Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 209/562/26
Провадження № 2/209/1385/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
15 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла позовна заява, в якій він просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 2520330363-422565 від 06.08.2021 року у сумі 10434,90 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та правничу допомогу 10000,00 грн.. В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилається на те, що 06.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладений договір № 2520330363-422565 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до Договору ТОВ «Кошельок» надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3500,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Водночас, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість в сумі 10434,90 гривень, з яких: 3500,00 гривень заборгованість за сумою кредиту; 6934,90 гривень заборгованість за відсотками за користування позикою.
З метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Кошельок» вимушене звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 51).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
13 лютого 2026 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
02 березня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 52).
Ухвалою судді від 04 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано інформацію щодо зарахування грошових коштів на банківську картку, яка належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 54).
На виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 04.03.2026 року, 24.03.2026 року за вх. 720 через електронну пошту суду отримано інформацію відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (а.с.60-68).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позовної заяви просили здійснювати розгляд цивільної справи без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надходило (а.с. 59,72).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, ОСОБА_1 викликалась у судові засідання через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Оголошення про її виклик в судові засідання на 08.04.2026 року опубліковане 05.03.2026 року, на 08.05.2026 року - опубліковане 10.04.2026 року; на 15.06.2026 року опубліковане 11.05.2026 року. З опублікуванням такого оголошення ОСОБА_1 вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.57,71,75).
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 06.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладений договір № 2520330363-422565 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір, кредитний договір).
Договір № 2520330363-422565 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 06.08.2021 року укладений за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. В якості електронного підпису Позичальника використовувався одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Кошельок», в Особистому кабінеті прийняв умови та, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «6302», підписав електронний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.
Відповідно до п. 1 Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 3500,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
Умовами Договору також визначено: тип кредиту споживчий кредит (п. 1.2.); проценти за користування кредитом: 0,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.3.2.); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (1.3.3.); дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду (1.3.3.1.); Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього Договору (1.4.); кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб) днів, (далі «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця (п. 2.1.); сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом (п. 2.2.); позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору (п. 2.3.); сукупна вартість кредиту для Позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 3500,00 грн., або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 грн., або 0% від суми кредиту (п. 3.4.).
06.08.2021 року ОСОБА_1 електронними підписами одноразовими ідентифікаторам, підписала паспорт споживчого кредиту, який містить погоджені стонами основні умови кредитування з урахуванням побажання позичальника, зокрема спосіб та строк надання кредиту (переказу грошових коштів Позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.koshelok.ua), інформацію щодо орієнтованої реальної річної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення платежів, а також іншу додаткову інформацій й обставини, які повідомляються позичальнику.
ТОВ «Кошельок» свої зобов`язання за Договором виконав, та надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3500,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , номер якої зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується повідомленням від 06.08.2021 року через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування на карту клієнта НОМЕР_4 грошових коштів в сумі 3500,00 гривень, Order ID транзакції 4с4bbb7e-e8a5-45df-b319-610d27c245a7, Опис замовлення: Видача кредитних коштів, Договор займа № 2520330363-422565.
Вказане також підтверджується наданою емітентом картки АТ «А-Банк» інформацією по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 05.08.2021 року по 07.08.2021 року, яка містить відповідне зарахування.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.
Разом з тим, всупереч умов кредитного договору відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань за Договором у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, розмір якої, відповідно до наданого позивачем розрахунку складає 10434,90 гривень, з яких: 3500,00 гривень заборгованість за кредитом; 6934,90 гривень заборгованість за відсотками за користування позикою.
Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач одержав та використав за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості.
Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не надано.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Кошельок» належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 2520330363-422565 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 06.08.2021 року у розмірі 10434,90 гривень, з яких: 3500,00 гривень заборгованість за кредитом; 6934,90 гривень заборгованість за відсотками за користування позикою.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. суд зазначає наступне.
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Слід зазначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 року; акт № 1 від 20.01.2026 року приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 року.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3000,00 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223, ст. 263-265, 274, 279, 280-284, 288-289 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8 А) заборгованість за кредитним договором № 2520330363-422565 від 06.08.2021 року у сумі 10434 (десять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 90 копійок, яка складається з: 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом; 6934 (шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 90 копійок заборгованість за відсотками за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8 А) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8 А) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 15 червня 2026 року.
Суддя Я.О.Юрченко
Судове рішення № 137409646, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 15.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 209/562/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: