Рішення № 137405680, 15.06.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1583/26

Провадження № 2/452/1420/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, - про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 . При житті померлій як голові колгоспного двору належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР та Рішенням виконкому Самбірської районної ради депутатів трудящих Львівської області від 11.06.1975 р. №193. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син спадкодавця та брат позивачів ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті матері, але не оформив своїх спадкових прав. Будучи спадкоємцями за законом майна матері та брата, позивачі звернулися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримали відмову мотивовану тим, що у спадкоємців відсутні необхідні для видачі свідоцтва документи; за захистом свого права рекомендовано звернутися до суду. Оскільки іншого порядку переходу такого права власності немає, позивачі просять судовим рішенням визнати за ними право власності, на частку за кожним щодо вказаного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

До суду позивачі не з`явились, подали заяви, в яких просили задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи провести за їх відсутності; представник відповідача Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності; вимоги позивачів, викладені у позовній заяві, визнав у повному обсязі.

Встановивши дійсні обставини справи, суд уважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Оскільки як установлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону та із його звернення, а також із поданих позивачами даних не встановлено підстав, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; позивачі звернулися до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права власності немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі доказів, а тому такий позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , - право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , - право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя