Постанова № 137409172, 15.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2371/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, Сумського району, с. Терешківка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686497 від 07 червня 2026 року 07 червня 2026 року о 15 год. 55 хв. в с. Новосуханівка, дорога сполучення с. Терешківка с. Новосуханівка, 2 км ОСОБА_1 керував електричним транспортним засобом Forte X1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Алкотестер Драгер 6820, результат огляду 1,60 проміле, згідно з тестом 681 від 07 червня 2026 року. Водій з результатом згодний, додаткового огляду у медичному закладі не потребує, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину фактично визнав, пояснив, що оскільки на цей електровелосипед посвідчення водія не потрібно, реєстрація такого транспортного засобу не проводиться, тому вважав, що і заборони щодо водіння не має. Алкогольні напої вживав лише напередодні. Також зазначив, що електровелосипед не відноситься до транспортного засобу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2. 9. А «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №686497 від 07 червня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1), рапортом (а.с. 2), роздруківкою результатів тестування Drager Alcotest 6820, згідно з якими показники алкоголю в крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 07 червня 2026 року час 16:03 год. становлять 1,60 % проміле (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис в графі «з результатами згоден» (а.с. 4), довідкою про надання інформації, згідно з якою ОСОБА_1 , 1965 року народження, протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався. Відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України документ «посвідчення водія» відсутній (а.с. 5), диском з відеозаписом вчиненого правопорушення (а.с. 6).

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що електровелосипед не відповідає поняттю транспортного засобу, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24 лютого 2023 року, який набрав чинності 23 березня 2023 року, електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея, електровелосипеда тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

За змістом наведених норм законодавства України електоскутери, електросамокати, гіроскутери, електровелосипеди та інша подібна техніка цим Законом офіційно визнаються транспортними засобами, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Отже, в разі, якщо електровелосипед використовується для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому на водія розповсюджується дія Правил дорожнього руху, в тому числі вимоги п. 2.9 А ПДР.

При огляді диску з відеозаписом вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що 07 червня 2026 року працівниками поліції зупинено транспортний Forte X1, без н.з., за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Також встановлено, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер «Драгер 6820», результат якого показав 1,60 % проміле. Під час руху стопи ОСОБА_1 знаходяться на педалях велосипеду, без будь-якого механічного руху, а електровелосипед рухається за допомогою електричної тяги.

Таким чином, суд приходить до висновку, в цьому випадку транспортний засіб електровелосипед приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а ОСОБА_1 був особою, яка керувала електричним колісним транспортним засобом та був водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно зі встановленими нормами закону держави Україна.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшла до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України документ «посвідчення водія» відсутній. У той же час, не зважаючи на відсутність в особи посвідчення водія, її може бути позбавлено права керування транспортними засобами. Це узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та зважаючи на те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду у справі (№ справи).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 днів з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І. Г. Вортоломей