Ухвала суду № 137406592, 16.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

16.06.2026 Справа № 756/2258/25

Справа № 756/2258/25

Провадження №2-п/756/152/26

УХВАЛА

15 червня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , поданою через представника адвоката Ігнатенка Олександра Олександровича, про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , подана через представника ОСОБА_5 , про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ознайомившись з заявою про перегляд заочного рішення та доданими до неї документами, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У відповідності до частини четвертої статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу, повноваження на подання та підпис процесуальних заяв.

На виконання частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України Рішенням № 41 від 12.04.2019 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) (далі - Положення).

Пунктом 4 Положення встановлено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з підпунктом 12.3 пункту 12 вказаного Положення ордер має містити посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складові представництва, а саме, факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та, окремо, обсяг таких повноважень, а саме: право на звернення з відповідним процесуальним документом до відповідного суду (інстанції) у конкретний момент часу, повноваження на подання та підпис процесуальних заяв.

Заява про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 у цивільній справі № 756/2258/25 підписана та подана до суду адвокатом Ігнатенком О.О.

На підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді надано ордер серії ВВ № 1059923 від 28.05.2026, у якому, усупереч вимогам підпункту 12.3 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, не зазначено повну дату договору про надання правничої допомоги (не вказаний рік ).

Таким чином, доданий до заяви про перегляд заочного рішення ордер на надання правничої допомоги серії ВВ № 1059923 від 28.05.2026, не містить усіх передбачених Положенням обов`язкових реквізитів, а тому не є в розумінні наведеного вище законодавства належним документом, що підтверджує повноваження адвоката Ігнатенка О.О. на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м. Києва, зокрема, під час звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення твід 10.02.2026 у справі № 756/2258/25.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

За приписами ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, враховуючи, що заява про перегляд заочного рішення від імені ОСОБА_1 подана представником, яким не підтверджено у встановленому цивільним процесуальним законом порядку право на її підписання, наявні правові підстави для повернення такої заяви заявнику.

Керуючись ст.ст. 2, 185, 260-261, 285, 353-355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_5 , про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Тиха