Рішення № 137410023, 15.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/14224/25

2/212/1635/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Дегтярової В.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу,

встановив таке.

До суду звернувся представник позивача Войціховський А.В. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 23.03.2026 року суд постановив проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В усі судові засідання відповідач не з`являвся, хоча повідомлявся належним чином. Своїм правом взяти участь у розгляді справи судом, подати змагальні документи тощо не скористався.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення.

У судовому засіданні 08.06.2026 року суд на підставі ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату та час його проголошення 15.06.2026 о 16:55 год.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення з відповідача на його користь суму сплаченого страхового відшкодування у загальному розмірі 19 535,45 грн та судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 300,00 гривень.

Позов обґрунтований таким.

18.11.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю CHERY TIGGO, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким чином було встановлено факт, що відповідач після дорожньо-транспортної пригоди за його участю відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного сп`яніння, а також самовільно залишив місце пригоди. Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу CHERY TIGGO, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-215930271. Позивач, на виконання полісу страхування № EP-215930271, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 15 000,00 грн. З урахуванням вини відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» набуло права звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування. Крім основної суми боргу позивач просить стягнути також інфляційні втрати у розмірі 780,11 грн, пеню у розмірі 3 423,70 грн, та 3% річних у розмірі 331,64 грн. Всього просить стягнути 19 535,45 грн та судові витрати.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався.

Матеріали, досліджені судом (докази, надані позивачем). Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у постанові від 18.12.2023 року у справі № 214/9334/23 визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, наклав на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а. с. 9 зворот 10). Постанова набрала законної сили 28.12.2023 року.

Судом у зазначеній справі № 214/9334/23 встановлено, що 18.11.2023 року об 11-30 годині, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу по вул. Співдружності, біля будинку № 66, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chery Tiggo д.н.з. НОМЕР_5 , був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, своєчасно не вжив заходів відповідно до її зміни, не обрав безпечної швидкості руху для уникнення перешкоди, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду, в результаті чого автомобілі отримали пошкодження; після ДТП ОСОБА_2 місце пригоди залишив; ОСОБА_2 керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Отже, в діях ОСОБА_2 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В постанові зафіксовано, що ОСОБА_2 в судовому засіданні факт вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП не заперечував, пояснив, що з обставинами, викладеними у протоколах, згоден у повному обсязі.

В матеріалах справи наявна копія страхового полісу серії ЕР № 215930271 (а. с. 10 зворот) на транспортний засіб Chery Tiggo, державний номер НОМЕР_5 ; страхувальник ОСОБА_4 ; строк дії договору: з 00:00 год 27.07.2023 по 26.07.2024 включно, що підтверджує факт страхування власницею автомобіля цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

10 червня 2024 року постраждалий в ДТП ОСОБА_3 звернувся до ТДВ «Страхова група «Оберіг» із заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 15 000,00 гривень, у зв`язку із настанням страхового випадку 18.11.2023, за договором страхування № ЕР-215930271 від 26.07.2023 року (а. с. 11). Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 11 зворот 12) підтверджує факт належності транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_6 ОСОБА_3 .

В Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 22.11.2023 (а. с. 12 зворот 13) зафіксовано перелік та опис пошкоджених деталей транспортного засобу Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_6 внаслідок ДТП.

Ремонтна калькуляція № 46647 від 01.12.2023 та аркуш перевірки даних № 46647 від 01.12.2023 (а. с. 13 зворот 15) підтверджують вартість ремонту транспортного засобу, який зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП.

В рамках страхової справи № 46647 ТДВ «СГ «Оберіг» складено Страховий акт № 46647/1 від 16.06.2024 (а. с. 15 зворот). У розділі 1 страхового акту зазначено: Договір страхування № ЕР-215930271 від 26.07.2023; страхувальник ОСОБА_4 ; ідентифікаційний код страхувальника НОМЕР_7 ; строк дії договору з 27.07.2023 по 26.07.2024. У розділі 2 страхового акту зазначені дані про страховий випадок, а саме: дата і час настання події: 18.11.2023, 11:30; місце події: Кривий Ріг; оформили протокол; пасажирка отримала травму голови. Згідно з Договором страхування, вимогами законодавства та документами отриманими під час розслідування та опрацювання страхової справи, страховик дійшов висновку про те, що заявлена подія є страховим випадком. Сума страхового відшкодування 15 000,00 грн.

Платіжна інструкція № 29129 від 17.06.2024 року (а. с. 16) підтверджує обставину виплати позивачем коштів страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 15 000,00 гривень згідно зі страховим актом 46647/1 (DAEWOO LANOS AE4203OH).

Позивач 25.02.2025 направив на адресу відповідача Вимогу про виплату грошових коштів в порядку зворотної вимоги (регресу), однак лист повернувся позивачу за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні (а. с. 16 зворот 19).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (а. с. 19 зворот 20), позивач нарахував відповідачу за період з 03.03.2025 до 26.11.2025 року інфляційні втрати у загальному розмірі 780,11 грн, пеню у загальному розмірі 3 423,70 грн та 3% річних у розмірі 331,64 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд встановив, що цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу CHERY TIGGO, державний номер НОМЕР_1 станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-215930271.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до 21.05.2024 (а ДТП сталося 18.11.2023) регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, враховуючи винуватість відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-IV, виплатою позивачем страхового відшкодування, позивач набув право стягнути з відповідача в порядку регресної вимоги страхове відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Відповідач у справі своїм правом участі у її розгляді не скористався; відзиву, заперечень тощо не подав; обставини, зазначені позивачем, не спростував.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов у частині стягнення 15 000 грн як розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування, має бути задоволений.

Щодо стягнення втрат від інфляції, 3% річних та пені.

Суд встановив, що позивач 25.02.2025 направив відповідачу вимогу про сплату 15 000 грн як розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Після цього, у зв`язку з невиконанням вимоги, позивач нарахував з 03.03.2025 до 26.11.2025 втрати від інфляції, 3% річних та пеню, які також просить стягнути.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, суд погоджується з наявністю підстав для стягнення заявлених позивачем втрат від інфляції в розмірі 780,11 грн та 3% річних в розмірі 331,64 грн.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Сума нарахованої позивачем пені 3 423,70 грн за період з 03.03.2025 до 26.11.2025. Суд, перевіривши правильність її нарахування, погоджується з підставами для її нарахування та заявленим розміром, та дійшов висновку про задоволення цієї вимоги також.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн підтверджуються такими документами: Договором про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 року, попереднім розрахунком суми судових витрат на правову допомогу, Актом прийому-передачі наданих послуг № 46647/1 від 26.11.2025.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування витрат позивача належно обґрунтовані та доведені, пов`язані з розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення їх розміру відсутнє, дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу мають бути стягнені з відповідача повністю.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» грошові кошти в розмірі 19 535,45 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять грн 45 коп), з яких:

- сума виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті відповідачем в порядку регресу в розмірі 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн);

- інфляційні втрати в розмірі 780,11 грн (сімсот вісімдесят грн 11 коп.);

- пеню в розмірі 3 423,70 грн (три тисячі чотириста двадцять три грн 70 коп);

- три відсотки річних в розмірі 331,64 грн (триста тридцять одна грн 64 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ЄДРПОУ: 39433769, юридична адреса: вул. Васильківська, 14, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 червня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець