Ухвала суду № 137408821, 15.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про скасування судового наказу

15 червня 2026 рокуСправа № 495/1395/26 Номер провадження 2-с/495/10/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гінцер Станіслав Вікторович, про скасування судового наказу від 27 лютого 2026 року у справі № 495/1395/26 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

встановила:

10.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гінцер Станіслав Вікторович, про скасування судового наказу від 27 лютого 2026 року у справі № 495/1395/26 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 77432,64 грн, інфляційних нарахувань у сумі 5833,43 грн та 3 % річних у розмірі 1889,71 грн.

Заява мотивована тим, що стягнута заборгованість є необгрунтованою, недоведеною та спірною, оскільки в будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 03.03.2022 ніхто не проживає, а отже споживання електроенергії не відбувається.

Щодо строку звернення представник заявника зазначив, що з матеріалами справи № 495/1395/26 ознайомився 10.06.2026, та цього ж дня отримав копію судового наказу.

Щодо строку звернення.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини п`ятої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ заявниці ОСОБА_1 було направлено 01.06.2026, однак докази про вручення вказаного поштового відправлення заявниці в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши обставини, зокрема, враховуючи, що копію судового наказу представнику заявниці видано 10.06.2026, заяву про його скасування подано до суду 10.06.2026, приходжу до висновку, що представник заявниці дотримався процесуального строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України.

Вирішення заяви по суті.

Згідно із частиною першою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження №495/1395/26 установлено, що вимоги заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 77432 грн 64 коп (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять дві грн 64 коп); 5833 грн 43 коп (п`ять тисяч вісімсот тридцять три грн 43 коп) інфляційних нарахувань, 1889 грн 71 коп (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять грн 71 коп) 3% річних, підлягають розгляду у позовному провадженні, оскільки між сторонами наявні спірні правовідносини, обставини у яких належить доказувати (між сторонами існує спір про право).

Таким чином, приходжу до висновку про наявність підстав для скасування судового наказу.

Одночасно суд роз`яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Щодо стягнення суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу суд зазначає наступне.

Стаття 7 Закону України «Про судовий збір містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору.

За приписами ч.2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Крім того норми ст.171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Суд зазначає, що в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя

постановила:

заяву представника ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гінцер Станіслав Вікторович, про скасування судового наказу від 27 лютого 2026 року у справі № 495/1395/26 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 27.02.2026 у справі № 495/1395/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 77432,64 грн, інфляційних нарахувань у сумі 5833,43 грн та 3 % річних у розмірі 1889,71 грн.

Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ф. Волкова