Ухвала суду № 137407054, 16.06.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

16 червня 2026 року Єдиний унікальний № 501/4532/25 Провадження № 6/501/102/26

УХВАЛА

Іменем України

16 червня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань Дунаєва Т.В.

номер справи № 501/4532/26 провадження 2/501/102/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 предмет та підстава заяви про зміну способу виконання рішення суду про стягнення аліментів ,-

участь у справі приймали: заявник ОСОБА_1

заінтересована особа - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правовідносин. Позиція позивача та відповідача.

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Чорноморського міського суд Одеської області з заявою про зміну способу виконання рішення суду про стягнення аліментів .

В обґрунтування вимог зазначає , що судовим наказом виданим Чорноморським міським судом Одеської області від 12 березня 2026 року з нього стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів заробітку і доходу але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття. Вважає ,що виникла необхідність у зміни способу виконання судового рішення оскільки донька досягла віку з якого може використовувати гроші на свій розсуду, ОСОБА_2 має ще молодшу дитину і це впливає на розподіл грошових коштів та є ризики їх використання не в інтересах доньки. Тому , за для захисту прав дитини , вважає за потрібним перераховувати аліменти на банківську картку ОСОБА_3 ,також добровільно готовий сплачувати що 1000.00 грн. як додаткову підтримку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву прохав її задовольнити посилаючись на підстави викладені в ній.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог заяви,

надала суду письмові заперечення в яких зазначила ,що заявником не наведені правові підстави для зміни способу виконання рішення суду . Аліменти використовуються на утримання доньки. Додаткові витрати кармані гроші , сплачуються коли донька про це просить , вона також надає такі кошти.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суд від 14 травня 2026 року заява прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

25 травня 2026 року ОСОБА_2 до суду надані заперечення щодо заяви.

Суд, вислухав учасників судового процесу , дослідивши матеріали справи вважає, що заява задоволенню не підлягає., з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені Судом.

Згідно свідоцтва (серія НОМЕР_1 виданого Ленінськими відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Луганської області 11 серпня 2012 року) ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , її батьками вказані відповідно: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( а.с.7).

Зі змісту Судового наказу виданого Чорноморським міським судом Одеської області 02 березня 2026 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі всіх видів заробітку і доходу але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Згідно зі ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство згідно до ч. 1ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України здійснюється за засадах змагальності

Відповідно до ч.3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Частиною 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено ,що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено ,що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток

Статтями 180, 181 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї за приписами ч.8 ст. 7 Сімейного кодексу України.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства , передбачених ч.9 ст. 7 Сімейного кодексу України).

Загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)).

За положеннями ч.1 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини .

Абзацам 2 ч.2 ст. 179 Сімейного кодексу України передбачено ,що неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання

Згідно до положень ч.3 ст. 179 Сімейного кодексу України неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом відповідно до ч.2 друга статті 30 Цивільного кодексу України.

Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, ч.1 ст. 32 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку)

Таким чином Суд зауважує що дієздатність фізичної особи пов`язана з такими її невід`ємними якісними ознаками, як здатність усвідомлювати значення своїх дій та спроможність керувати ними, обсяг цивільної дієздатності не може бути однаковим для усіх фізичних осіб і встановлюється Цивільним кодексом України з урахуванням їх віку та психічного стану здоров`я; обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб охоплює як перелік юридично значущих дій, які особа має право самостійно здійснювати, так і межі її договірної та не договірної цивільної відповідальності; залежно від віку фізичної особи, цивільна дієздатність за обсягом поділяється на такі види: часткова цивільна дієздатність малолітньої особи , визначена ст. 31 Цивільного кодексу України; неповну цивільну дієздатність неповнолітньої особи, визначена ст. 32 Цивільного кодекс України); повну цивільну дієздатність повнолітньої особи, неповнолітньої особи у разі реєстрації її шлюбу визначена ст. 34 Цивільного кодекс України та емансипованої особи визначена ст. 35 Цивільного кодекс України; фізична особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважається неповнолітньою.

Проте на думку Суду хоча законодавець і визначив наявність можливості право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів, водночас законом визначено процедуру захисту прав боржника в разі ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів.

Так, ст. 186 Сімейного Кодексу України встановлено порядок контролю органом опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів.

Згідно з частиною другою цієї статті у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Тобто, у платника аліментів у разі нецільового витрачання аліментів передбачено право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділення Державного ощадного банку України.

Наведене свідчить про те, що платник аліментів не наділений правом самостійно визначати отримувача аліментів, тим більше під час розгляду питання про розмір заборгованості зі сплати аліментів, оскільки особа, на користь якої стягуються аліменти (отримувач аліментів) визначається судом за відповідним позовом/заявою про видачу судового наказу, поданим/поданою тим з батьків, з ким проживає дитина, або ж самою неповнолітньою дитиною. Боржник же в такому випадку наділений лише правом ініціювати моніторинг.

Згідно до положень ч. 1,3 ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту заяви , а також наданих пояснень в судому засіданні учасниками судового процесу не встановлено з яких підставах Суд має змінити стягувача у судовому наказі , які обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За частинами 1-5 статі 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Висновки суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку , Суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 302800 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 76-81, 141 ,247, 263-265, 435 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу виконання рішення суду про стягнення аліментів залишити - без задовольнити.

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий