смерті ОСОБА_2 , не надає до суду відповідних доказів на підтвердження вказаної обставини, а також не зазначено в заяві мети встановлення зазначеного факту.

Крім того, заявницею у одній заяві об`єднано дві вимоги щодо встановлення двох різних фактів, які є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

До заяви додані докази направлення заяви з додатками тільки для однієї заінтересованої особи - Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області. Доказів направлення Приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального кругу Журавлевій Галині Сергіївни, як і копії заяви для направлення, не надано.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявницею не додано заяви квитанції про сплату судового збору та доказі, які б підтверджувати підстави для звільнення .

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за кожну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення заявниця зобов`язана сплати судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Отже, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн судового збору за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок UA498999980313141206000004629, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків шляхом направлення до суду уточненої заяви та усіх наявних доказів, які можуть підтверджувати обставини викладені в заяві, квитанції про сплату судового збору або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону, направлення до суду квитанції про направлення позовної заяви з додатками, сформовану у ЄСІТС, у разі наявності електронного кабінету в учасника справи, або лист з описом вкладення у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 294, 317, 318 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального кругу Журавлева Галина Сергіївна, Державний нотаріальний архів в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.

Надати заявнику строк на усунення недоліків в заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Давидовська