Ухвала суду № 137406209, 16.06.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1910/26

2-з/683/2/2026

У Х В А Л А

15 червня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі судді Кутасевич О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

15 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до його пред`явлення.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказувала, що їй на праві власності належав незавершений будівництвом житловий будинок з вбудованим магазином готовністю 92% загальною площею 456,3 кв.м та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 800 кв.м, на якій розташоване зазначене незавершене будівництво, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:03:012:0014, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2010 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі ПАТ «Український інноваційний банк») було укладено кредитний договір №10-13, в забезпечення виконання зобов`язань за яким вона того ж дня передала вищезазначене незавершене будівництво та земельну ділянку в іпотеку ПАТ «Український інноваційний банк» на підставі договору іпотеки №10-13 від 06 жовтня 2010 року.

29 грудня 2020 року їй стало відомо, що ТОВ «Юридична група «Пріоритет» здійснило за собою реєстрацію права власності на вищезазначене іпотечне майно, а 09 березня 2021 року вона довідалась про відчуження цього нерухомого майна на користь відповідача ОСОБА_2 .

Вважає, що іпотечне майно вибуло з її володіння поза її волею і в незаконний спосіб.

Зазначає, що 21 серпня 2018 року ТОВ «Юридична група « Пріоритет» нібито придбало право вимоги за її кредитним договором у ТОВ «Правничий центр «Пріоритет», засновником і директором яких є одна і та ж особа ОСОБА_3 . У свою чергу ТОВ «Правничий центр «Пріоритет» 09 серпня 2018 року нібито придбало право вимоги за її кредитним договором у Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі ПАТ «Українська інноваційна компанія»), яке нібито є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк».

Проте, на момент реєстрації за ТОВ «Юридична група «Пріоритет» права власності на іпотечне майно, останнє не набуло прав її кредитора, а тому не мало підстав реєструвати за собою право власності на іпотечне майно та у подальшому відчужувати це майно іншій особі. Це пов`язано із тим, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Українська інноваційна компанія», а відтак ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав банку, відсутніми були і є юридичні підстави набуття ТОВ «Юридична група «Пріоритет» права вимоги за її кредитом, оскільки відповідні правочини щодо передачі прав та обов`язків кредитора у даному випадку не відповідають частині першій статті 203 ЦК України та є нікчемними в силу частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оскільки юридичні підстави набуття ТОВ «Юридична група «Пріоритет» права вимоги за кредитним договором №10-13 від 06 жовтня 2010 року були відсутні, тому останнє не мало права реєструвати за собою право власності на іпотечне майно.

Крім того, вказує, що реєстрація права власності відбулась із порушенням вимог закону, оскільки жодних повідомлень чи вимог про усунення порушення зобов`язання, крім тієї, яку вона отримала у серпні 2018 року, від ТОВ «Юридична група «Пріоритет» їй не надходило. При цьому, виставлену ТОВ «Юридична група «Пріоритет» у вимозі від 23 серпня 2018 року до сплати заборгованість за кредитним договором в сумі 329460,82 грн. вона вважає недостовірною та значно завищеною, оскільки рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2013 року у справі №2215/2158/2012 зазначену заборгованість було визначено в розмірі 146185,54 грн., та стягнуто з неї та поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «Український інноваційний банк», у зв`язку із чим дія кредитного договору була достроково припинена кредитором, який звернувшись до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, змінив терміни виконання зобов`язання.

З урахуванням вищезазначеного вважає, що нерухоме майно, яке було передано нею відповідно до договору іпотеки від 06 жовтня 2010 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №10-13 від 06 жовтня 2010 року, вибуло з її володіння в незаконний спосіб та поза її волею, в зв`язку із чим вона має намір звернутись до суду з позовом про витребування спірного нерухомого майна на свою користь з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 , який є останнім набувачем вказаного майна.

Стверджує, що у неї є підстави уважати, що зазначена нежитлова будівля може бути відчужена відповідачем на користь третіх осіб, що в подальшому зробить неможливим чи утрудненим виконання рішення суду.

Тому просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно:незавершений будівництвом житловий будинок з вбудованим магазином готовністю 92% загальною площею 456,3 кв.м та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 800 кв.м, на якій розташоване зазначене незавершене будівництво, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:03:012:0014, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, перевіривши матеріали цивільної справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом установлено, що позивач має намір заявити позовні вимоги про витребування незавершеного будівництвом житлового будинку з вбудованим магазином готовністю 92% загальною площею 456,3 кв.м та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 800 кв.м, на якій розташоване зазначене незавершене будівництво, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:03:012:0014, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , однак не зазначає, до кого такий позов буде пред`явлено.

Однією з підстав зазначеного позову ОСОБА_1 , вказує, що іпотекодержатель на момент виникнення спірних правовідносин не міг набути у власність предмет іпотеки без визначення вартості такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

Разом з тим встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду від 18 грудня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 . Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 незавершений будівництвом житловий будинок з вбудованим магазином готовністю 92% загальною площею 456,3 кв.м та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 800 кв.м, кадастровий номер 6810800000:03:012:0014, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку задоволено:визнано (відновлено) право іпотекодержателя Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (код 05839888) з дати первинної реєстрації 06 жовтня 2010 року щодо нерухомого майна:

- земельної ділянки, кадастровий номер 6810800000:03:012:0014, площею 800 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2260729268108, номер запису про іпотеку в спеціальному розділі 27591068 (відомості про реєстрацію до перенесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 10331889, 06.10.2010), іпотекодержатель - ПАТ «Український інноваційний банк» (код 05839888);

- незавершеного будівництвом житлового будинку з вбудованим магазином готовністю 92%, загальною площею 456,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2260729268108, номер запису про іпотеку в спеціальному розділі 27591005 (відомості про реєстрацію до перенесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 10331646, 06.10.2010), іпотекодержатель - ПАТ «Український інноваційний банк» (код 05839888).

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року скасовано. В позові ОСОБА_1 та в позові третьої особи - публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» з ринку відмолено.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 01 червня 2026 року задоволено скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2021 року у цивільній справі №683/744/21 шляхом накладення арешту на незавершений будівництвом житловий будинок з вбудованим магазином готовністю 92% загальною площею 456,3 кв.м, а також на земельну ділянку площею 800 кв.м для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий номер земельної ділянки 6810800000:03:012:0014, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 березня 2021 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковіною І.В., реєстровий номер 231 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2260729268108).

Зі змісту зазначених вище судових рішень убачається, що спір щодо зазначеного нерухомого мана, про наявність якого вказує ОСОБА_1 , його предмет та підстави, зазначені нею у заяві про забезпеченні позову про витребування майна з незаконного володіння, який вона має намір пред`явити вже вирішений постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року, яка набрала законної сили.

Відповідно до постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Частиною 10 статті 150 ЦПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки спір, для забезпечення вирішення якого заявниця просить накласти арешт на нерухоме майно вже вирішений постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 квітня 2026 року, яка набрала законної сили, заходи забезпечення позову, які накладались на вказане нерухоме майно скасовані ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 01 червня 2026 року.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 149, 151, 153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її підписання.

Якщо у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя