Рішення № 137408893, 05.06.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2659/25

Провадження № 2/507/120/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

за участю секретаря судових засідань - Копищик М.С.

представника позивача - Левенця А.В.

представника відповідача - Невмержицької І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "ШАГАНИ", третіх осіб: Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, припинення речового права власності та оренди, скасування державної реєстрації земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Керівник Любашівської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Любашівського районного суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "ШАГАНИ", третіх осіб: Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, припинення речового права власності та оренди, скасування державної реєстрації земельних ділянок.

В обґрунтування своїх вимог, прокурор вказує, що Рішенням Троїцької сільської ради від 01.02.1992 десятої сесії І скликання за №140 закріплено в постійне користування Ширяївському держлісгоспу землі для ведення лісового господарства загальною площею 258,94 га.

На підставі вказаного рішення Ширяївському держлісгоспу 19 січня 1996 видано акт на право постійного користування землею для ведення лісового господарства загальною площею 258,94 га в межах, згідно з планом землекористування.

На підставі заяв громадян 23.07.2008 р. за вх. №15/09-1214 та висновку засідання комісії Любашівської райдержадміністрації по підготовці висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок від 11.07.2008 №85 Любашівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за №351/Ад-2008 «Про надання дозволу громадянам України на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради».

Вказаним розпорядженням Любашівської районної державної адміністрації надано дозвіл громадянам, у т.ч. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за списком на розробку проекту відведення земельних ділянок із земель державного запасу на території Троїцької сільської ради для ведення особистих селянських господарств.

У подальшому на підставі листа Відділу Держкомзему у Любашівському районі вх№01/09-2567 від 26.12.2008, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України у власність для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області, Любашівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області».

Вказаним розпорядженням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність особистих селянських господарств (згідно з додатком) із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування і перебувають в запасі Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області.

Поряд з цим, вказаним розпорядженням передано громадянам (згідно з додатком), у т. ч. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у власність безоплатно земельні ділянки загальною площею 100,00 га, в тому числі: пасовищ - 100,00 га по 2, 00 га кожному для ведення особистих селянських господарств і прийнято рішення про видачу їм державних актів на право власності на землю.

На підставі вищевказаного розпорядження 15.04.2009 складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області ділянка №14.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.05.2024 за №10-15-0.81-3177/2-24, ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №135557 загальною площею 1,9999 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010952701390 від 27.08.2009 року, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0471, цільове призначення - «01.03 Для ведення особистого селянського господарства».

Відповідно до інформації від ТУ Держгеокадастру в Одеській області, поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 відкрито 27.08.2009 та дану земельну ділянку площею 1.9999 га відведено у приватну власність ОСОБА_2 на підставі державного акта ЯИ 135557, виданого 27.08.2009, реєстраційний номер 010952701390.

У подальшому 27.01.2015 право приватної власності на дану земельну ділянку було зареєстровано на ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27.01.2015, посвідченого приватним нотаріусом деського міського нотаріального округу Куркан Г.М. за реєстровим № 153 (номер відомостей про інше речове право 8510540).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «ШАГАНИ» укладено договір оренди б/н від 22.02.2024 земельної ділянки кадастровий номер - 5123383800:01:002:0471. Відомості про речове право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2024 (номер запису про інше речове право 54034395).

ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №135551 загальною площею 1,9997 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010952701411 від 27.08.2009 року, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0465, цільове призначення - «01.03 Для ведення особистого селянського господарства».

Відповідно до інформації від ТУ Держгеокадастру в Одеській області, поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 відкрито 27.08.2009 та дану земельну ділянку площею 1.9997 га відведено у приватну власність ОСОБА_3 на підставі державного акта ЯИ 135551, виданого 27.08.2009, реєстраційний номер 010952701411.

У подальшому 30.01.2015 право приватної власності на дану земельну ділянку було зареєстровано на ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М. за реєстровим № 567 (номер відомостей про інше речове право 9255496).

Між ОСОБА_1 та ТОВ «ШАГАНИ» укладено договір оренди б/н від 22.02.2024 земельної ділянки кадастровий номер - 5123383800:01:002:0465. Відомості про речове право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2024 (номер запису про інше речове право 54035609).

Водночас з інформації Південного лісового офісу від 30.12.2024 за №1274 прокуратурою встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471, 5123383800:01:002:0465 згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2013 років, відносилась до земель державного лісового фонду.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що Любашівська районна державна адміністрація незаконно розпорядилася землями лісогосподарського призначення шляхом їх відчуження приватним особам, оскільки землі лісогосподарського призначення могли бути вилучені із постійного користування Ширяївського лісництва виключно за згодою лісництва, як землекористувача та на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Водночас, ДСП «Ліси України», як землекористувач не надавав своєї згоди, а Кабінет Міністрів України не приймав рішення про вилучення спірних земельних ділянок із постійного користування лісництва.

Враховуючи викладене, розпорядження Любашівської районної державної адміністрації від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області» прийняті в порушення вимог ст. ст. 14,19 Конституції України, ст. ст. 17, 20, 56, 57, 84,116,141,142,151 Земельного кодексу України, ст. ст. 27,31,32,57 Лісового кодексу України (в редакціях, чинних на момент прийняття спірних рішень), оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у власність/користування для інших потреб без їх попереднього вилучення у постійних користувачів, а також відводитись неуповноваженим органам.

ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем земельних ділянок, так як він міг побачити, що на вказаних земельних ділянках є лісові насадження.

За таких обставин прокурор, із врахуванням заяви про зміну предмета позову (а.с.224 том 2) просив:

Витребувати у власність держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (Одеська обласна військова адміністрація) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,7027 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 та має 6 (шість) поворотних точок за наступними координатами:

ІНФОРМАЦІЯ_1;

ІНФОРМАЦІЯ_2;

ІНФОРМАЦІЯ_3;

ІНФОРМАЦІЯ_4;

ІНФОРМАЦІЯ_5;

ІНФОРМАЦІЯ_6.

Витребувати у власність держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (Одеська обласна військова адміністрація) з незаконного орендного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАГАНИ» (код ЄДРПОУ 34381622) земельну ділянку площею 0,7027 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 та має 6 (шість) поворотних точок за наступними координатами:

ІНФОРМАЦІЯ_1;

ІНФОРМАЦІЯ_2;

ІНФОРМАЦІЯ_3;

ІНФОРМАЦІЯ_4;

ІНФОРМАЦІЯ_5;

ІНФОРМАЦІЯ_6.

Припинити за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 1,9997 га. з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 611224651233).

Припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАГАНИ» (код ЄДРПОУ 34381622) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право речове право оренди на земельну ділянку площею 1,9997 га з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 611224651233).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію

земельної ділянки площею 1,9997 та з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, розташованої за адресою: Одеська область, Любашівський район, Троїцька сільська рада, з одночасним закриттям Поземельної книги.

Витребувати у власність держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (Одеська обласна військова адміністрація) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,5238 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 та має 5 (п`ять) поворотних точок за наступними координатами:

ІНФОРМАЦІЯ_7;

ІНФОРМАЦІЯ_8;

ІНФОРМАЦІЯ_9;

ІНФОРМАЦІЯ_10;

ІНФОРМАЦІЯ_11;

Витребувати у власність держави в особі Одеської обласної державної

адміністрації (Одеська обласна військова адміністрація) з незаконного орендного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАГАНИ» (код ЄДРПОУ 34381622) земельну ділянку площею 0,5238 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 та має 5 (п`ять) поворотних точок за наступними координатами:

ІНФОРМАЦІЯ_7;

ІНФОРМАЦІЯ_8;

ІНФОРМАЦІЯ_9;

ІНФОРМАЦІЯ_10;

ІНФОРМАЦІЯ_11;

Припинити за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 559103051233).

Припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАГАНИ» (код ЄДРПОУ 34381622) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право речове право оренди на земельну ділянку площею 1,9999 га з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 559103051233).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію

земельної ділянки площею 1,999 га. з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471, розташованої за адресою: Одеська область, Любашівський район, Троїцька сільська рада, з одночасним закриттям Поземельної книги.

Стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову

Представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , як і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 набули право власності у спосіб визначений законом шляхом отримання Державних актів на право власності від держави, в подальшому уклали договори дарування земельної ділянки, відкрито користуються земельними ділянками більше 17 років, отже відповідач є добросовісним набувачем, а тому держава, в особі Одеської обласної державної адміністрації, в інтересах якої прокуратура звернулася із позовом, у відповідності до вимог частини третьої статті 388 Цивільного кодексу України (у редакції Закону № 4292-IX від 12.03.2025), позбавлена права на витребування вказаних земельних ділянок. Крім того, прокурором взагалі не доведено правомірність передачі в 1992 році земельних ділянок, які належали колгоспу, лісовому господарству. Станом на 2008 рік, вказані земельні ділянки використовувались для сільськогосподарського виробництва, що підтверджено висновками відповідних державних органів. Прокурором взагалі не доведено наявність на вказаних ділянках лісових насаджень. Крім того, прокурором не доведено належними та допустими доказами факт накладення земельних ділянок на землі лісового фонду. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, земельні ділянки були виділені державою у приватну власність в 2009 році, що було відомо всім державним органами, тому також просила суд застосувати строки позовної давності щодо заявлених вимог.

Пояснення учасників справи та представників.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, із підстав викладених у позові, зокрема прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки є землею лісогосподарського призначення та вибула з державної власності з порушенням вимог земельного і лісового законодавства, без згоди постійного лісокористувача, без вилучення з лісового фонду та без зміни цільового призначення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Невмержицька І.М. у задоволенні позову просила відмовити, із підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАГАНИ" про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.220), а також повідомлене за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державнорму реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до ч. 7 ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач відсутній за зареєстрованим місцемзнаходження (а.с.183).

В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Представник відповідача ТОВ «Шагани» у судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України» про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.207), представник у судове засідання не з`явився, клопотань та пояснень не надано.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України, (а.с.150-160, 177-192 том 5), а також повідомлені через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте вони у судове засідання не з`явилися, клопотань та пояснень не надано (а.с.175-176 том 5)

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 507/2659/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні (а.с176 том 2).

Ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 507/2659/25 заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 (а.с176 том 2).

Ухвалою від 10 березня 2026 року прийнято заяву керівника Любашівської окружної прокуратури Бурлаки Я. у порядку ст.49 ЦПК України (а.с.251 том 2).

Ухвалою від 11 березня 2026 року у справі № 507/456/26 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні (а.с.194 том 4).

Ухвалою від 11 березня 2026 року у справі № 507/456/26 заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 (а.с.207 том 4 ).

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року справу № 507/2659/25 та справу № 507/456/26 об`єднано в одне провадження, справі присвоєно № 507/2659/25 (а.с.52 том 5).

Ухвалою від 17 квітня 2026 року у задоволенні клопотання керівника Любашівської окружної прокуратури про витребування доказів відмовлено (а.с.149, 155 том 5)

Ухвалою від 17 квітня 2026 року у задоволенні клопотань представника відповідача Невмержицької І.М. про закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду, про зупинення провадження відмовлено (а.с.150, 153 том 5)

Ухвалою від 17 квітня 2026 року підтовче судове засідання закрито та справу призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.151 том 5).

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Ширяївському держлісгоспу смт. Ширяїве Троїцькою сільською Радою народних депутатів Любашівського району Одеської області України видано державний акт на право постійного користування 258,94 гектарів землі в межах, згідно з планом землекористування , для ведення лісового господарства відповідно до рішення Троїцької сільської ради від 01.02.1992 року (т.1 а.с.197, 199-204).

06 червня 2008 року до Любашівської районної державної адміністрації звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із проханням передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.139 том 1, а.с.148 том 3)

За результатом розгляду заяв громадян від 06.06.2008 за вх. №15/09-1214 та висновку засідання комісії Любашівської райдержадміністрації по підготовці висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок від 11.07.2008 №85, Любашівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за №351/Ад-2008 «Про надання дозволу громадянам України на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради» (а.с.140 том 1).

Вказаним розпорядженням Любашівської районної державної адміністрації надано дозвіл громадянам України, у т.ч. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за списком на розробку проекту відведення земельних ділянок із земель державного запасу на території Троїцької сільської ради для ведення особистих селянських господарств.

На підставі зазначеного розпорядження та договору від 20.08.2008 №08107, укладеного між громадянами України та ПВК «Інжпроект», було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області, розроблений проектною ліцензійною організацією ПВК «Інжпроект» (код документації із землеустрою - 2008МФ130ДЛБ000038) (а.с.131 том 1, а.с.139 том 2).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України, виконаний проектною ліцензійною організацією ПВК «Інжпроект» погодженого Любашівським районним відділом містобудування та архітектури, що підтверджується висновком № 443 від 02.10.2008 р (а.с.147 том1, погодженого санітарно-епідеміологіною станцією Любашівського району, що підтверджується висновком № 34 від 02 жовтня 2008 року (а.с.149 том 1), Північним сектором з охорони навколишнього середовища, що підтверджується висновком № 373/13 від 03.10.2008 року (а.с.151 то м1 ), Троїцькою сільською радою Любашівського району, що підтверджується висновком № 94/02-06 від 02.10.2008 року, управлінням охорони об`єктів культурної спадщини, що підтверджується висновком від 08.10.2008 р (а.с.156 том 1), а також відділом Держкомзему у Любашівському районі, що підтверджується висновком від 02.10.2008 р (а.с.158 том 1)

Любашівська районна державна адміністрація, на підставі листа Відділу Держкомзему у Любашівському районі вх.№01/09-2567 від 16.12.2008, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України у власність для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області, прийняла розпорядження від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області» (а.с.190 том 1).

Вказаним розпорядженням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність особистих селянських господарств (згідно з додатком) із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність та користування і перебувають в запасі Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області. Також, вказаним розпорядженням передано громадянам (згідно з додатком), у т.ч. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у власність безоплатно земельні ділянки загальною площею 100,00 га, в тому числі: пасовищ - 100,00 га по 2, 00 га кожному для ведення особистих селянських господарств і прийнято рішення про видачу їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.05.2024 за №10-15-0.81-3177/2-24, станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 1,9997 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0465, цільове призначення - «01.03 Для ведення особистого селянського господарства» на підставі державного акту на право приватної власності серії ЯИ №135551, на який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010952701411 від 27.08.2009 року (а.с.175 том 1).

Із договору дарування земельної ділянки 01.04.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М. вбачається, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9997 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0465 (а.с.126 том 1).

На підставі зазначеного договору дарування від 02.04.2015 р., зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку (а.с.117-118 том 1)

В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «ШАГАНИ» укладено договір оренди б/н від 22.02.2024 земельної ділянки кадастровий номер - 5123383800:01:002:0465. Відомості про речове право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2024 (номер запису про інше речове право 54035609 (а.с. 117 т.1).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 27.05.2024 за №10-15-0.81-3177/2-24, станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_2 зареєстрована земельна ділянка площею 1,999 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0471, цільове призначення - «01.03 Для ведення особистого селянського господарства» на підставі державного акту на право приватної власності серії ЯИ №135557, на який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010952701390 від 27.08.2009 року (а.с.175 том 1).

Із договору дарування земельної ділянки 07.01.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М. вбачається, що ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,9999 га, яка розташована за адресою: Троїцька сільська рада Любашівського району Одеської області, кадастровий номер - 5123383800:01:002:0471 (а.с.135 том 3).

На підставі зазначеного договору дарування від 07.01.2015 р., зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку (а.с.123-124 том 3)

В подальшому між ОСОБА_1 та ТОВ «ШАГАНИ» укладено договір оренди б/н від 22.02.2024 земельної ділянки кадастровий номер - 5123383800:01:002:0471 (а.с.127 том 3).

Відомості про речове право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.03.2024 (номер запису про інше речове право 54034395 (а.с. 123 т.3).

Згідно інформації Південного лісового офісу від 30.12.2024 за №1274 земельні ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2013 років, відносились до земель державного лісового фонду.

Із листа ВО «Укрдержліспроект» від 06.12.2024 за № 04/1477-24 вбачається, що прокуратурі надано картографічні матеріали, згідно з якими земельні ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 накладаються на землі лісогосподарського призначення 5,6 кварталів Троїцького лісництва ДП «Ширяївський лісгосп» (правонаступник ДСГП «Ліси України») за матеріалами лісовпорядкування 2013 року.

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості 25 червня 2024 року, кримінальне провадження № 42024162360000008 про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.367 КК України, за заявою ДП «Ліси України» із якої встановлено відомості, що можуть свідчити про те, що органами державної влади та місцевого самоврядування незаконно передані у приватну власність громадян земельні ділянки, які можливо сформовані за рахунок земель лісогосподарського призначення, постійним користувачем яких є ДП «Ліси України» (а.с.52 том 1).

У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження ФОП ОСОБА_4 проведено дослідження земельної ділянки, зокрема за кадастровими номерами 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 та за його результатами складено технічний звіт зі складанням картографічних матеріалів з відображенням меж земель Троїцького лісництва (5 та 6 квартали), переданих Ширяївському держлісгоспу 19.01.1996 на підставі державного акта на право постійного користування землею за №140, виданого для ведення лісового господарства, загальною площею 258,94 га, у співвідношенні із межами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 відповідно до даних Державного земельного кадастру (а.с.232 том 1).

Згідно з даними технічного звіту, координати поворотних точок меж земельної ділянки Троїцького лісництва (5 та 6 квартали) зазначені в таблиці геоданих, що входить до складу технічної документації, яку розроблено Київською лісовпорядною експедицією у 1994 році. Копію відповідної документації посвідчено 30.12.2024 філією «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Площа, конфігурація та лінійні проміри земельної ділянки відповідають державному акту на право постійного користування землею.

Крім державного акта на право постійного користування землею від 19.01.1996 за № 140 для дослідження було використано матеріали (планшети) лісовпорядкування 2013-2014 років. Після зіставлення (накладання) відповідних матеріалів у графічному вигляді також встановлено, що площа та конфігурація меж земельної ділянки, зазначеної на планшетах лісовпорядкування, відповідає державному акту на право постійного користування землею.

Вирахування площі спірних земельних ділянок за кадастровими номерами 5123383800:01:002:0475, 5123383800:01:002:0466 виконано аналітичним способом з використанням автоматизованої системи «Digitals», роботи з перерахунку (трансформації координат з різних систем координат виконувались з використанням програмного забезпечення GIS-6 (Геодезична Інформаційна Система 6). Визначення координат поворотних точок земельної ділянки виконано в прямокутній системі координат СК-63.

Відповідно до технічного звіту, земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 площею 1,9997 га накладається на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,7027 га, що розташована в кварталах № 5 та № 6, контур № 8 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове 4 господарство» ДП «Ліси України» та земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 площею 1,9999 га накладається на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,5238 га, що розташована в кварталах № 5 та № 6, контур № 14 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове 4 господарство» ДП «Ліси України» ( а.с. 232 т.1).

Геодезистом визначено контури, утворені в результаті накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,7027 га, що розташована в кварталах № 5 та №6, контур № 8 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України», яка має 6 поворотних точок за наступними координатами: ІНФОРМАЦІЯ_12.

Також, геодезистом визначено контури, утворені в результаті накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,5238 га, що розташована в кварталах № 5 та №6, контур № 14 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України», яка має 5 поворотних точок за наступними координатами:ІНФОРМАЦІЯ_13Відповідно до інформації Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв), останнє не надавало згоди на вилучення, припинення права постійного користування ряду земельних ділянок, серед яких є земельні ділянки за кадастровим номером 5123383800:01:002:0475 5123383800:01:002:0466, або добровільну відмову від неї.

Згідно з листом Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 26.03.2024 за № 123 (на запит Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарсвта (м. Миколаїв), земельні ділянки в кварталі 5,6 (загальна площа 64 га) Троїцького лісництва знаходяться у постійному користуванні філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно з матеріалами лісовпорядкування (матеріали лісовпорядкування 2004,2013 років). При цьому Філія повідомила, що ДП «Ширяївське лісове господарство» або іншими спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами погодження на зміну цільового призначення, згода на вилучення або добровільна відмова щодо означених земель не надавались.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні лісів, регулюються приписами ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Так, статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (п. ґ) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України).

Частинами другою та третьою статті 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалісені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

За змістом статті 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею 100 гектарів і більше для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 10 років державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 47 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ч. 5 ст. 48 Лісового кодексу України).

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Із інформації Південного лісового офісу від 30.12.2024 за №1274 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2013 років, відносилась до земель державного лісового фонду (а.с.66 том 2)

Відповідно до листа ВО «Укрдержліспроект» Державного агентства лісових ресурсів України від 25.11.2024 р. надано фрагмент картографічних матеріалів, згідно з якими земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 та 5123383800:01:002:0471 накладається на землі лісогосподарського призначення 5,6 кварталів Троїцького лісництва ДП «Ширяївський лісгосп» (правонаступник ДСГП «Ліси України») за матеріалами лісовпорядкування 2013 року (а.с. 30-31 том 2).

Зворотних відомостей Відповідачем не надано.

Порядок вилучення земельних ділянок визначено статтею 149 Земельного кодексу України в редакції від 14.10.2008, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі ЗК України), відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної власності можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Водночас, зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (ч. 4 ст. 20 ЗК України).

Згідно частини першої статті 57 Лісового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі ЛК України), зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Спірні земельні ділянки (частина) належать до земель лісогосподарського призначення та на час прийняття розпорядженням Любашівською РДА Одеської області № від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області», перебували в постійному користуванні ДП «Ширяївське лісове господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України» в особі філії «Ананьївське лісове господарство». При цьому, відомостей про те, що компетентним органом приймалось рішення про припинення права постійного користування землями лісогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення у встановленому законом порядку матеріали справи не містять. Згідно з листом Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 26.03.2024 за № 123, земельні ділянки в кварталі 5,6 (загальна площа 64 га) Троїцького лісництва знаходяться у постійному користуванні філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України», згідно з матеріалами лісовпорядкування (матеріали лісовпорядкування 2004,2013 років). При цьому Філія повідомила, що ДП «Ширяївське лісове господарство» або іншими спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами погодження на зміну цільового призначення, згода на вилучення або добровільна відмова щодо означених земель не надавались. Із листа Кабінету Міністрів України встановлено, що останнім рішення щодо надання у постійне користування або вилучення земельних ділянок, серед яких є земельна ділянка за кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 не приймалося.

Зворотних відомостей Відповідачем не надано і судом не встановлено.

У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, відмості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості 25 червня 2024 року, № 42024162360000008, ФОП ОСОБА_4 проведено дослідження земельних ділянок, зокрема за кадастровими номерами 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 та за його результатами складено технічний звіт зі складанням картографічних матеріалів з відображенням меж земель Троїцького лісництва (5 та 6 квартали), переданих Ширяївському держлісгоспу 19.01.1996 на підставі державного акта на право постійного користування землею за №140, виданого для ведення лісового господарства, загальною площею 258,94 га, у співвідношенні із межами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 відповідно до даних Державного земельного кадастру (а.с.232 том 1).

Відповідно до технічного звіту, земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 площею 1,9997 га накладається на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,7027 га, що розташована в кварталах № 5 та № 6, контур № 8 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове 4 господарство» ДП «Ліси України» та земельна ділянка з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 площею 1,9999 га накладається на землі лісогосподарського призначення в частині площі 0,5238 га, що розташована в кварталах № 5 та № 6, контур № 14 Троїцького лісництва «Ананьївське лісове 4 господарство» ДП «Ліси України» ( а.с. 232 т.1).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд вважає технічний звіт належним та допустимим доказом, оскільки в сукупності з іншими наданими доказами він підтверджує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 частково розташовані в межах земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України».

Вважаючи, що технічний звіт не є доказом по цивільній справі, відповідач не спростував цього звіту та не заявляв клопотань про призначення в цій справі експертизи.

Разом із тим, згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється стом 118, 186 ЗК України.

Відповідно до статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (Закон № 4292-ІХ від 12.03.2025), яким, зокрема, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 4292-IX визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2025 в справі № 127/8274/24 зробив висновок, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

На обов`язковості врахування положень Закону № 4292-ІХ від 12.03.2025 також наголошено у постановах Верховного Суду від 30.04.2025 у справі № 686/14711/21, від 07.05.2025 у справі № 128/680/21, від 21.05.2025 у справі № 678/1280/21.

Верховний Суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц дійшов висновків, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, встановлення критерію добросовісності набувача майна, що по суті є предметом правового регулювання та передумовою для застосування Закону України № 4292-IX від 12.03.2025, є характерним саме для правовідносин, які є предметом віндикаційного позову про витребування із чужого незаконного володіння державного/комунального майна, які заявляються на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

За загальними приписами частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Таким чином, набувач визнається добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, викладене, виходячи з встановлених обставин під час судовго розгляду, суд вважає, що первісні набувачі ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , які набули спірні земельні ділянки за розпорядженням Любашівської РДА Одеської області № від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області» та відповідач ОСОБА_1 , який набув право власності на вказані ділянки на підставі договорів дарування є добросовісними набувачами земельних ділянок з кадастровими номерами 5123383800:01:002:0471, 5123383800:01:002:0465, добросовісність яких в силу вимог ЦК України презюмується.

Прокурор в обгрунтування позову зазначав, що відповідач, та попередні набувачі, є недобросовісними набувачами, так як вони знали, що отримані ними земельні ділянки є земельними ділянками лісового фонду. Однак, в судовому засіданні встановлено, що на момент отримання первісними набувачами земельних ділянок від держави, були проведення обстеження ділянок компетентними органами держави та встановлено відсутність лісових насаджень на вказаних земельних ділянках та визначено категорію земель - для сільськогосподарського призначення. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулись до Любашівської державної адміністрації із заявами про надання їм у власність земельних ділянок і не могли визначати самостійно цільове призначення земельних ділянок, що є компетенцією державних органів. Відповідач ОСОБА_1 набув право власності на вказані ділянки шляхом укладення договорів дарування.

Разом із тим, безпідставними є посилання на те, що, проявивши розумну обачність, відповідач міг та повинен був знати про те, що земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення. Сама по собі наявність дерев та іншої рослинності на земельній ділянці не свідчить про належність земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, та, відповідно, не може доводити недобросовісність дій відповідача щодо набуття ділянки у власність.

Водночас, згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» розгляд справи судами здійснюється із застосуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерел права.

Так, у статті 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, а також поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Alentseva v. russia» від 17 листопада 2016 року судом зазначено, що конструкція, за якої добросовісний набувач утрачає майно й сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Крім того, пунктом 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, встановлених судом в ході розгляду даної справи, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 реалізуючи гарантоване державою право на приватизацію земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації, встановлених ст. 121 ЗК України, звернулися до Любашівської РДА із відповідними заявами від 06 червня 2008 року із проханням передати безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.139 том 1, а.с.148 том 3)

За результатом розгляду заяв громадян від 06.06.2008 за вх. №15/09-1214 та висновку засідання комісії Любашівської райдержадміністрації по підготовці висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок від 11.07.2008 №85, Любашівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження за №351/Ад-2008 «Про надання дозволу громадянам України на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради» (а.с.140 том 1).

На підставі зазначеного розпорядження та договору від 20.08.2008 №08107, укладеного між громадянами України та ПВК «Інжпроект», було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України для ведення особистих селянських господарств на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області, розроблений проектною ліцензійною організацією ПВК «Інжпроект» (код документації із землеустрою - 2008МФ130ДЛБ000038) (а.с.131 том 1, а.с.139 том 2).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам України, виконаний проектною ліцензійною організацією ПВК «Інжпроект» погодженого Любашівським районним відділом містобудування та архітектури, що підтверджується висновком № 443 від 02.10.2008 р (а.с.147 том1, погодженого санітарно-епідеміологіною станцією Любашівського району, що підтверджується висновком № 34 від 02 жовтня 2008 року (а.с.149 том 1), Північним сектором з охорони навколишнього середовища, що підтверджується висновком № 373/13 від 03.10.2008 року (а.с.151 том 1 ), Троїцькою сільською радою Любашівського району, що підтверджується висновком № 94/02-06 від 02.10.2008 року, управлінням охорони об`єктів культурної спадщини, що підтверджується висновком від 08.10.2008 р (а.с.156 том 1), а також відділом Держкомзему у Любашівському районі, що підтверджується висновком від 02.10.2008 р (а.с.158 том 1)

На підставі розпорядження Любашівською РДА Одеської області від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області», ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності серії ЯИ №135551, на який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010952701411 від 27.08.2009 року, а також ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності серії ЯИ №135557, на який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010952701390 від 27.08.2009 року , що включало в себе, зокрема, встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок та меж обмежень на їх використання, складання кадастрових планів земельних ділянок тощо, що передбачало участь відповідних компетентних посадових осіб.

Зазначені земельні ділянки передані у власність ОСОБА_1 за договором дарування.

Про наявність умислу на підроблення документів сторона позивача не посилається та з матеріалів справи така обставина не вбачається.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що земельні ділянки використовуються для сільськогосподарського виробництва.

В свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що станом на момент набуття права власності на спірні земельні ділянки мали такий ступінь заліснення за кількісними та якісними характеристиками, який давав би підстави вважати, що перші набувачі та відповідач знали або могли обґрунтовано припустити, що надані їм земельні ділянки, які вони набувають, є землями лісогосподарського призначення.

Вказане в сукупності свідчить про відсутність підстав для сумнівів у поінформованих та законослухняних громадян щодо легітимності рішення Любашівської РДА та правомірності набуття ними у власність земельних ділянок саме для особистого селянського господарства.

Суд також враховує, що з моменту прийняття розпорядження Любашівської РДА Одеської області від 26.01.2009 за №31/Ад-2009 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Троїцької сільської ради Любашівського району Одеської області», минуло 17 років, протягом яких перші набувавачі, а у подальшому відповідач ОСОБА_5 вільно та відкрито володіли спірними земельними ділянками.

Окрім цього, суд зауважує, що держава, зареєструвавши право приватної власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а в подальшому і за ОСОБА_1 (відповідачем) на спірні земельні ділянки, визнала законність такої реєстрації та знаходження земельних ділянок у власності відповідача.

Відтак, станом на момент набуття права власності на спірні земельні ділянки відповідачем, у нього не було закономірних припущень щодо наявності будь-яких перешкод, котрі могли б унеможливити подальше використання земельних ділянок.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, факт накладання спірних земельних ділянок було встановлено за матеріалами лісовпорядкування 2013 року, що підтверджується листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 25.11.2024 р. та витягом з картографічної бази даних за матеріалами лісовпорядкування 2013 року.

Вказане свідчить про те, що компетентний державний орган щонайменше з 2013 року був обізнаний з фактом наявності порушення інтересів держави, разом з тим, жодних заходів з метою захисту її інтересів протягом розумного строку не вчинив.

Вказаний позов до суду керівником Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави подано лише 23 грудня 2025 року.

Будь-яких відомостей про наявність обґрунтованих перешкод у держави захистити власні інтереси матеріали справи не містять.

Таким чином, громадяни, отримавши рішення про передачу їм земельних ділянок у власність, мали усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікували, що орган місцевого самоврядування, передаючи їм ці земельні ділянки, має право ними розпоряджатися, а вони після отримання цих земельних ділянок матимуть змогу мирно володіти своїм майном, позаяк особа, яка отримує земельну ділянку (чи будь-яке інше майно) від держави, не зобов`язана здійснювати перевірку повноважень органів, зокрема, щодо розпорядження землею, яка знаходиться на її території.

Враховуючи встановлені обставини, підстави та процедуру набуття майна відповідачами, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна, суд відхиляє доводи прокурора про обізнаність відповідачів щодо незаконності набуття у приватну власність спірних земельних ділянок та їх недобросовісність у спірних правовідносинах як недоведені.

Суд звертає увагу, що 09.04.2025 року набув чинності Закон України № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного Кодексу України щодо посилення прав добросовісного набувача», яким, зокрема передбачено, що держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:

1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років;

2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.

Зміна першого та подальшого набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.

Положення цього закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено судове рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Отже, перші набувачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 набули право власності на нерухоме майно: земельні ділянки із кастровими номерами 5123383800:01:002:0465, 5123383800:01:002:0471 у 2009 році, тобто у період до 01 січня 2013 року, щодо якого законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відтак, моментом, з якого почався десятирічний граничний строк, передбачений частиною 2 ст. 388 ЦК України, є 27 серпня 2009 року, тобто дата видачі Державних актів на право власності первинних набувачів на земельну ділянку серія ЯИ № 135551 та ЯИ № 135557.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що граничний термін, передбачений частиною 2 статті 388 ЦПК України, що дозволяє витребувати спірне майно з добросовісного володіння, закінчився ще 27 серпня 2019 року, а спірні земельні ділянки, починаючи з 27 серпня 2017 року, не можуть бути витребувані за позовом держави, у тому числі, Любашівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації

Окрім того, на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ від 12.03.2025 на дані спірні правовідносини поширюється дія ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо механізму компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджуючих документів внесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки у порядку, визначеному законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку витребування земельних ділянок із володіння відповідачів буде непропорційним втручанням у їхнє право на мирне володіння майном, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Водночас, невнесення прокурором грошових коштів на депозитний рахунок суду з метою компенсації вартості витребуваного майна є підставою для відмови у задоволенні позову, що відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 в справі № 127/8274/24.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в справі докази, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги керівника Любашівської окружної прокуратури Бурлаки Я., в інтересах держави в особі Одеської обласної військової адміністрації про витребування земельних ділянок та похідних вимог щодо припинення речового права, скасування державної реєстьрації не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, а тому підстав для стягнення з відповідачів судових витрат на користь позивача не має.

Відповідач не заявляв клопотань про розподіл судових витрат.

Під час розгляду справи були вжиті заходи забезпечення позову ухвалами суду, а саме накладено арешт на земельні ділянки із кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 та 5123383800:01:002:0465.

Згідно ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "ШАГАНИ", третіх осіб: Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок, припинення речового права власності та оренди, скасування державної реєстрації земельних ділянок - відмовити.

Заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 24.12.2025 року у виді арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:002:0465 площею 1,9997 га., та ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 07.05.2026 року у виді арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5123383800:01:002:0471 площею 1,9999 га. - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- Любашівська окружна прокуратура Одеської області, код ЄДРПОУ 03528552, адреса розташування: вулиця Володимира Князя, 107 селище Любашівка Подільський район Одеська область, індекс: 66502;

- Одеська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022585, адреса розташування: проспект Шевченка, 4 м. Одеса, індекс: 65032 ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Шагани», код ЄДРПОУ: 34381622, адреса розташування: вул. Софіївська 87-Б корпус Д, селище Любашівка Подільський район Одеська область, ;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, ел. пошта info@e-forest.gov.ua, тел. 380635895645, адреса: 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А ;

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026 року.

Суддя: Т.П. Дармакука