Рішення № 137408284, 15.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1227/26 Справа №456/1120/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Бачуна О.І.

за участю: секретаря судового засідання Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2025року до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі ТОВ «Споживчий Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 22.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 22.03.2024-100002966 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 42днів, зі строком повернення 02.05.2024 року. Процентна ставка «економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14днів з дня отримання вергового Трансу включно. Процентна ставка « Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 за 1 день користування кредитом, яка застосовуються протягом усього строку, на яких видано кредит, окрім періоду застосування процентної ставки « Економ». Денна процентна ставка 2,33проценти. Неустойка 75грн. що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконано/неналежно виконаного зобов`язання. Позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий Центр» виконало умови договору про надання кредиту, перерахувало кредитні кошти на наданий відповідачем рахунок, а саме картку НОМЕР_1 ,проте, відповідач не належно виконав обов`язок щодо повернення коштів за договором кредиту, у результаті чого станом на момент звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 5940,00 грн.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Споживчий Центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №22.03.2024-100002966 від 22.03.2024 року у загальному розмірі 5940,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн. прострочене тіло кредиту, 2940,00 грн. відсотки за користування кредитом, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівського області від 18.03.2026 справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, у позові просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання повторно не з`явився. Причин неявки не повідомив, відзиву не подав, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності з винесенням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що 22.03.2024 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір №22.03.2024-1000022966, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 42днів, зі строком повернення 02.05.2024 року. Процентна ставка «економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14днів з дня отримання чергового Трансу включно. Процентна ставка « Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5 за 1 день користування кредитом, яка застосовуються протягом усього строку, на яких видано кредит, окрім періоду застосування процентної ставки « Економ». Денна процентна ставка 2,33проценти. Неустойка 75грн. що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконано/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитний догові був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е234

На виконання умов договору 22.03.2024 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 3000 гривень шляхом перерахунку на його банківську карту, що підтверджується довідкою АТ КБ « Приватбанк»».

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна стороні повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом враховано, що ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №22.03.2024 100002966 від 22.03.2024 заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 594000грн, з яких 3000,00 грн. основний борг, 2940,00 грн. проценти. У довідці також вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 22.03.2024 по 02.05.2024року.

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем умов кредитного договору в частині сплати основного боргу та відсотків, а тому заявлений до стягнення розмір за частині основного боргу в сумі 3000гривень підлягає задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами

Пунктом 5 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, крім іншого, доповнено: статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %;

Розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 17, яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів із дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вбачається, що умови кредитного договору №22.03.2024-100002966 від 22.03.2024 року передбачають процентну ставку у розмірі 2 % на день «Економ» (та «Стандарт» 2,5 % в залежності від період користування), що суперечить вимогам закону.

Згідно зі статтею 204, частиною 2 статті 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, положення пунктів п. 1.5.1, 1.7.1 кредитного договору, в частині розміру процентів за користування кредитними коштами, що перевищує встановлений частиною п`ятою статті 8 Законом України «Про споживче кредитування» розмір в 1 %, є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин підлягає перерахуванню розмір нарахованих позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами з урахуванням зазначених приписів, виходячи з максимального розміру денної процентної ставки - 1 %. Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем платежі на погашення боргу за кредитом №22.03.2024-100002966 від 22.03.2024 не вносилися.

Враховуючи викладене, проценти за вказаним кредитним договором мають бути нараховані наступним чином і їх розмір за період із 22.03.2024 року по 02.05.2024 року становить 1260грн (3000 грн х 1 % х 42 днів).

Встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості по відсотках за кредитним договором у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні із позовом до суду ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1909,39 грн. - за подання позовної заяви

На підставі наведеного, керуючись статтями ст. 5, 13, 81, 82, 141, 223, 247, 259, 264, 265,280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №22.03.2024-100002966 від 22 березня 2024 року в сумі у загальному розмірі 4260 гривень 00 копійок, яка складається з:

3000,00 грн. прострочене тіло кредиту,

1260,00 грн. відсотки за користування кредитом;

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1909,39 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ,.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026 року.

Суддя Бачун О. І.