Рішення № 137404894, 10.06.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/915/26

Провадження № 2-о/132/87/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" червня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Павленко І.В.,

присяжних Дудара А.П., Клімішиної О.В.,

за участі секретаря судових засідань Олійник Т.В.,

сторони судового провадження:

представник заявника, адвокатка Ференець О.Ю.,

представник особи, стосовно якої

розглядається справа про визнання

фізичної особи недієздатною, встановлення

опіки та призначення опікуна, адвокатка Герасимчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого звертається адвокатка Ференець Оксана Юріївна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Калинівської міської ради Вінницької області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 до Калинівського районного суду Вінницької області із вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Ференець О.Ю., в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном над нею. В обґрунтування цих вимог зазначає, що ОСОБА_1 має рідну тітку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у зв`язку із захворюванням потребує постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_1 , має можливість дбати про свою рідну тітку, яка інших родичів, окрім її рідної сестри, а матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , якій самій визначено потребу в постійному сторонньому догляді, не має, створювати необхідні умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням, а тому звернувся до суду із даною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026, визначено склад суду з розгляду заяви: головуючого суддю Павленка І.В.

Протоколом автоматичного визначення присяжних від 18.03.2026, визначено склад присяжних: Клімішина О.В. та Дудар А.П.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка І.В. від 23.03.2026 року відкрито провадження за заявою, призначено судове засідання у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку окремого провадження в складі одного судді та двох присяжних у відповідності до вимог п.4 ч.2 ст. 293 ЦПК України.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 02.04.2026 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України».

11.05.2026 до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов висновок експерта №316 за результатами судово-психіатричної експертизи від 23.04.2026.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 12.05.2026 року поновлено провадження у справі, яке визначено здійснювати зі стадії, на якій його було зупинено.

Заявник в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник заявника, адвокатка Ференець О.Ю. в судовому засіданні підтримала подану заяву та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, адвокат Герасимчук А.С. в судовому засіданні підтримала подану заяву та просила її задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в передбаченому законом порядку.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши в порядку, визначеному процесуальним законом, докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є рідним племінником ОСОБА_2 , що випливає з наявних у даній справі документів.

ОСОБА_2 є рідною сестрою матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Так, відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 10.07.1969 Люлинецькою сільською радою Калинівського району Вінницької області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 01.07.1959 Люлинецькою сільською радою Калинівського району Вінницької області, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відтак, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є рідними сестрами.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , видане 02.11.2010 виконкомом Люлинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області, а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , видане 11.01.2016 виконавчим комітетом Люлинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області.

30.11.1978 ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , а 08.07.1986 розірвала шлюб з ОСОБА_7 . Її прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014022369.

Батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 .

21.10.1993 ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 , виданого 21.10.1993 Калинівським р/в ЗАГС Вінницької області.

ОСОБА_2 , згідно наявних в справі медичних документів, є інвалідом 2 групи з дитинства в зв`язку з психічним захворюванням (інвалідність їй встановлена безтерміново згідно довідки МСЕК серія ВТЕ-27 № 002018, видана 29.08.1988 на основі акту про освідування в МСЕК № 2346), та відповідно до висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи № 316 від 23.04.2026, страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня із значними відхиленнями в поведінці, які потребують особливої уваги і лікування (F71.1); за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує встановлення над нею опіки.

Єдиним з рідних хто може опікуватися над ОСОБА_2 є її рідний племінник ОСОБА_1 , що підтверджується Актом обстеження умов проживання затвердженого 29.01.2026 директором КУ «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради Н. Бачинською, комісією у складі: голови опікунської ради виконавчого комітету міської ради Турик В.І.; завідувачем відділення соціальної служби сім`ї, дітей та молоді КУ «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради Вдовиченком Ю.О., фахівцем із соціальної роботи відділення соціальної служби сім`ї, дітей та молоді КУ «Територіальний центр надання соціальних послуг» Калинівської міської ради Надьожкіною В.О., яким встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_2 , її єдиний син ОСОБА_1 , під час проходження військової служби за місцем проживання, представляв інтереси ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у внутрішньодержавних установах, лікувальних закладах, банках. Купував і привозив продукти харчування, допомагав у догляді за тіткою, залишав їм кошти для придбання речей першої необхідності. Житлово-побутові та санітарно-гігієнічні умови проживання ОСОБА_13 відповідають вимогам, вона потребує належного стороннього догляду, який не в змозі надати ОСОБА_3 ; поданням опікунської ради виконавчого комітету Калинівської міської ради від 11.02.2026 № 1 «Про доцільність призначення ОСОБА_1 , опікуном над тіткою ОСОБА_2 у випадку визнання її Калинівським районним судом Вінницької області, недієздатною» та відповідність такого призначення інтересам саме ОСОБА_2 (хворої), затверджене Виконавчим комітетом Калинівської міської ради Вінницької області рішенням від 27.02.2026 № 121.

Відповідно до висновку № 34 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або обслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, ОСОБА_3 самій визначено потребу в постійному сторонньому догляді. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_10 є інвалідом 3 групи з дитинства, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК від 25.01.2007. За таких обставин, лише ОСОБА_1 має можливість дбати про свого рідну тітку, яка інших рідних не має, створювати необхідні умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням.

Частиною першою статті 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до статі 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).

Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про стійкий психічний розлад, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року № 865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за № 719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до положень статті 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Згідно положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно висновку експерта Максима Марункевича за результатами судово-психіатричної експертизи № 316 від 23.04.2026, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня із значними відхиленнями в поведінці, які потребують особливої уваги і лікування (F71.1); за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує встановлення над нею опіки.

За положеннями частин першої, шостої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Дослідивши висновок експерта Максима Марункевича за результатами судово-психіатричної експертизи № 316 від 23.04.2026, суд вважає його повним і чітким та таким, що не викликає сумнівів у його правильності, ґрунтується на дослідженні медичної документації, матеріалів цивільної справи, амбулаторному дослідженню психічного стану ОСОБА_2 та не суперечить наявним у справі доказам.

Відтак, на переконання суду, висновок експерта про психічний стан ОСОБА_2 є належним та допустимим доказом для підтвердження недієздатності.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно визнати недієздатною та встановити над нею опіку.

Що стосується вимоги про призначення заявника опікуном, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно статті 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

За статтею 64 ЦК України, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21),від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Виконавчий комітет Калинівської міської ради Вінницької області рішенням від 27.02.2026 № 121 затвердив подання опікунської ради виконавчого комітету Калинівської міської ради від 11.02.2026 № 1 «Про доцільність призначення ОСОБА_1 , опікуном над тіткою ОСОБА_2 у випадку визнання її Калинівським районним судом Вінницької області, недієздатною» та відповідність такого призначення інтересам саме ОСОБА_2 (хворої).

Перевіривши відповідність цього подання (висновку) вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, суд прийшов до висновку, що підстав для визнання його таким, що складений з недотриманням вимог закону, немає.

Згідно подання (висновку) органу опіки та піклування, ОСОБА_1 єдиний з рідних хто може здійснювати опіку над ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , необхідно призначити опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 27.11.2024 року у справі № 341/1526/23, згідно якої, сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Згідно частини шостої статті 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

За приписами частин першої-третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.5-9 ст.300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Відповідно до ч. 1, п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи.

У відповідності до ч.1, п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.. Разом з тим, в постанові Верховного Суду у справі № 637/909/21 від 14 грудня 2022 року зазначено, що за подання заяви про визнання особи недієздатною судовий збір не сплачується, оскільки особа звільнена від сплати судового збору відповідно до ч.2 ст. 299 ЦПК України, незважаючи на те, що у статті 5 Закону України «Про судовий збір» законодавець не передбачив такого правила.

Експертами Вінницької філії судових експертиз Державної Установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» при проведенні судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 , висновок №316 від 23 квітня 2026 року, було витрачено 8 (вісім) експертогодин, вартість проведення однієї експертогодини складає 1154 грн., загальна вартість експертизи становить 9232 грн. 00 коп.

Враховуючи вище наведене, вказані судові витрати слід віднести на рахунок Держави.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 293-294, 295-300, 354 ЦПК України, ст.ст. 39-41, 56, 58, 63 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначити строк дії рішення суду - два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення такого строку.

Судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на залучення експерта віднести на рахунок Держави.

Відшкодувати за рахунок держави Вінницькій Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» витрати за проведення у справі судово-психіатричної експертизи у сумі 9 232 (дев`ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 00 копійок (ДУ ІСПСМ МОЗ України; код отримувача: 04803492; розрахунковий рахунок: UA158201720313251005201007077; банк отримувача: УДКСУ у Подільському районі, м. Києва; МФО 820172; ІПН: 048034926566; адреса: Україна, 04080 м. Київ, вул. Кирилівська, 103. Призначення платежу: оплата за судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 ; цивільна справа №132/915/26, Вінницька філія судових експертиз, експерт ОСОБА_14 )

Після набрання цим рішенням законної сили, її копію невідкладно направити органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026.

Суддя:

Присяжні: