Рішення № 137409292, 16.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2215/26

Єдиний унікальний № 742/2882/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

27.05.2026 р. представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2232980 від 14.04.2025 р. у розмірі 17 439,95 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» посилалось на те, що 14.04.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №2232980 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short», згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3 000 грн строком на 361 календарних днів, шляхом перерахування їх на банківську карту позичальника зі сплатою відсотків.

26.11.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-11/25, за умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» передало позивачеві право вимоги за кредитним договором №2232980.

Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору про відступлення права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв належні ТОВ «Селфі Кредит» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2232980 у розмірі 17 439,95 грн, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за кредитним договором непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Ухвалою судді від 28.05.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позові просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 14.04.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір №2232980 про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short», згідно умов якого останньому надано грошові кошти в розмірі 3 000 грн. строком на 361 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 19 днів, процентна ставка 1% в день /а.с.26-29/.

Вказаний договір про надання споживчого кредиту укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Селфі Кредит» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Невід`ємною частиною цього договору є правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись /а.с.11-16 зв./.

У подальшому, 17.04.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору №2232980 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.04.2025 р. Згідно з умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000 грн. /а.с.65-66 зв./.

На виконання умов договору, згідно з довідкою від 27.11.2025 р., ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало на банківську карту № НОМЕР_1 кредитні кошти за договором № 2232980, а саме: 3 000 грн - 14.04.2025 р. та 1 000 грн - 17.04.2025 р. /а.с. 17-18. зв./.

26.11.2025 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-11/2025, згідно з яким ТОВ «Селфі Кредит» відступає ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитним договором №2232980 /а.с.35-38/.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №2232980 від 14.04.2025 р., вбачається, що станом на 26.11.2025 р. в ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 17 439,95 грн., яка складається з основного боргу 3 999,98 грн. та відсотків 13 439,97 грн. /а.с.22-25/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом встановлено, що 14.04.2025 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису К427 було укладено в електронній формі договір № 2232980 про надання споживчого кредиту на суму 3 000 грн (строк кредитування - 361 день), що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Надалі, 17.04.2025 р., відповідачем із застосуванням електронного підпису Т742 було укладено додаткову угоду до вказаного договору, згідно з умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 000 грн.

За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору № 2232980 від 14.04.2025 р. та додаткової угоди від 17.04.2025 р., сторони погодили розмір процентної ставки, яка становить 1% від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами. Підписуючи договір та додаткову угоду одноразовими ідентифікаторами, відповідач підтвердив свою згоду з усіма істотними умовами договору, зокрема й щодо розміру плати за кредит.

Суд зауважує, що правовідносини між сторонами виникли у квітні 2025 року, а відтак на них поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про споживче кредитування» (з урахуванням чинних змін щодо максимального розміру процентної ставки).

Відповідно до ч.2 ст.8-1 вказаного Закону, максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсотка у день від загального розміру виданого кредиту.

Таким чином, визначена у договорі ставка у розмірі 1% на день повністю відповідає імперативним вимогам спеціального законодавства, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 26.11.2025 р., суд встановив, що нарахування процентів у сумі 13 439,97 грн здійснено позивачем за період фактичного користування грошовими коштами в межах визначеного договором строку кредитування (361 день) та виходячи з фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту (3 999,98 грн).

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок або свідчили про самостійне часткове погашення заборгованості, відповідачем суду не надано, а судом таких обставин не виявлено.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (ст. 1078 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти за договором про споживчий кредит № 2232980, проте не виконав взяті на себе зобов`язання, у добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув та нараховані проценти не сплатив, суд доходить висновку про повну обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками на загальну суму в розмірі 17 439,95 грн (з яких основний борг - 3 999,98 грн, відсотки - 13 439,97 грн).

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн /а.с.1/, які відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За правилами ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 р., заявку на надання юридичної допомоги №1835 від 01.04.2026 р., витяг з Акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 р. /а.с.53-55, 58-59/.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №2232980 від 14.04.2025 р. в розмірі 17 439 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371 (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя В.Г.Павлов