Рішення № 137410202, 15.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6156/24

Провадження № 2/202/210/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретарів - Пеки Д.В., Коваленко К.В,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Мізевича Д.А., Діденка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що з 09.09.1987 року по теперішній час позивач працює у Державній установі «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України», яка протягом свого існування декілька раз змінювала назву. При влаштуванні на роботу нею було подано диплом про вищу освіту та документи про проходження інтернатури. Ніяких інших вимог до заняття посади молодшого наукового співробітника до неї не висувалося.

За час роботи вона отримала першу, а потім вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Гастроентерологія», звання «старший науковий співробітник (10.01.2001 р.), захистила кандидатську дисертацію (26.01.1996 р.).

Щодо неправильного протягом тривалого часу нарахування їй заробітної плати позивачу стало відомо в квітні 2024 року, коли вона довідалась, що мінімальна заробітна плата в Україні з 01.04.2024 року становить 8000,00 грн., її ж оклад складав 9685 грн.

В інституті постійно виплачувались премії, розмір яких у всіх був різний. Через догану, яку 07.02.2024 року незаслужено виніс керівник установи ОСОБА_2 , вона взагалі її не отримує.

Догану за запізнення на роботу 19.01.2024 року, яке трапилося через її погане самопочуття (проблеми зі здоров`ям), фізичне виснаження від сильного болю та прийом препарату прегабалін (за призначенням лікаря- психотерапевта). Визнає, що вона дійсно запізнилася, переплутавши день (вважала, що це був неробочий день субота, а то була п`ятниця), коли вона зрозуміла помилку, то прийшла на роботу і відпрацювала 8 годин (робочий день повністю), щоб не нанести будь-якого збитку Інституту. Саме тому, що вона відпрацювала робочий день, як належно, їй була нарахована заробітна плата у повному обсязі у відповідності з табелем. Про це свідчить довідка № 01- 05/1504 від 08.04.2024, яку дали їй в Інституті про відпрацьовані години у січні 2024 р: норма годин 184, відпрацьовано нею 184.

Вважає, що ОСОБА_2 розлютився і виніс їй догану лише за те що вона злякалася будь-яких розбірок (щоб запобігти зайвому стресу) і не призналася в той же день (19.01.2024 р.) в запізненні, а мовчки відпрацювала весь 8 - годинний робочий день. Вважає, що саме на підставі даної догани їй не надали премії, як іншим співробітникам Інституту в наступні місяці.

Вказала, що вона сумлінно працювала і відпрацьовує свій робочий час, саме тому вважає, що винесли догану через те запізнення жорстоко і неправильно. На її погляд , це просто мобінг по відношенню до неї.

Підкреслила, що через догану вона втратила частку своєї заробітної плати, бо їй не нараховувалася премія через наявність догани, а зменшена заробітна плата завжди впливає і на нарахування пенсії.

Вказала, що їй відмовили в виплаті 10% за знання та використання однієї іноземної мови в своїй роботі (один час платили, а потім перестали). Свою відмову адміністрація обґрунтовує тим, що їй не дають роботу здійснювати переклад, та те, що в у неї немає сертифікату В1. Зазначила, що її знання англійської мови визнала Вища атестаційна комісія на підставі виданого у 1996 році результатів іспиту (оцінка «відмінна») при затверджені її ступеня кандидата медичних наук, крім того вона постійно використовує англійську мову при написанні статей, була у відрядженнях на Фальк - симпозіумах, як стендовий доповідач (у Барселоні, неодноразово у Німеччині, у Чеській Республіці, тощо) на 10+ денних курсах гастроентерології у Амстердамі на Зволле у Нідерландах), де вона спілкувалася лише англійською мовою. Керівництву Інституту про це добре відомо, як і те, що вона у 2003-2005 роках стажувалася на англійській мові у Rollins School of Public Health в Змори Університеті (США) майже 2 роки, отримавши грант від Державного департаменту США і пройшовши складний відбір на англійській мові: здавши General Record Exam (аналог українського ЗНО, зовнішнє незалежне оцінювання), та екзамен TOEFL (англійську мову), співбесіду на англійській мові, причому ці дуже коштовні екзамени оплатив державний департамент США, як і її місячне навчання у Old Dominion University (Норфолк, США - сертифікат з центру англійської мови для учасників E.Muskie-програми по стажуванню) та у приватному Еморі університеті. Потім вона у Інституті постійно працювала з науковою літературою на англійській мові, про що свідчать її публікації.

Також їй стало відомо, що з 01.01.2014 року, а можливо і раніше їй неправильно нараховувався розряд 14, а її правильний розряд старшого наукового працівника 19.

Вказала, що на сьогоднішній день її заробітна плата повинна обчислюватися згідно зі ст.36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльністю». Відповідно до якого у молодшого наукового співробітника при номінально допустимому розряді 10, починаючи з 01.01.2023 року оклад повинен становити 2027 х 11 =22297 грн. Розрахунок окладу старшого наукового співробітника, яким є ОСОБА_1 і у якої розряд повинен бути 19, по відношенню до молодшого наукового співробітника повинен становити 41898 грн. 76 коп.

Таким чином, з 01.01.2023 року оклад старшого наукового співробітника ОСОБА_1 повинен бути 41989 грн. 76 коп. (доплати за вислугу років, науковий ступінь, вчене звання, за використання однієї іноземної мови у своїй роботі). Однак позивачу встановлено мізерний оклад 9585 грн.

Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та просила суд: поновити пропущений строк на оскарження догани; зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та зробити усі відрахування з неї, в тому числі у Пенсійний фонд України за період з 01.01.2023 р по теперішній час, при цьому врахувавши розряд працівників 19 та заробітну плату старшого наукового співробітника на рівні 41898 грн. 76 коп., врахувавши надбавки за кандидатський ступінь 15%, за вчене звання «старший науковий співробітник» 25%, за звання та використання однієї іноземної мови 10%, за стаж, надбавки за стаж наукової роботи 30%; за період з 01.01.2014 р. враховуючи розряд старшого наукового співробітника 19; провести нарахування 10% за знання та використання однієї іноземної мови з 1996 року по теперішній час; провести перерахунок усіх лікарняних, відпускних, на відрядження за період з 01.01.2014 р. по теперішній час, враховуючи правильну нараховану заробітну плату ( п.1.2 та 1.3).

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 перерахований розмір заробітної плати за період з січня 2024 року по березень 2024 року включно з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виплати, та стягнути розмір лікарняних за період з січня 2024 року по березень 2024 року включно, зобов`язавши Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити всі необхідні відрахування, податки та збори при виплаті ОСОБА_1 перерахованого розміру заробітної плати за період з січня 2024 року по березень 2024 року включно та розміру лікарняних за період з січня 2024 року по березень 2024 року включно.

Скасувати догану Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» від 07.02.2024 року застосовану до ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити нарахування ОСОБА_1 премії за лютий 2024 року, за березень 2024 року.

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 нарахований, згідно п. 4 розмір премії за лютий 2024 року, за березень 2024 року, зобов`язавши Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити всі необхідні відрахування, податки та збори при виплаті ОСОБА_1 нарахованого розміру премії за лютий 2024 року, за березень 2024 року.

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу від 13.05.2024 року цивільна справа розподілена судді Кіблицькій Д.А.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кіблицької Д.А. від 20 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

09.07.2024 року від представника відповідача, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в якій вказали, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, в тому числі і посилання ї позивача на нечинні нормативні акти, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Вказали, що Державна установа «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснює свою діяльність на основі і відповідно до законодавства України та вимог Статуту, Статут Установи затверджено Президією Національної Академії медичних наук України, Постанова №13/26 від 01.12.2016.

Установу очолює директор, який обирається, призначається та звільняється з посади й діє відповідно до законодавства та статуту Установи.

Директор Установи має право: розпоряджатися майном та коштами у межах та у спосіб, що передбачені контрактом, Статутом Установи та законодавством; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Установи, визначати їх посадові обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення; преміювати працівників відповідно до положення Установи про преміювання та здійснювати інші види стимулювання праці працівників Установи.

Посади працівників та фонд їх оплати праці (основної зарплати) затверджує у штатному розписі Головний розпорядник бюджетних коштів - Національна академія медичних наук України. Саме цей документ регламентує штат установи. Складають і затверджують штатний розпис відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Документ, який регламентує встановлення посадових окладів та тарифних розрядів для визначення розмірів посадових окладів у 2024 році є: постанови КМУ від 12.01.2024 № 23 та від 30.08.2002 № 1298 для працівників бюджетних установ.

Постановою №1298 регламентовано порядок оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

На виконання вимог вище зазначеної Постанови КМУ, Національною академією медичних наук України прийнята Постанова президії НАМН України №15/3 від 07.07.2011 року «Про затвердження умов оплати праці працівників науково-дослідних установ НАМН України», якою керуються всі наукові Установи підпорядковані НАМНУ. В додатку №2 Постанови для старших наукових співробітників зазначено розмір тарифного розряду: «17-18».

Посилання позивача на свій тарифний розряд у розмірі 19, протирічить приписам Постанови президії НАМН України №15/3 від 07.07.2011 року «Про затвердження умов оплати праці працівників науково-дослідних установ НАМН України». В додатку №2 для старших наукових співробітників зазначено розмір: «17- 18».

Звідси і розрахунок заявлений в позові неправомірний. В бухгалтерській довідці наданій позивачу під розпис 17.04.2024 р, чітко прописаний розмір заробітної плати на підставі чинних нормативних актів.

Згідно постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», яка доповнена нормою, за якою посадові оклади (тарифні ставки) працівників бюджетної сфери на основі ЄТС з 1 січня 2024 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду - 3195 гривень.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.04.2024 р. розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 8000 гривень (у погодинному розмірі 48 грн). Старший науковий співробітник 17 тарифний розряд, оклад 9585,00 грн. Доплата за наукову ступень 15 % від посадового окладу, якщо працівник має науковий ступінь кандидата наук чи доктора філософії доплата йому встановлюється у граничному розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати, (підпункт 3, пункт 4 наказ МОН від 26.09.2005 № 557). сума 1437,75 грн.

Доплата за вчене звання 25 % від посадового окладу, розмір доплати в бюджетних установах встановлюють у відсотках до посадового окладу, зокрема в граничному розмірі: 25% якщо є вчене звання «старший науковий співробітник» сума 2396,25 грн.

Доплата за вислугу років 30 % від посадового окладу, за наявності стажу роботи понад 20 років, ч. 1 ст. 35 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848 сума 2875,50 грн. Обов`язкові утримання із заробітної плати, це податки: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) 2933,01 грн.; 1,5% військового збору 244,42 грн. Нараховується (9585 +1437,75+2396,25+2875) = 16294 грн.

Доплата за науковий ступінь передбачена п.3.28 колективного договору у розмірі від 1% до 15%, відповідно до підпункту 3, пункту 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557, для кандидата наук чи доктора філософії доплата встановлюється у граничному розмірі 15%.

Правильність нарахування та виплати заробітної плати в державній установі підтверджується висновком Східного офісу Держаудитслужби в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» за період 01.01.2020 -30.06.2023 за № 04.04 20/7 від 03.10.2023 р.

Вказав, що посилання позивача про незаконність винесення догани, безпідставні.

Так, відповідно до наказу установи № 35 ос від 07.02.2024 р. ОСОБА_1 винесено догану за відсутність на робочому місці 19.01.24 р. з 8-00 год. до 12-36 год. без поважних причин. Підтвердженням факту порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності є: доповідна записка завідувача відділу, акт комісії про розгляд обставин систематичних запізнень на роботу від 06.02.24 р., протоколи засідань комісії від 07.02.24 р., пояснювальна записка ОСОБА_1 .

Також, позивач не скористалася своїм правом оскаржити наказ про догану до комісії по трудовим спорам установи, відповідно до ст.ст.221-232 Кодексу законів про працю України», а тому наказ чинний і відповідно до ч. 3 ст.151 КЗпП України» ОСОБА_1 не отримує премії, якщо такі виплачуються в установі.

Вимоги позивача про доплату за використання англійської мови 10% посадового окладу безпідставні. Вказали, що рішення щодо встановлення надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови ухвалює керівник установи відповідно до функцій та завдань, покладених на працівника на підставі положення. В установі не розроблялось положення про використання іноземної мови по тій причині, що жоден працівник, в розумінні нормативного акту не використовує в своїй роботі, наприклад, англійську мову, як вимагає Позивач. Тобто, працівник протягом року повинен використовувати англійську мову в міжнародних проєктах, в міжнародних наукових програмах, приймати участь в наукових конференціях, семінарах, в робочих зустрічах з міжнародними партнерами, розробляти науково-методичне забезпечення на іноземній мові, рецензувати на іноземній мові статті, перекладати анотації, опрацьовувати зарубіжні бази даних та інше. У випадку з Позивачем, цього немає, тому доплата відсутня. Просили суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

16.07.2024 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила суд: зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 та зробити усі відрахування з неї, в тому числі у Пенсійний фонд України. За період з 01.01.2023 р по день ухвалення рішення, при цьому врахувавши посадовий оклад старшого наукового співробітника з розряду 19 на рівні 41898 грн. 76 коп., додатково додавши встановлені надбавки до посадового окладу, які ОСОБА_1 отримувала на даний період: за кандидатський ступінь 15%, вчене звання «старший науковий співробітник» 25%, надбавка за стаж наукової роботи 30%, а також ненарахованої надбавки 10% за використання іноземної мови.

Визнати, що за період з 19.06.1993 р та на день ухвалення рішення суду мінімальний розряд старшого наукового співробітника ОСОБА_1 для нарахування заробітної плати дорівнюється 19.

Визнати, що ОСОБА_1 повинна отримувати доплату 10% до посадового окладу за знання та використання однієї іноземної мови і провести нарахування з 03.11.1993 по теперішній час, тобто з дати іспиту з англійської мови, який офіційно визнала існуюча тоді Вища атестаційна комісія, скорочено ВАК, України, і яку потім постійно використовувала ОСОБА_1 у своїй роботі на посаді старшого наукового співробітника.

Провести перерахунок усіх лікарняних, відпускних, витрати на відрядження, заробітної плати, враховуючи нарахування заробітної плати з розряду старшого співробітника 19 (за період з 19.06.1993 року по день ухвалення рішення суду), додатково 10% надбавки за знання та використання іноземної мови (з 03.11.1993 року по день ухвалення рішення суду) за стаж наукової роботи понад 10 років -20%, понад 20 років -30% (з 22.06.1999 р. по день ухвалення рішення суду), а також надбавок за кандидатський ступінь (з 26.12.1996 р. по день ухвалення рішення суду) за вчене звання (з 10.10.2001 р. по день ухвалення рішення суду).

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 перераховану заробітну плату, виплати по лікарняним, відпускні та витрати на відрядження починаючи за період з 03.11.1993 року по день ухвалення рішення суду з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виплат.

Скасувати догану Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» від 07.02.2024 року застосовану до ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити нарахування ОСОБА_1 премії за період з лютого 2024 року по місяць ухвалення рішення суду на рівні середньої премії за місяць у старших наукових співробітників даної установи.

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 нараховані виплати премії, зобов`язавши Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити всі необхідні відрахування, податки та збори при виплаті ОСОБА_1 нарахованого, розміру премії.

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

19.07.2024 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вказала, що не може погодитися з обставинами на які посилається відповідач, намагаючись виставити її позовні вимоги безпідставними, що саме заперечення відповідача є безпідставними.

Справа перебувала у провадженні судді Кіблицької Д.А.

Розпорядженням керівника апарату Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року за №140 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кіблицької Д.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року справа розподілена судді Слюсар Л.П., ухвалою якої від 11 вересня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України», про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2024 року та повернуто її скаржникові.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії, в частині заявлених позовних вимог до 01 липня 2022 року залишено без розгляду за заявою позивача.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року суд перейшов до розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії, за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення ухвали.

Протокольною ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 року частково задоволено клопотання позивача щодо витребування доказів по справі.

27.11.2024 року відповідачем надані докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

30.12.2024 року відповідачем надані додаткові докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

03.02.2025 року відповідачем надані додаткові докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

14.02.2025 року відповідачем надані додаткові докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

28.04.2025 року позивачем ОСОБА_1 подано удосконалений попередній розрахунок заборгованості відповідача по заробітній платі та іншим виплатам позивачу після отримання деяких (не всіх) доказів по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 червня 2025 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 19 червня 2025 року у задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю -відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 липня 2025 року витребувано докази по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 17 липня 2025 року відмовлено у витребувані доказів по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії залишено без розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року в прийнятті до провадження нових позовних вимог позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії - відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року в задоволені заяви ОСОБА_1 про розгляд її апеляційної скарги на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпра від 22 липня 2025 року про повернення нових позовних вимог по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії - відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року ухвала Індустріального районного суду м. Дніпра від 22 липня 2025 року про повернення нових позовних вимог- залишена без змін.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 27 листопада 2025 року витребувано докази по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року витребувано докази по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 лютого 2026 року у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 лютого 2026 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 30 квітня 2026 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 18 травня 2026 року у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слюсар Л.П. - відмовлено.

21.05.2026 року позивачем подано удосконалений розрахунок заборгованості відповідача по заробітній платі та іншим виплатам позивачу після отримання деяких документів.

04.06.2026 року позивачем подано остаточний розрахунок заборгованості відповідача після залишення частини позовних вимог без розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримала змінені позовні вимоги з наведених в позові підстав, просила суд скасувати наказ про догану, як незаконний. В судових дебатах подала остаточний розрахунок заборгованості відповідача після залишення частини позовних вимог без розгляду та просила суд залишити частину позовних вимог без розгляду, а саме в частині лікарняних, відпускних та компенсацій за не використану відпустку. Також залишити без розгляду позовні вимоги щодо розміру індексації та інфляції.

Вказала, що перерахунок заробітної плати при розгляді судової справи по суті проводити за період з 01.07.2022 р. по день ухвалення рішення суду по справі і стосується не всієї заробітної плати позивача, а лише її частини, яка нараховується за відпрацьованими годинами та тарифним розрядом позивача плюсуючи надбавки/ доплати (у %) до посадового окладу Позивача, які встановлені згідно чинного законодавства України. Просила скасувати наказ про винесення догани та зобов`язати відповідача нарахувати їй премію за весь період дії догани та здійснити усі необхідні відрахування податки і збори.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав наведених в відзиві на позовну заяву та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Звернули увагу суду на те, що позивачка не звернулася в комісію по трудовим спорам, а звернулася відразу до суду. Вказали, що нарахування і виплата заробітної плати та надбавок ОСОБА_1 здійснюється відповідно до діючого законодавства. Догана винесена законно.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд доходить наступних висновків.

Щодо заяви ОСОБА_1 в судових дебатах вимог про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме в частині лікарняних, відпускних та компенсацій за не використану відпустку, також розмір індексації та інфляції, то суд виходить з наступного.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Дебати є завершальною стадією розгляду справи по суті. На цьому етапі суд і учасники

справи виголошують свої фінальні промови, підсумовуючи докази. На цій стадії суд не приймає нових заяв по суті справи, нових доказів чи клопотань, які змінюють предмет або обсяг позову.

Оскільки ОСОБА_1 подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду в судових дебатах, то суд не вбачає законних підстав для залишення заявленої частини позовних вимог без розгляду та розглядає позовні вимоги позивача приймаючи рішення по всій сукупності позовних вимог, які були заявлені позивачем в позовній заяві.

Суд встановив, що згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» зареєстрована з 01.11.1991 року. Види економічної діяльності: 79.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний); 85.42 Вища освіта; 86.10. Діяльність лікарняних закладів; 86.21 Загальна медична практика (т. 3, а.с. 123).

Відповідно до довідки Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» від 11.09.2023 року за №01-05/1026, ОСОБА_1 дійсно працює в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» з 09.09.1987 р.(наказ від 09.09.1987 р. № 99к), на посаді старшого наукового співробітника відділу захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки, дієтології і лікувального харчування з 02.11.1992 р. (наказ від 02.11.1992 р. №134л) по теперішній час. Має наукове звання старшого наукового співробітника, та науковий ступінь кандидат медичних наук (т.1 а.с.17, т. 1, а.с. 48,49).

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.09.1987 року працює в Державній установі «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на посаді старшого наукового співробітника (т. 3 а.с.20-23).

Згідно з Довідкою Державної установи «Інститут гастроентерології НАМН України» від 06.07.2021 року за №01-03/1766/1 Дніпропетровський науково-дослідний інститут гастроентерології з дня свого заснування (грудень 1964р.) є державною установою і утримується за рахунок державного бюджету.

Наказом МОЗ України № 174 від 03.08.1993 р. Інститут перейменовано в Український науково-дослідний інститут гастроентерології.

Наказом № 51 від 29.09.2000 р. Академії медичних наук України Український НДІ гастроентерології перейменовано на Інститут гастроентерології АМН України.

Наказом № 58 від 01.11.2006р. згідно з Постановою АМНУ №7/3 від 05.06.06р. Інститут

гастроентерології АМН України перейменовано на Державна Установа «Інститут гастроентерології АМН України».

Наказом № 53 від 04.04.2012р. згідно з Постановою НАМНУ №19/8 від 06.10.2011р. Державна Установа «Інститут гастроентерології АМН України» перейменовано на Державна Установа «Інститут гастроентерології Національної Академії медичних наук України» (т.1 а.с.18).

Відповідно до Посадової інструкції старшого наукового співробітника відділу захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки, дієтології і лікувального харчування, яка підписана ОСОБА_1 , старший науковий співробітник відділу належить до категорії «Професіонали» (п.1.1). Здійснює дослідницьку роботу у межах питань тематики відділу з метою пошуку нових, найбільш доцільним теоретичних та практичних рішень (п.2.1); Бере участь у наукових конференціях, симпозіумах, семінарах та нарадах за дорученням, або за згодою наукової частини, у роботі Вченої ради ( п.2.13) та інше (т. 2, а.с. 91).

Між директором і первинною профспілковою організацією Державна Установа «Інститут гастроентерології НАМН України» затверджено Колективний договір, який схвалено на конференції трудового колективу згідно з протоколом від 04.06.2018 року №1 та зареєстровано за №471 від 06.06.2018 Виконавчим комітетом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради.

Згідно з наказом №35 ос від 07.02.2024 року ОСОБА_1 старшому науковому співробітнику відділу захворювання шлунку та 12п.к. дієтології і лікувального харчування ОСОБА_1 оголошено догану, за відсутність 19.01.2024 року на робочому місці з 08-00 по 12-36, без поважних причин. З копією наказу ОСОБА_1 ознайомлена 07.02.2024 року. Підстава наказу: доповідна записка завідувача відділу захворювання шлунку та 12 п.к., дієтології і лікувального харчування ОСОБА_3 від 05.02.2024, акт комісії про розгляд питання систематичних запізнень на роботу від 06.02.2024р., протоколи засідання комісії від 07.02.2024, пояснювальна записка старшого наукового співробітника відділу захворювання шлунку та 12 п.к., дієтології і лікувального харчування ОСОБА_1 від 06.02.2024 р. (т.1 а.с. 92-100).

Позивач просить суд скасувати наказ про догану, як такий що ухвалений незаконно та зобов`язати нарахувати їй премію за період дії догани.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст.221 КЗпП України, трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ст.228 КЗпП України у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Згідно зі ст.231 КЗпП України, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про пропущення свого права.

Згідно зі ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Згідно із статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Догана - це захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, які спричиняють для порушника певні негативні наслідки.

Притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов`язком роботодавця. Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників у випадку порушення ними трудової дисципліни, зазначено у статті 147 КЗпП. Таким заходом може бути або догана, або звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, щоб факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Крім цього, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, керівництво повинно навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Таким чином, керівник підприємства має право застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку. Тобто, не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності вини особи, яка порушила трудові обов`язки, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

22 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/9493/17 зробив наступні висновки. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлено вину як одну із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівника не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Працівник, незалежно від того, укладено з ним строковий чи безстроковий трудовий договір, а також від того, є він основним працівником чи сумісником, зобов`язаний виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням з внутрішньому трудовому розпорядкові (ст. 21 КЗпП), працювати сумлінно і чесно, вчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника (ст. 139 КЗпП). Порушення працівником трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника.

Дисциплінарне стягнення буде правомірним, якщо порушення стосується пише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 19.01.2024 року з 08-00 до 12-36 год, про що не заперечувалося позивачкою та нею була надана пояснювальна записка. З наказом №35ос від 07.02.2024 року про винесену догану вона була ознайомлена 07.02.2024 року.

Суд приймає до увагу доводи позивача, про те, що нею було відпрацьовано 4 год 36 хвилин, на які вона 19.01.2024 року була відсутня з початку робочого дня, про що не заперечувалося і представниками відповідача та підтверджується довідкою ДУ «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» від 08.04.2024 року за №01-05/1504 в якій зазначено, що загальна кількість відпрацьованих днів ОСОБА_1 у січні 2024 року становить 23дні, 184 години, при нормі 184 години (т.1 а.с.23).

Оскільки роботодавець табелював цей день, як повний робочий день і прийняв роботу, то він фактично нівелював факт прогулу чи запізнення на роботу.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що запізнення позивачки на роботу 19.01.2024 року сталося через погане самопочуття (проблеми зі здоров`ям), фізичне виснаження та прийом препарату «прегабалін» про що було зазначено ОСОБА_1 і в її пояснювальній.

Суд приймає до уваги, що відстань між місцем проживання ОСОБА_1 та місцем роботи є далекою, тривалість поїздки в громадському транспортні значна та необхідно перетинати міст через річку Дніпро, а тому суд не приймає до уваги інформацію в протоколі засідання комісії від 07.02.2024 року про запізнення на роботу ОСОБА_1 12.01.2024 року та 08.01.2024 року. Оскільки, як зазначено в протоколі 12.01.2024 року відповідно до інформаційного ресурсу «Сирена Дніпро» було оголошено сирену о 07-26 та відбій о 07-55, а 08.01.2024 оголошено сирену о 5-56 відбій о 08-24, що фізично унеможливлювало позивачці своєчасно прийти на роботу після скасування сирени.

Суд критично відноситься до доповідної записки завідувача відділу захворювання шлунку та 12 п.к., дієтології і лікувального харчування ОСОБА_3 від 05.02.2024 року яким було промоніторено прихід на роботу ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 29.01.2024 року з якої вбачається запізнення на роботу від 1 хвилини та прихід на роботу за півтори години до початку робочого дня (т.1 а.с.100), моніторинг закінчення робочого дня не проводився. Зазначений моніторинг свідчить радше про упередженість до працівника. Запізнення на 15 хвилин формально є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку.

В судовому засіданні встановлено, що моніторинг проводився тільки щодо ОСОБА_1 , а заяви на відлучення, які кожного разу писала Демешкіна Л.В., коли їй треба було піти, що підтверджується витягами з наказу (т.2 а.с.54-58,61, 64-66, 69-72, 74-76, 78- 79, 81-83, 86, 90) свідчать про її добросовісність та дотримання дисципліни. В судовому засіданні представниками відповідача не заперечувалося, що такі заяви писала Демешкіна Л.В., що вважає суд є доказом вибіркового ставлення та психологічного тиску, та ознакою мобінгу (цькування) на робочому місці (ст. 2-2 КЗпП) та дискримінаційного підходу.

Суд звертає увагу на те, що позивачка звернулася з пропуском строку на оскарження догани, так з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності вона була ознайомлена 07.02.2024 року, а звернулася з даним позовом 13 травня 2024 року, однак суд приймає до уваги, що в період часу з 27.04.2024 року по 29.04.2024 року позивачка хворіла, що підтверджується лікарняним листом, крім того строк пропуску незначний, а тому доходить висновку, що строк було пропущено з поважних причин, та він підлягає поновленню (т.1 а.с. 15).

Виходячи із наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу про оголошення догани від 07.02.2024 року за №35ос знайшли своє підтвердження є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 151 КЗпП України, п ротягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Як вбачається із наданих відповідачем Наказів про виплату премії за результати роботи за період з лютого 2024 року по січень 2025 року премія за результати роботи ОСОБА_1 у зв`язку з доганою не нараховувалася, нарахування здійснено в лютому 2025 року, а оскільки суд дійшов висновку про незаконність наказу та його скасування, тому позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування премії за час за весь період незаконної дії догани та зобов`язання здійснити всі необхідні відрахування, податки та збори при виплаті премії є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині розміру посадового окладу, який повинен становити 41898 грн. 76 коп. та невірно встановленого кваліфікаційного тарифного розряду17 та який повинен бути 19, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про оплату праці», суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ч.3 ст.94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Відповідно до ст.98 КЗпП України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-педагогічної роботи та інших надбавок, доплат та винагород, передбачених законодавством у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Умови оплати праці працівників державних наукових установ, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, а комунальних наукових установ, що фінансуються з місцевого бюджету, встановлюються засновником відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства освіти і науки України № 557 від 26.09.2005 який затверджує конкретні схеми тарифних розрядів для посад працівників наукових установ та закладів вищої освіти. Відповідно до нього, для посади старшого наукового співробітника передбачено діапазон в межах 16-17 тарифних розрядів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 490 від 14.04.2021 (зі змінами) Регулює конкретні розміри доплат за наукові ступені (до 25% за кандидата наук, до 35% за доктора наук) та вчені звання (до 25-30%), які нараховуються безпосередньо на посадовий оклад.

Постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», яка доповнена нормою, за якою посадові оклади (тарифні ставки) працівників бюджетної сфери на основі ЄТС з 1 січня 2024 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду - 3195 гривень.

Цей базовий документ, який затверджує саму структуру ЄТС, коефіцієнти (зокрема, коефіцієнт 3,00 для 17-го розряду) та схему комбінування посад.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - фіксували розміри мінімальної заробітної плати та рівень прожиткового мінімуму, від яких відштовхувався Кабмін при «заморожуванні» базового тарифу ЄТС на позначці 2893 грн для економії бюджетних коштів у період воєнного стану.

В Україні у 2022 та 2023 роках посадові оклади працівників державних установ та бюджетних організацій (зокрема наукових співробітників) розраховувалися на основі Єдиної тарифної сітки (ЄТС).

Оскільки впродовж 2023 року базовий тариф не змінювався і залишався на рівні грудня 2021 року, розміри посадових окладів для 17-го тарифного розряду в ці роки були абсолютно однаковими.

Оклад розраховувався шляхом множення посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду на цей коефіцієнт: 2893 грн х 3,00 = 8949 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.04.2024 р. розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 8000 гривень (у погодинному розмірі 48 грн).

Згідно постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», яка доповнена нормою, за якою посадові оклади (тарифні ставки) працівників бюджетної сфери на основі ЄТС з 1 січня 2024 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду - 3195 гривень.

У 2024 та 2025 роках посадовий оклад (базова ставка без урахування надбавок і доплат) для старшого наукового співробітника державної установи за 17-м тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки (ЄТС) становив 9 585 гривень.

За правилами бюджетної сфери в Україні, посадовий оклад для кожного розряду обчислюється шляхом множення базового окладу працівника 1-го тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. База (1-й тарифний розряд) у 2024 та 2025 році: 3 195 грн.

Коефіцієнт для 17-го розряду: 3,00. Розрахунок: 3195 грн. х 3,00 = 9585 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 січня 2026 року № 4 "Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". Оновив Додаток 1 до базової Постанови № 1298 і підвищив тарифну ставку 1-го розряду до 3470 грн.

Судом встановлено, що Державна установа «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» є державною організацією та здійснює свою діяльність на основі і відповідно до законодавства України та вимог Статуту.

Державна установа «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» входить до складу Національної академії медичних наук України, постанова КМ України від 12 серпня 2020 року за №713 (т.5 а.с. 37-39).

Посади працівників та фонд їх оплати праці (основної зарплати) затверджує у штатному розписі Головний розпорядник бюджетних коштів - Національна академія медичних наук України.

Складається і затверджується штатний розпис відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Штатний розпис це документ, який фіксує: перелік назв посад в розрізі структури установи; кількість штатних одиниць за посадою в розрізі структурних підрозділів; розмір посадового окладу за посадою; місячний фонд заробітної плати за усіма її складовими для бюджетних установ.

Відповідно до Тарифікаційного списку працівників Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» по розділу «Наука» з 01.01.2012 року тарифний розряд ОСОБА_1 - 17 ( т.2, а.с.239-240).

Згідно з розділом ІІІ «Оплата праці» колективного договору ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» основна заробітна плата працівників встановлюється у вигляді посадових окладів, що затверджується штатним розписом на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (т. 2 а.с.145-178).

Відповідно до штатного розпису з 01.01.2022 року посадовий оклад старшого наукового співробітника 8679,00 грн., доплата за стаж наукової роботи (30%) 2603,70 грн., доплата за науковий ступінь (15%) 1301,85 грн., доплата за вчене звання (25%) 2169,75 грн., всього місячний фонд заробітної плати 14754,30 грн., та річний 177051,60 грн. (т. 2, а.с.107-108).

Відповідно до штатного розпису з 01.01.2023 року посадовий оклад старшого наукового співробітника 8679,00 грн., доплата за стаж наукової роботи (30%) 2603,70 грн., доплата за науковий ступінь (15%) 1301,85 грн., доплата за вчене звання (25%) 2169,75 грн., всього місячний фонд заробітної плати 14754,30 грн., та річний 177051,60 грн. (т. 2, а.с.109-110).

Відповідно до штатного розпису з 01.01.2024 року посадовий оклад старшого наукового співробітника 9585,00 грн., доплата за стаж наукової роботи (30%) 2875,50 грн., доплата за науковий ступінь (15%) 1437,75 грн., доплата за вчене звання (25%) 2396,25 грн., всього місячний фонд заробітної плати 16294,50 грн., та річний 195534,00 грн. (т. 1, а.с.89-91).

Штатні розписи за 2022, 2023, 2024 роки затверджені віце-президентом НАМН України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить - 7100 гривень, з 01.04.2024 р. становить 8000 гривень (у погодинному розмірі відповідно - 42,60 грн., 48 грн.).

Старший науковий співробітник 17 тарифний розряд, оклад 9585,00 грн. Доплата за наукову ступень 15 % від посадового окладу, якщо працівник має науковий ступінь кандидата наук чи доктора філософії доплата йому встановлюється у граничному розмірі 15% посадового окладу (ставки заробітної плати, (підпункт 3, пункт 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557) сума 1437,75 грн.

Доплата за вчене звання 25 % від посадового окладу, розмір доплати в бюджетних установах встановлюють у відсотках до посадового окладу, зокрема в граничному розмірі: 25% якщо є вчене звання «старший науковий співробітник» сума 2396,25 грн.

Доплата за вислугу років 30 % від посадового окладу, за наявності стажу роботи понад 20 років, ч. 1 ст. 35 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848 сума 2875,50 грн.

Обов`язкові утримання із заробітної плати, це податки: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) - 2933,01 грн.; 1,5% військового збору 244,42 грн. Нараховується (9585 +1437,75+2396,25+2875) = 16294 грн.

Доплата за науковий ступінь передбачена п.3.28 колективного договору у розмірі від 1% до 15%, відповідно до підпункту 3, пункту 4 наказу МОН від 26.09.2005 № 557, для кандидата наук чи доктора філософії доплата встановлюється у граничному розмірі 15%.

Відповідно до Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державної установи «Інститут гастроентерології НАМН України» за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 року від 03.10.2023 року №04.04.-20/7 проведеної Східним офісом Держаудитслужби порушень в нарахуванні та виплати заробітної плати не виявлено.

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача, що посилання Позивача на свій тарифний розряд у розмірі 19, протирічить діючому законодавству, приписам Постанови президії НАМН України №15/3 від 07.07.2011 року «Про затвердження умов оплати праці працівників науково-дослідних установ НАМН України». В додатку №2 для старших наукових співробітників зазначено розмір: «17 -18».

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідач діяв виключно в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України. Нарахування та виплата посадового окладу позивачу, а також встановлення виплати 17 кваліфікаційного тарифного розряду здійснювалися відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», Постанови президії НАМН України №15/3 від 07.07.2011 року «Про затвердження умов оплати праці працівників науково-дослідних установ НАМН України», в додатку №2 якого для старших наукових співробітників зазначено розмір: «17 -18», Законами України «Про Державний бюджет України» на 2023, 2024, 2025, 2026 роки та чинного штатного розпису, вимоги позивача в цій частині позову є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги щодо нарахування 10% за знання та використання однієї іноземної мови.

На підтвердження знання англійської мови позивачкою надано докази: сертифікат з центру англійської мови для учасників E.Muskie програми по стажуванню (Норфолк. США) (т.1 а.с.29). ОСОБА_1 отримала грант від Державного департаменту США і пройшла відбір на англійській мові здавши General Record Exam та екзамен TOEFL, пройшда стажування у 2003-2005 роках на англійській мові у Rollins School of Public Health в Еморі Університеті (США) де вона здобула ступінь магістра з охорони здоров`я населення (т.1 а.с.27)

Відповідно до п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ" (далі - наказ № 557) передбачено встановлення працівникам надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10%, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки» працівникам можуть установлюватися надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови у розмірах:10 % посадового окладу за знання і використання однієї європейської мови; 15 % однієї східної, угро-фінської або африканської мови; 25 % двох і більше мов.

Відповідно до Додатку №9 до Колективного договору, передбачено надбавки на знання та використання в роботі іноземної мови: працівникам за знання та використання однієї європейської мови -10 %; працівникам за знання та використання двох і більше мов 25%. (т.2, а.с. 162)

Рішення щодо встановлення надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови ухвалює керівник установи відповідно до функцій та завдань, покладених на працівника на підставі положення.

В судовому засіданні встановлено, що в установі не розроблялось положення про використання іноземної мови, та як зазначили представники відповідача по тій причині, що жоден працівник, в розумінні нормативного акту не використовує в своїй роботі, англійську мову. Так, працівник протягом року повинен використовувати англійську мову в міжнародних проєктах, в міжнародних наукових програмах, приймати участь в наукових конференціях, семінарах, в робочих зустрічах з міжнародними партнерами, розробляти науково-методичне забезпечення на іноземній мові, рецензувати на іноземній мові статті, перекладати анотації, опрацьовувати зарубіжні бази даних та інше.

Згідно довідки ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» від 17.12.2024 року за № 01-02/2042, с.н.с. ОСОБА_1 за період з 2022-2024 р.р. приймала участь в співавторстві в написанні 4-х статей, які були опубліковані в журналі «Гастроентерологія». Використання в написанні статей (фрагментів статей) будь-якої іноземної мови є власною ініціативою самого науковця і адміністрація наукової частини ніколи ні в письмовому, ні в усному вигляді не дає вказівок на обов`язкове використання будь-яких наукових робіт на іноземній мові науковим співробітникам, в тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з Довідкою про публікаційну роботу к.мед.н., с.н.с. ОСОБА_1 за 2022-2024 рр. всі чотири публікації написані українською мовою (т. 2, а.с.96).

Старший науковий співробітник відділу шлунку та дванадцятипалої кишки, дієтології і лікувального харчування по розділу «Наука» ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2024 рік не перебувала у відрядженнях по території України та за її межами, довідка № 01-05/1979 від 25.11.2024 року (т. 2, а.с. 97).

Суд приймає до уваги доводи представників відповідача, що ключовою умовою є не лише знання, а й використання іноземної мови у службовій діяльності, якщо це передбачено посадовими обов`язками працівника.

Отже, для встановлення такої надбавки зазвичай необхідно підтвердити: наявність у працівника відповідних знань іноземної мови; необхідність використання іноземної мови при виконанні посадових обов`язків; закріплення цього факту в посадовій інструкції, положенні про структурний підрозділ, наказі керівника або іншому локальному акті установи.

Судом встановлено, що в установі не розроблено положення про використання іноземної мови; посадова інструкція ОСОБА_1 не містить обов`язку використовувати іноземну мову; її наукові публікації виконувались українською мовою; відсутні докази листування, перекладів, підготовки матеріалів чи участі в міжнародних проєктах із застосуванням іноземної мови.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки позивачем не надано доказів використання іноземної мови при виконанні посадових обов`язків та не доведено, що використання іноземної мови є складовою її трудової функції та фактично здійснюється під час роботи, а сама по собі наявність диплому та знання іноземної мови не породжує права на надбавку, та в установі відсутнє відповідне нормативне врегулювання, з огляду на вказане суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги щодо здійснення перерахунку лікарняних, відпускних та компенсації за невикористану відпустку, індексації та інфляції є похідними від основного позову в частині нарахування посадового окладу, 19 розряду, надбавок, в задоволенні яких позивачу відмовлено, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вказане суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по справі в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» (49074, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 96, ЄДРПОУ 02011781) про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії - задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» № 35 ос від 07.02.2024 «Про винесення догани ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за період дії догани з лютого 2024 року по січень 2025 року з утриманням із зазначеної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та інших обов`язкових платежів під час фактичної виплати.

В частині позовних вимог здійснення перерахунку посадового окладу з урахуванням надбавок до посадового окладу: за вчене звання 25%, стаж наукової роботи 30%, надбавки за науковий ступінь 15%, за знання та використання однієї іноземної мови 10%; 19 кваліфікаційного тарифного розряду, щорічних відпускних та компенсації за щорічну відпустку, лікарняних, індексації та інфляції - відмовити.

Стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь держави судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар