Ухвала суду № 137408054, 16.06.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3634/26

Провадження №: 1-кс/332/315/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідча суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт вилученого майна у кримінальному провадженні за №12026082320001060 від 13.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшло вищезазначене клопотання.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026082320001060 від 13 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за фактом збуту вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

У даному кримінальному провадженні 11.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

10 червня 2026 року старшим слідчим СВ ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, в поряду ст.208 КПК України. Відповідно до вказаного протоколу фактичний час затримання ОСОБА_5 10 червня 2026 року о 13 годин 20 хвилин. В ході вказаного затримання по АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 були вилученні 38 (тридцять вісім) купюр, кожна номіналом по 500 (п`ятсот) гривень, на всіх мається надпис: «Імітаційний засіб» та зазначена одна серія та номер СБ 4378203, вилучено до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.

Все вищевказане майно, вилучене до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області та відповідно до постанови слідчого від 11.06.2026, визнане речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки могло зберегти на собі сліди злочину.

З урахуванням викладеного, просить задовольнити клопотання та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, яке було вилучене 10.06.2026, під час фактичного затримання ОСОБА_5 .

У судове засідання слідча ОСОБА_3 не з`явилася, надала слідчому судді заява про розгляд клопотання за її відсутності, просили прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідно до положень ч.4 ст.163 КПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутність осіб, які не з`явилися.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Положеннями ст.167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого за погодженням з прокурором, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.

Встановлено, що в провадженні СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12026082320001060 від 13.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

10 червня 2026 року в порядку ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_5 , під час особистого обшуку якого було виявлено 38 (тридцять вісім) купюр, кожна номіналом по 500 (п`ятсот) гривень, на всіх мається надпис: «Імітаційний засіб» та зазначена одна серія та номер СБ 4378203, які були вилучені до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.

11.06.2026 вищевказане вилучене майно постановою слідчого визнано речовими доказами та визначено місце їх зберігання.

Отже, вищевказані речі є предметами, що містять на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Строк для звернення до слідчого судді з даним клопотанням не є пропущеним.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна; слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом, має доказове значення у кримінальному провадженні для доведення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості його відчуження.

Керуючись ст.ст.170 - 173, 309-310 КПК України,

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082320001060 від 13.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучені 10 червня 2026 року під час особистого обшуку ОСОБА_5 предмети, а саме на 38 (тридцять вісім) купюр, кожна номіналом по 500 (п`ятсот) гривень, на всіх мається надпис: «Імітаційний засіб» та зазначена одна серія та номер СБ 4378203, з метою збереження речових доказів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1