Рішення № 137408643, 15.06.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1340/26

2/683/1225/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/1340/26, номер провадження 2/683/1225/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72899827 від 19 жовтня 2022 року в розмірі 13554,70 грн, понесених судових витрат в розмірі 2422,40 грн, 7000 витрат на професійну правничу допомогу та 381,74 грн витрат на направлення документів.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 19 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72899827, згідно з умовами якого відповідач отримав 5500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувалась сплатити проценти за користування коштами та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

05 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №031-050123, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року.

17 грудня 2025 року на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Сіті Колект», останнє набуло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року на загальну суму 13554,70 грн, що складається 4337,50 грн основної суми боргу, 1192,82 грн відсотків, 8024,38 грн комісії.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за договором позики №72899827 від 19 жовтня 2022 року, просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 13554,70 грн заборгованості за вказаним договором, 2662,40 грн понесених судових витрат, 7000 витрат на професійну правничу допомогу та 381,74 грн витрат на направлення документів.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 квітня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України, однак надіслав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2022 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №72899827, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн, строк кредитування 13 днів (п. 2.1., 2.2.).

Пунктом 2.3. договору передбачено фіксовану процентну ставку, яка становить становить 2,5% в день, дата повернення позики 01 листопада 2022 року, знижена процентна ставка 1,25%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 %, пеня складає 2,70 %,орієнтовна загальна вартість позики становить 2325,00 грн, орієнтовна реальна річна ставка 6755,41 %.

Відповідно до умов Договору п. 6 сторони домовились, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Додатковою угодою №372899827 від 21 жовтня 2022 року збільшено суму наданої позичальнику позики на 3500 грн, тобто загальний розмір наданої позики становить 5500 грн, орієнтовна загальна вартість позики становить 6281,25 грн.

06 листопада 2022 року сторонами підписано Додаткову угоду № 8001483 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики ) №72899827 від 19 жовтня 2022 року, відповідно до якої сторони продовжили строк позики та виклали п.п. 2.2. п. 2 Договору в новій редакції: «2.2. Строк Позики (Строк Договору) 31 день», дата повернення позики 05 грудня 2022 року.

05 грудня 2022 року сторонами підписано Додаткову угоду № 8189392 до Договору позики №72899827 від 19 жовтня 2022 року, відповідно до якої сторони домовились про реструктирізацію заборгованості, що утворилась на дату укладення цієї угоди в сумі 7373,75 грн строком на 90 днів, яка складається з 4337,50 грн основного боргу, 3036,25 грн відсотків, яка має бути сплачена частинами не менше 25% від загальної суми за погодженим графіком, визначено останній строк позики 05 березня 2023 року, строк позики визначено 137 днів.

Указаний договір та додаткові угоди до нього договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до довідок ТОВ «Фінекспрес» на виконання платіжних інструкцій ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ТОВ «Фінекспрес» 19 жовтня 2022 року та 21 жовтня 2022 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 здійснило переказ коштів в сумі 2000 та 3500 грн.

05 січня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №031-050123, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і до відповідача за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року на суму 13554,70 грн, що складається 4337,50 грн основної суми боргу, 9217,20 грн відсотків, строк прострочення 95 днів, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги 01/03/23 до вказаного договору, платіжною інструкцією кредитового переказу кошів від 03 березня 2023 року на виконання договору факторингу.

17 грудня 2025 року на підставі Договору факторингу № 17/12/25-01, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Сіті Колект», останнє набуло право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року на загальну суму 13554,70 грн, що складається 4337,50 грн основної суми боргу, 9217,2 грн відсотків, що підтверджується актом приймання передачі документації, реєстром боржників та платіжною інструкцією кредитового переказу кошів від 17 грудня 2025 року на виконання договору факторингу.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року станом на 01 березня 2023 року (розрахунок надано ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»), з урахуванням здійснених відповідачем 02 та 06 листопада, 05 грудня 2022 року оплат на виконання договору, заборгованість ОСОБА_1 за період з 19 жовтня 2022 року по 17 лютого 2023 року становить 13554,70 грн.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із дослідженого судом Договору позики слідує, що, його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору №72899827 від 19 жовтня 2022 року та додаткових угод до нього, відповідач зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК «Сіті Колект», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наданий ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунок заборгованості за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року узгоджується із умовами договору та додаткових угод до нього.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів повного погашення кредиту в строки, визначені договором до додатковими угодами до нього, не спростовано розрахунок заборгованості, а тому суд приходить до переконання, що заборгованість за договором позики №72899827 від 19 жовтня 2022 року у розмірі 13554,70 грн підлягає стягненню з відповідача.

Звертаючись в суд із позовом ТОВ «ФК «Сіті Колект» окрім заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4337,50 грн, просив стягнути 1192,82 грн заборгованості за відсотками, 8024,38 грн комісії, що разом становить 9217,2 грн та не навів жодного розрахунку комісії та посилання на умови договору, якими вона передбачена.

При цьому, як убачається із реєстрів прав вимоги до договорів факторингу №031-050123 від 05 січня 2023 року та № 17/12/25-01 від 17 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №72899827 від 19 жовтня 2022 року складається із 4337,50 грн основної суми боргу, 9217,2 грн відсотків.

Указана сума заборгованості визначена і у розрахунку заборгованості, наданому первісним кредитором.

Оскільки зазначена сума заборгованості є за своєю суттю процентами за користування позикою, що передбачені умовами вказаного договору та підтверджується розрахунком первісного кредитора та реєстрами прав вимоги до договорів факторингу, суд уважає за необхідне стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги № ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року, заявку про надання правової допомоги №899, витяг з акту про надання правової допомоги.

Із вказаного витягу убачається, що адвокатом Богомоловим В.В. на виконання вимог договору надано послуги усної консультації тривалістю 1 години вартістю 2000 грн та складання позовної заяви тривалістю 1 години вартістю 5000 грн.

Разом з тим, усна консультація охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у вказані справі мають становити 5000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору, заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач також заявив про понесення інших судових витрат, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для подання позову - направлення позивачем пакету документів відповідачу перед поданням позовної заяви.

На підтвердження витрат на поштові відправлення у сумі 381,74 грн позивач надав Договір № ДТ-СК-30102025 із ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ», Додаток №3 до Договору, за яким загальна вартість послуг за одиницю листа становить 381,74 грн, АКТ надання послуг № 131 від 01 квітня 2026 року про надання послуг друку та по відправці документів загальною вартістю 149 166,67 грн, опис вкладення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням номеру відправлення.

Таким чином, витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу також підлягають до стягнення із відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» заборгованість за Договором позики №72899827 від 19 жовтня 2022 року в розмірі 13 554,70 грн, що складається з із 4337,50 грн основної суми боргу, 9217,2 грн відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» 2662,40 грн судового збору, 381,74 грн витрат на направлення документів, та 5 000 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: проспект Соборності, 30А-321 м. Київ, код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя