Ухвала суду № 137406678, 16.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/30289/26-к

1-кс-32158/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025102060000154 від 09.10.2025,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380), із забороною володільцеві відчужувати вказане майно та забороною державним реєстраторам і нотаріусам учиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта нерухомості, з метою забезпечення збереження речового доказу.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. З огляду на наведене та враховуючи, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не є тимчасово вилученим, представники власника майна судом не викликалися.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалася.

Правове обґрунтування

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, встановлені слідчим суддею

В обґрунтування клопотання вказано, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42025102060000154 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 298 КК України.

За даними досудового розслідування, державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких (колишня назва - вул. Московська), буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, було проведено на користь ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14045484 від 26.06.2014.

Серед документів, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація права власності, було рішення Гребінківського районного суду № 2-438/08 від 21.11.2008, яким, як зазначено в реєстраційних документах, визнавалося право власності на частину нежитлового приміщення площею 54,9 кв. м. За відповіддю Гребінківського районного суду на запит органу досудового розслідування, рішення з відповідними реквізитами стосувалося позовних вимог інших учасників і не визнавало за ТОВ «КІНГФІШЕР» права власності на нежитлове приміщення.

Прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва проведено огляд місця події, за результатами якого встановлено факт здійснення подальшої перебудови будівлі в історичному ареалі м. Києва, а також неможливість виділити в натурі межі тієї частини нерухомого майна, на яку, за реєстраційними даними, поширюється право власності, набуте на підставі вказаного рішення Гребінківського районного суду.

Будівля розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:82:033:0034 та 8000000000:82:033:0033, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Постановою прокурора від 16.04.2026 нежитлову будівлю загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025102060000154 від 09.10.2025.

Мотиви слідчого судді

При вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя повинен ураховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє зробити висновок, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. З огляду на вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність даних, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють її можливу приналежність до вчинення правопорушення як предмета, на який спрямовано протиправні дії, чи як матеріального об`єкта, що містить інформацію про подію злочину), тобто наділяють її здатністю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні і які є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

На цій стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Оцінюючи відповідність нежитлової будівлі загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, ознакам речового доказу в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя робить такий висновок.

По-перше, вказана будівля є тим матеріальним об`єктом, на який безпосередньо спрямовані дії, що становлять предмет досудового розслідування. Саме на цей об`єкт нерухомого майна було здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380), причому частину його площі (54,9 кв. м) зареєстровано на підставі судового рішення, яке, за наявними у досудовому розслідуванні даними, не визнавало за товариством відповідних прав. Таким чином, нежитлова будівля є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, у розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України.

По-друге, фактичний обсяг, конфігурація та технічні характеристики будівлі (загальна площа, межі, обсяг проведеної реконструкції) містять відомості, що можуть бути використані як доказ обставин, які підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, зокрема для визначення розміру незаконно зареєстрованої площі та обсягу проведених будівельних робіт. Установлення таких відомостей потребує безпосереднього огляду об`єкта та проведення відповідних експертних досліджень, а отже, зберігається можливість використання матеріальних характеристик будівлі як засобу доказування у кримінальному провадженні.

По-третє, збереження майна в незмінному стані до закінчення кримінального провадження є необхідною умовою для повного та об`єктивного дослідження сукупності доказів. Відчуження майна, його реконструктивна зміна або інша зміна правового статусу позбавить орган досудового розслідування і суд можливості зафіксувати стан майна та використати наявні відомості як докази у кримінальному провадженні. На обґрунтований ризик такого розпорядження майном указують характер інкримінованих дій, які пов`язані з оборотом нерухомого майна, та триваючий характер будівельних робіт на земельних ділянках, на яких розташована будівля.

З огляду на наведене, нежитлова будівля загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, відповідає ознакам речового доказу в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю, заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Ураховуючи мету арешту - забезпечення збереження речового доказу, характер кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 298 КК України, можливість відчуження майна або інших дій, спрямованих на зміну його правового статусу (зокрема перереєстрації прав на третіх осіб), а також обмежений характер втручання у права власника (заборона лише відчуження та реєстраційних дій без позбавлення володіння й користування), слідчий суддя робить висновок про розумність і співрозмірність арешту як заходу забезпечення кримінального провадження завданням останнього.

Заборона державним реєстраторам та нотаріусам учиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна є необхідним складником арешту, оскільки забезпечує дієвість цього заходу, унеможливлюючи перереєстрацію прав на майно протягом строку дії арешту.

При цьому власник майна не позбавлений у подальшому права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що нежитлова будівля, на яку прокурор просить накласти арешт, відповідає ознакам речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025102060000154 від 09.10.2025 на нежитлову будівлю загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380), з метою забезпечення збереження речового доказу.

Заборонити ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380) відчужувати та розпоряджатися нежитловою будівлею загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000.

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам учиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі загальною площею 1053,2 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 22, літ. «Г», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393701280000.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_4