Рішення № 137405043, 15.06.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1207/26

2/301/1002/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

27 квітня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1581-0430 від 27.07.2025 року в сумі 29726,58 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1581-0430 (далі Кредитний договір).

Зазначений Кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (далі Правила), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Кредитний договір був укладений відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А8349 для підписання Кредитного договору та для підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 12600 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; знижена % ставка 1% в день; стандартна % ставка: 1% за кожен день користування кредитом, яка засосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у Договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.

Умовами Кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована та процентна ставка не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на його картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, він не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідач порушив умови Кредитного договору і не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі інші грошові зобов`язання за Кредитним договором.

Станом на 02 березня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 29726,58 грн., з яких: заборгованість за кредитом 7938 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 15488,58 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 6300 грн.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №1581-0430 від 27.07.2025 року в сумі 29726,58 грн. та судові витрати на загальну суму 7662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 5000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30.04.2026 року цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.

19 травня 2026 року дана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Резуєв Є.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.59,229,230).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (а.с.61,232).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 27 липня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Договір про відкриття кредитної лінії №1581-0430 продукту «MiniCredos» (далі Кредитний договір) (а.с.22-43,69-70).

Відповідно до п. 2.1., 2.2., 2.4. Кредитного договору, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором, у порядку, передбаченому цим Договором; мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії для задоволення особистих потреб позичальника (а.с.23).

Згідно з п. 4.1., 4.2. Кредитного договору, загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 12600 грн. Дата надання/видачі кредиту 27.07.2025 року (а.с.25).

27 липня 2025 року ОСОБА_1 було надано 12600 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 17.03.2026 року №187425-1646935076-17032026 (а.с.44) та копією довідки про перерахування суми кредиту (а.с.45).

Відповідно до п. 4.7., 4.8., 4.11., 4.17. Кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована, тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту). Базовий період складає 30 календарних днів. Комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 0,918% (а.с.26,27,28).

Відповідно до п.4.10. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; в цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (а.с.27).

В п.10.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п. 10.2., 10.3. цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом з урахуванням наступного: знижена процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом (включно), яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом за умови своєчасного і належного виконання позичальником умов Договору щодо оплати кредиту та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору (а.с.35).

Відповідно до п.4.14. Кредитного договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 26.07.2026 року (а.с.27).

Відповідно до п.8.3. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.14. цього Договору (а.с.32).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, натомість позивач належним чином виконав свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №1581-0430 від 27.07.2025 року, укладеним між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , станом на 02.03.2026 року заборгованість відповідача становила 29726,58 грн. (а.с.190-195).

Дана сума складається з:

- заборгованості за основним боргом 7938 грн.,

- заборгованості за відсотками 15488,58 грн.,

- заборгованості за відсотками за ст.625 ЦК України 6300 грн.

Позивач направляв відповідачу вимогу від 05.03.2026 року про дострокове повернення кредиту (а.с.46), однак, ця вимога залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов та доказів, які спростовують позовні вимоги, відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 23426,58 грн., що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 7938 грн., заборгованості за відсотками в сумі 15488,58 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за ст.625 ЦК України в сумі 6300 грн., суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.21) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» і ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в п.4.3. якого зазначено, що розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 5000 грн. за одну позовну заяву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару (а.с.48-53);

- копію рахунку-фактури № Р-0002852 від 21.04.2026 року за надання АО «Правовий Баланс» професійної правничої допомоги від 08.04.2026 року, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення коштів за кредитним договором №1581-0430, на суму 5000 грн. (а.с.196).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 6662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за Кредитним договором №1581-0430 від 27 липня 2025 року в сумі 23426 (двадцять три тисячі чотириста двадцять шість) грн. 58 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, судові витрати в сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських