Ухвала суду № 137410008, 15.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 229/3300/23

1-кп/212/204/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відоконференції, кримінальне провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022052100001667 від 30 жовтня 2022 року та за № 42023052100000408 від 11 лютого 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду перебуває вказане вище кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб. За вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тобто кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, та яке, відповідно до примітки ст. 45 КК України, є корупційним злочином, до якого не застосовуються норми звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у разі доведення провини в суді; за ч. 4 ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, за вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Так, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися ним від суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно вплинути, шляхом погроз або вмовлянь, на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від надання показань, під час розгляду справи у суді, оскільки свідки, в тому числі являються підлеглими ОСОБА_4 , у зв`язку із чим, із застосуванням своїх зв`язків та вагомості посади, може мати змогу впливу на осіб, в тому числі тих, які проходять військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Так, обвинувачений ОСОБА_4 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість знищити речові докази чи документи по кримінальному провадженню, які були здобуті в ході досудового розслідування.

Також, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки серед військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , в силу займаної посади начальнику штабу, має знайомства серед військовослужбовців та інших осіб, які зможуть сприяти останньому у впливі на здійснення судового розгляду та прийнятті законного рішення у розумні строки по кримінальному провадженню.

Крім того, вказані обставини свідчать і про ризик вчинення іншого злочину, з огляду на здійснення впливу на підлеглих, само по собі, вже створює склад іншого злочину.

Відповідно до ст. 178 КПК України, встановлено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 4 ст. 191 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі. Стан його здоров`я та вік не перешкоджає продовженню обраного запобіжного заходу тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що ризики не доведені, заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та навів підстави для зменшення альтернативного запобіжного засобу застави, а саме вказав, що визначена сума у два мільйони гривень є непомірно високою з тих підстав, що він не має доходу, має на утриманні дитину.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Вислухавши учасників провадження, суд дійшов до наступного.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, де зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінального провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурором наведені підстави обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.368, ч.4 ст.191 КК України, які є тяжким злочинами.

Судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків, та те, що він має дитину; наявність постійного місця роботи, який проходив військову службу; раніше не судимий.

Суд вважає, що існують ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , а саме переховуватися ним від суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

При цьому, суд зважає на практику Європейського суду, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом приймаються доводи захисника про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного місця перебування, однак вказані обставини не зможуть в повній мірі запобігти вказаним прокурором ризикам.

На підставі викладеного суд, дійшовши висновку про продовження існування вказаних вище ризиків, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог статті 199 КПК України, вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, які йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 45 днів.

Стороною захисту не зазначено переконливих доводів про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_4 під вартою, та в судовому засіданні такі відомості не надані.

Суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання з підстав вказаних вище.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. З приводу альтернативного виду запобіжного заходу, слід вказати, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року визначена сума застави у розмірі 2 080 000 гривень.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, обставини за якими обвинувачується ОСОБА_4 , зміну матеріального становища обвинуваченого, тривалість розгляду справи, суд вважає за можливим зменшити визначений розмір застави та визначити його у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою залежно від стадії провадження;

- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілими, свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну (за наявності).

Строк дії ухвали становить до 19 липня 2026 року включно.

Залишити без задоволення клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1