Рішення № 137406739, 09.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/26325/25

пр. № 2/759/3691/26

09 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Шило М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка станом на 31.08.2025 року становить 81704, 05 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та абонентського обслуговування.

Ухвалою суду від 07.11.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

17.03.2026 року суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_1 відповідно до якого зазначила, що рішенням рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2015 року позов про встановлення порядку користування квартирою задоволено, виділено в користування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кімнату площею 17,80 кв.м. з лоджією та кімнату площею 11,80 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 , місця загального користування залишивши у спільному користуванні. Виділено в користування ОСОБА_2 кімнату площею 12,00 кв.м. з лоджією у квартирі АДРЕСА_1 , місця загального користування залишивши у спільному користуванні. Зазначила, що їй виділено особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідно до якого вона сплачує житлово-комунальні послуги.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, наступного висновку.

Судом встановлено, що з 01.05.2018 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а з 01.11.2021 року - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

Будинок, в якому розташована квартира відповідачів АДРЕСА_2 підключений до мереж тепло- та водопостачання. Відповідачі, проживаючи за цією адресою, є споживачами цих комунальних послуг і, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», несуть солідарну відповідальність за їх оплату.

Договори про надання комунальних послуг були укладені в публічній формі (договори приєднання), що підтверджується публікацією їхніх текстів у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті позивача. Факт споживання послуг відповідачами є підтвердженням прийняття умов цих договорів.

Відповідачі не виконували належним чином свої зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитих послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач також набув право вимоги щодо заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного з ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщені за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Надані позивачем розрахунки заборгованості, що складається з основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені ст.ст. 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою АДРЕСА_3 позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку, відомості спожитої теплової енергії.

Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі в ході судового розгляду справи не надали, як і не надали допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Так, необхідність укладення договору про надання комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено, як обов`язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов`язаний оплатити комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.

Однак, судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2015 року у справі 759/22264/14-ц позов про встановлення порядку користування квартирою задоволено, виділено в користування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кімнату площею 17,80 кв.м. з лоджією та кімнату площею 11,80 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 , місця загального користування залишивши у спільному користуванні. Виділено в користування ОСОБА_2 кімнату площею 12,00 кв.м. з лоджією у квартирі АДРЕСА_1 , місця загального користування залишивши у спільному користуванні.

Рішенням суду від 20.03.2015 , яке набрало законної сили, був визначений порядок користування квартирою, відповідно до якого кожному з відповідачів у справі виділено частину житлового приміщення.

Як зазначає відповідач ОСОБА_1 , після ухвалення рішення останній виділено окремий особовий рахунок за сплату комунальних послуг наданих позивачем №1410005501690101.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь іншої сторони певну дію. За встановлених судом обставин обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг виникає у кожного з відповідачів окремо як у самостійного споживача.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги надаються на договірних засадах, а споживачем є особа, з якою укладено договір або на ім`я якої відкрито особовий рахунок. Матеріалами справи підтверджено, що на кожного з відповідачів відкрито окремий особовий рахунок.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати лише ті житлово-комунальні послуги, які були фактично ним спожиті.

Згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок виникає виключно у випадках, встановлених договором або законом. Ні нормами чинного законодавства, ні умовами договорів, укладених між позивачем та відповідачами, не передбачено солідарної відповідальності у разі наявності окремих особових рахунків, самостійного користування кожним відповідачем визначеною частиною житлового приміщення.

Верховний Суд у своїй правозастосовній практиці неодноразово наголошував, що солідарна відповідальність є винятковою правовою конструкцією та може застосовуватися лише за наявності чітко визначених правових підстав, а також за умови відповідності характеру правовідносин, що склалися між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунків заборгованості, у відповідачів наявна заборгованість за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_2 , однак як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 сплачує за надання позивачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідно до рішення суду від 20.03.2015 року з про встановлення порядку користування квартирою, а отже суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають до часткового задоволення в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в загальному розмірі 81704,05 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, на підставі ст.509, 525, 526, 625, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, пл. І. Франка 5) заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5782.94 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 977.32 грн., три відсотки річних у розмірі 2734.73 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 11252.82 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1901.73 грн., три відсотки річних у розмірі 534.59 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 7691.68 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1299.89 грн., три відсотки річних у розмірі 365.41 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 24402.11 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 4123.96 грн., три відсотки річних у розмірі 1159.27 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 10465.47 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1423.43 грн., три відсотки річних у розмірі 407.12 грн., пеню у розмірі 495.33 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 4535.73 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 765.73 грн., три відсотки річних у розмірі 215.22 грн., пеню у розмірі 261.85 грн.; заборгованість з плати за абоненське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1557.02 грн.; заборгованість з плати за абоненське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 1669.87 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 55.92 грн.; заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 84.91 грн. , а всього 81704 (вісімдесят одна тисяча сімсот чотири) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, пл. І. Франка 5) витрати пов`язані по оплаті судового збору у розмірі 3028, 00 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда