Ухвала суду № 137410360, 15.06.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7150/26

Провадження № 2/204/4447/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 12.06.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та того ж дня отримано відповідь №2876897 із відсутністю інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

Також, з метою визначення підсудності, 12.06.2026 року судом був зроблений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про отримання інформації про внутрішньо переміщену особу та отримано відповідь №2877149 із наявністю інформації про зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) фізичної особи як внутрішньо переміщеної особи позивача.

12.06.2026 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та того ж дня отримано відповідь №2877030 із наявністю інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

З метою визначення підсудності, 12.06.2026 року судом був зроблений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про отримання інформації про внутрішньо переміщену особу та отримано відповідь №2877157 із відсутністю інформації про зареєстроване фактичне місце проживання (перебування) фізичної особи як внутрішньо переміщеної особи відповідача.

Окрім того, з метою визначення підсудності, судом зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та того ж дня судом отримано інформаційну довідку №481540860.

Ознайомившись із позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позивачем не зазначено:

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача,

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача,

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача-1,

- поштовий індекс відповідача-2,

- офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача-2.

Відповідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таке саме положення міститься і в Законі України «Про судовий збір», де зазначено, що при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3328 грн. 00 коп.

Отже, розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру буде складати 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, з позовної заяви вбачається, що позивач просила звільнити її від сплати судового збору зазначаючи, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, є пенсіонером, сторонньої допомоги не отримує; у зв`язку з війною залишила своє місце проживання та вимушена винаймати житло, на підтвердження чого надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми доходів та утриманих податків та довідкою про доходи станом на 19.05.2026. Враховуючи зазначене, позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору або звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За висновками Великої палати Верховного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №9901/67/20 конструкція ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Зазначена у клопотанні позивача інформація скрутного майнового стану не є належним доказом того, що визначений законом до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки позивач на підтвердження викладених обставин повинна надати докази свого скрутного майнового стану (не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного фонду щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, тобто з січня 2025 року по січень 2026 року, який передував зверненню із позовною заявою.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.

З огляду на наведене, позивачу необхідно сплатити за подання до суду позовної заяви із позовною вимогою майнового характеру судовий збір.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар