Постанова № 137409286, 31.03.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/3465/25

Провадження №3/751/266/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Овсієнко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025 о 10 год 35 хв у м. Чернігові по вул. Індустріальна, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «AUDI А6» з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП ЧОПНЛ ЧОР відмовився, про відповідальність у разі відмови був попереджений. Правопорушення вчинено повторно протягом року за ст. 130 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За даними фактами відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання після неодноразового відкладення слухання справи,повторно не прибув, про день, час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено.

Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлений права у разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.

Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ щодо пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП наступає за повторне керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від

09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справах «Коробов проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини» та «Лавенте проти Латвії» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293104 від 07.04.2025; відеозаписом до протоколу; направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану сп`яніння від 07.04.2025; постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 БУПП в Чернігівській області від 07.04.2025.

З оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога (о 10:40-10:41, 10:43, 10:44 відеозапису), однак той декілька разів відмовлявся від такого огляду.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (далі Інструкція №1376).

Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції 1452/735 та Порядку № 1103 підстави та правила проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у встановленому порядку в закладі охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій № 1452/735 та № 1376 та Порядку № 1103 поліцейським дотримано.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, виявлені поліцейським у ОСОБА_1 07.04.2025 в розумінні п. 4 розділу І, п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Таким чином, у разі виявлення у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння поліцейським на місці зупинки не проводиться, а обстежувана особа з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння направляється до найближчого закладу охорони здоров`я.

В конкретному випадку, ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість спростувати обґрунтовану підозру працівника поліції щодо наявності в нього реальних ознак наркотичного сп`яніння шляхом проходження відповідного огляду у медичному закладі, без жодних переконливих пояснень відмовився від проходження такого огляду, будучи притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що власне і становить об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, яка за своєю конструкцією є бланкетною нормою та покладає на водія, як учасника дорожнього руху, обов`язок, а не право вибору, виконання положень п.2.5 ПДР.

Суд наголошує, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за повторне керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння або за ухилення від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, передбачених статтями 34, 35 КупАП, які відповідно пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням обставин та характеру вчинених правопорушень, їх наслідків, особи правопорушника, матеріального становища, суд вважає за можливе остаточно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Водночас суд не вбачає правових підстав для застосування передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП такого стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до довідки старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 09.04.2025 транспортний засіб марки AUDI А6, д.н.з. НОМЕР_2 не належить резиденту України, не зареєстрований на території України.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Тобто, дана норма Закону не поширює свою дію на категорію справ про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що водій ОСОБА_1 , з урахуванням наданих ним пояснень, зафіксованих на відеозаписі, не виконував жодних бойових завдань, як військовослужбовець.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких інших даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, ч. 2 ст. 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок в дохід Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Ю. К. Овсієнко