Рішення № 137408189, 16.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1008/26

Провадження № 2/439/785/26

16 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

секретар судового засідання Бойко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Броди за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.02.2025 ТОВ «Оптимальні Кредити» та відповідач уклали Кредитний договір №LM487993863уформі електронного документа. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника.

16.04.2025 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу ОКТП/31 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

29.12.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу №29/1225-01, у відповідності до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025р. до Договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 20 277,08 грн., з яких: - 5 900,00 грн заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 11 132,08 грн заборгованість по процентам; 295,00 грн заборгованість по комісії; 2 950,00 грн неустойка.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, кредит не погашає. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №LM487993863від 23.02.2025 у сумі 20 277,08 грн та судовий збір.

Ухвалою судді від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві міститься клопотання про здійснення розгляду справи за відсутністю представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Відділу організації діяльності центру надання адміністративних послуг Бродівської міської ради Львівської області, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідач звернувся до ТОВ «Оптимальні Кредити» з метою отримання кредиту. 23.02.2025 відповідачу надано Паспорт споживчого кредиту до договору №LM487993863, де вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Паспорт споживчого кредиту відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5586.

23.02.2025 між ТОВ «Оптимальні Кредити» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №LM487993863. Кредитний договір відповідач підписав одноразовим ідентифікатором JRAG.

Відповідно до умов договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов зазначених у Договорі. Загальний розмір кредиту становить 5900,00 грн (п.2.1-2.3).

Відповідно до п.5.1. кожен окремий транш за цим договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4731-21ХХ-ХХХХ-1520, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачений обов`язок позичальника сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором.

Згідно з п.8.3 кредитного договору, базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 грн відсотків річних. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором, становить 295 грн (п.8.5 кредитного договору).

Видача кредиту підтверджується платіжним дорученням №c600041f-010e-4f55-b523-b92aebcbe017 від 23.02.2025, відповідно до якого здійснено переказ коштів у сумі 5900,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем у кредитному договорі.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Оптимальні кредити» станом на 16.04.2025 заборгованість відповідача за договором №LM487993863 від 23.02.2025 становить 12 008,82 грн.

16.04.2025 року між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/31 згідно якого ТОВ «Оптимальні кредити» передав, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняв право вимоги, зазначені у відповідних Реєстріборжників.

Відповідно до платіжної інструкції №1445 від 30.04.2025 року встановлено, що було здійснено плату за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №ОК-ТП/31.

Згідно з Реєстром прав вимоги від 16.04.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги до відповідача на загальну суму 12 066,64 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача станом на 29.12.2025 за договором №LM487993863 від 23.02.2025 становить 20 277,08 грн, з яких 5900,00 грн заборгованість по основному боргу, 11132,08 грн заборгованість по процентам, 295,00 грн заборгованість по комісії, 2950,00 грн неустойка.

29.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено договір факторингу №29/1225-01, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» відступив права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 29.12.2025 року позивач набув право вимоги до відповідача в загальній сумі 20277,08 грн, з яких: 5900,00 грн заборгованість по основному боргу, 11132,08 грн заборгованість по процентам, 295,00 грн заборгованість по комісії, 2950,00 грн неустойка.

Позивач покликаючись на невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив, що між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, які регулюються такими нормами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Застосовуючи до правовідносин зазначені норми права, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зі змісту договору встановлено, що відповідач, при його оформленні, зазначив свої персональні дані.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, що підтверджується наданими позивачем доказами. Отже, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Оптимальні Кредити».

До позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні по Договорунадання коштів у кредит LM487993863від 23.02.2025 на підставі договору факторингу.

Наявний у матеріалах справи Договір факторингу№29/1225-01від 29.12.2025, витяг з реєстру прав вимог до нього підтверджують належне набуття позивачем права вимоги до відповідача і сумнівів щодо цих фактів вказані документальні докази не викликають.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає таке.

За розрахунками позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20 277,08,00 грн, з яких: з яких 5 900,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 5900,00 грн заборгованість по основному боргу, 11132,08 грн заборгованість по процентам, 295,00 грн заборгованість по комісії, 2950,00 грн неустойка.

Суд не може погодитися з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем в частині стягнення неустойки в сумі 2950,00 грн та комісії в сумі 295,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами, неустойкою, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 20252 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача комісії у розмірі 295,00 грн то суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні заборгованості за комісією, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки та комісії в сумі 3245,00грн за кредитним договором №LM487993863від 23.02.2025 нарахованого у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по кредитному договору №LM487993863 від 23.02.2025, яка підлягає стягненню становить 17032,08 грн.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково, в сумі 17 032,08 грн (84,00%).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2236,42 грн (2662,4*84,00%).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №LM487993863 від 23.02.2025 в розмірі 17032,08(сімнадцять тисяч тридцять дві) грн 08 к., що складається з: 5900,00 грн заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 11 132,08 грн заборгованості по процентах.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн 42 к.

Заочне рішення може бути переглянуто Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження:07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк