Рішення № 137404351, 10.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1951/26

№ 2/183/948/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 100286003 від 27 жовтня 2023 року, в сумі 65 664 грн,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі - позивач) звернулось до суду з цим позовом, у якому, окрім основної вимоги заявило також й про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник) судових витрат у розмірі 2 422,40 грн та 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 27 жовтня 2023 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) укладено Договір про споживчий кредит № 100286003 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 18 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до кредитного договору № 100286003 від 27 жовтня 2023 року) відповідачем не сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором. П. 7.1. Кредитного договору № 100286003 визначає, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір відповідач та Кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь відповідача від Кредитодавця. П. 9.1. Кредитного договору № 100286003 від 27 жовтня 2023 року, сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними. Таким чином, Кредитодавець передав позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28 лютого 2024 року разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 100286003 від 27 жовтня 2023 року був ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Постановленою суддею ухвалою від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання та витребувано докази у справу. Ухвала отримана відповідачем 01 квітня 2026 року, а в частині витребування доказів виконана 27 квітня 2026 року.

28 травня 2026 року відповідачем подано відзив на позов та клопотання про поновлення строку на його подання, обґрунтоване принципом змагальності сторін, воєнним станом. У відзиві відповідач указує, що Кредитний договір нею не укладався, вона особисто не укладала спірний Кредитний договір, не подавала заявки на отримання кредиту, не проходила належної ідентифікації та не висловлювала волевиявлення на отримання коштів. Будь-які дії були вчинені невстановленими особами шахрайським шляхом із використанням персональних даних відповідача. За фактом шахрайських дій відкрито кримінальне провадження. Після виявлення незаконного оформлення кредитних зобов`язань відповідачем подано заяву до правоохоронних органів, за результатами чого відкрито кримінальне провадження. Надані позивачем документи не підтверджують беззаперечно, що саме відповідач укладала Договір, отримувала кошти та погоджувалась з умовами кредитування. Сам факт зазначення номера телефону чи банківської картки не є достатнім доказом особистого волевиявлення відповідача. У справі № 183/4644/25 судове рішення ухвалено на користь відповідача та залишено в силі Дніпровським апеляційним судом, що підтверджує наявність аналогічних шахрайських дій щодо оформлення кредитів від імені відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою та перед судовими засіданнями надавав клопотання про розгляд справи у його відсутність, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача - ухвалити рішення у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, місце та час розгляду справи повідомлена своєчасно, належним чином. Надала заяву разом з відзивом, у якій просила розглянути справу у її відсутність.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 27 жовтня 2023 року на сайті tengo.ua від імені ОСОБА_1 подано Анкету-Заяву на отримання кредиту № 100286003, заяву на отримання кредиту №100286003, згідно з якими заявник просив надати суму кредиту 18 000,00 грн, загальний строк кредитування: 105 днів, з них пільговий період: 15 днів, поточний період: 90 днів. Денна процента ставка: протягом пільгового періоду: 1.65%, протягом поточного періоду: 3.50%. Комісія за надання кредиту: 10.00% від суми кредиту. Платіжна картка позичальника на яку має бути перерахована сума кредиту: MASTERCARD DEBIT UNEMBOSSED 516875*08. Банк, що випустив картку: pb. Номер мобільного телефону: НОМЕР_1 . Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.12/.

ТОВ «Мілоан» 27 жовтня 2023 року проведено автоматичну перевірку за даними бюро кредитних історій та скоринг анкети-заявки, прийнято рішення про погодження по заявці №100286003 /а.с.12-13/.

27 жовтня 2023 року о 10:43:19 ТОВ «Мілоан» за номером телефону НОМЕР_1 проведено ідентифікацію особи ОСОБА_1 та направлено одноразовий ідентифікатор 644073 /а.с.12/.

27 жовтня 2023 року між Товариством - ТОВ «Мілоан», та Позичальником - особою, вказаною, як ОСОБА_1 в електронній формі шляхом введення о 10:43 від імені Позичальника у Особистому кабінеті Позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступному, зокрема, через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби у проекті договору одноразового ідентифікатора (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання Кредитного договору - 644073, шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення, що відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, підписаний Договір про споживчий кредит № 100286003 /а.с.9-11/. Згідно з Договором Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений гі.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 18 000.00 гривень; 1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 27 жовтня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів; 1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 11 лютого 2023 року (рекомендована дата платежу); 1.3.2. Поточний період складає 90 днів. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1 800,00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 4 455,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 56 700,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. 1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2., 2.3. цього Договору.

В п.10 Кредитного договору вказано, що Позичальником є ОСОБА_1 , вказано РНОКПП відповідача, її адресу, номер моб. телефону НОМЕР_1 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_1

Також судом досліджено наданий позивачем у копії Графік платежів /а.с.11 зворот/, який містить детальну інформацію про надання кредиту, порядок та строки погашення заборгованості.

Згідно з платіжним дорученням ТОВ «Мілоан» від 27 жовтня 2023 року з призначенням платежу «Кошти згідно договору 100286003» на рахунок НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_1 призначене перерахування 18 000,00 грн, кредитний рахунок 516875*08 /а.с.13/.

З наданого суду розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за Договором № 100286003 вбачається нарахування 18 000,00 грн надання кредиту, 1 800,00 грн комісії; нарахування процентів у період з 27 жовтня 2023 року по 11 листопада 2023 року у розмірі по 297,00 грн щоденно; нарахування процентів у період з 12 листопада 2023 року по 06 січня 2024 року по 630,00 грн щоденно; нарахування процентів у період з 07 січня 2024 року по 09 лютого 2024 року процентів по 414,00 грн щоденно /а.с.13, зворот/.

28 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги № 105-МЛ/Т, згідно з яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан» /а.с.14-18/.

28 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено акт приймання передачі Реєстру Боржників /а.с.18/, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» оплачено відступлення права вимоги /а.с.19/ та згідно з наданим витягом з Реєстру Боржників до Договору відступлення № 105-МЛ/Т до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 65 664 грн, з яких 18 000,00 грн сума кредиту, 45 864 грн відсотки, 1800,00 грн комісії /а.с.19/.

Сума заборгованості на 05 січня 2026 року у розмірі 65 664,00 грн підтверджена позивачем складеним та наданим суду розрахунком /а.с.14/.

Також судом досліджено отриману відповідь АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260407/128556-БТ від 15 квітня 2026 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку(ах) НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 18 000 UAH за період 27.10.2023-01.11.2023 /а.с.33/.

Також установлено, що 28 жовтня 2023 року о 17:59:13 ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про заволодіння невідомими особами грошовими коштами з розрахункових рахунків ОСОБА_1 на загальну суму 179 175,33 грн, у період з 26 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року /а.с.42/. За результатами звернення відкрито досудове розслідування з номеру кримінального провадження - 12023041350001421, з правовою кваліфікацією - ч. 4 ст. 185 КК України.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року у справі № 183/4644/25 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом у справі № 183/4644/25 встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачеві. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2026 року рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року у справі № 183/4644/25 залишено без змін. Судом наголошено, що при підписанні Кредитного договору № 1293-1486 від 27 жовтня 2023 року було використано одноразовий ідентифікатор - НОМЕР_6 . Однак, докази на підтвердження того, що вказаний ідентифікатор було використано саме відповідачем у матеріалах справи відсутні. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачеві. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України Про електронну комерцію).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України Про електронну комерцію відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України Про електронну комерцію у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України Про електронну комерцію визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України Про електронний цифровий підпис.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України Про електронну комерцію).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Як наведено у висновку з питань застосування норм права, викладеному у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23:

«...якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються. Тому КЕП і УЕП з технічної точки зору прикріплюються до підписуваних ними даних так, що факт їх використання є очевидним - таке використання змінює формат підписуваного файлу і вимагає застосування спеціальних програмних засобів для перевірки цих підписів і відкриття підписаного з їх допомогою файлу. Натомість електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор...

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.

Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа.

Для здійснення відповідного огляду інформаційно-комунікаційної системи з метою ознайомлення з оригіналом електронного документа, у залежності від доказування і з урахуванням конкретних обставин справи, суд може залучити спеціаліста або призначити відповідну судову експертизу (статті 74, 103 ЦПК України).».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій справі позивачем надано Кредитний договір, який, за твердженням позивача, підписаний одноразовим ідентифікатором 644073 зі сторони Позичальника, судом отримано докази зарахування на карту НОМЕР_3 , вказану в спірному Кредитному договорі, суми кредиту у розмірі 18 000,00 грн. Також суд зазначає, що в силу ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені у справі № 183/4644/25 не мають доказового значення до справи №183/1951/26 через різні предмети позову та склад сторін.

Водночас, суд ураховує також і те, що докази на підтвердження того, що ідентифікатор 644073 використаний саме відповідачем, а також, що при проведенні ідентифікації ідентифіковано саме відповідача у матеріалах справи відсутні. Також, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний ідентифікатор направлений саме відповідачеві. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (Первісного кредитора), отримання відповідачем логіну та паролю в цій системі, подання заявки на отримання кредиту, ознайомлення з усіма істотними умовами договору, направлення Первісним кредитором та отримання саме відповідачем ідентифікатора 644073, належності відповідачеві на момент укладення Кредитного договору та при відкритті рахунку у ПАТ «Приватбанк» номеру телефону, вказаного в Договорі та володіння таким. Також відсутні докази і того, що примірник електронного Кредитного договору направлявся відповідачеві на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі, те, в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на вебсторінку тощо).

При цьому, суд ураховує, що саме по собі звернення відповідача до правоохоронних органів про заволодіння грошовими коштами з розрахункових рахунків на наступний день після укладання Кредитного договору не свідчить про укладання Договору іншою особою, ніж відповідач, однак, саме на позивача, як сторону, що наполягає на укладенні Договору Первісним кредитором саме з відповідачем покладено обов`язок довести дійсність зобов`язання боржника. Надані у справу докази, як самі по собі, так і у сукупності не підтверджують отримання відповідачем на власний, належний їй номер телефону, у електронний кабінет чи на електронну пошту одноразового ідентифікатора (даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності) додавання саме відповідачем одноразового ідентифікатора до інших електронних даних і надсилання таких даних іншій стороні Кредитного договору, отримання саме відповідачем на власний рахунок, доступ до якого вона мала, кредитних коштів.

Таким чином, надані суду докази не підтверджують достатніх підстав вважати, що Кредитний договір укладений саме з відповідачем та у нього виникли зобов`язання, які передбачені ст. 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України перед Кредитором.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Інші доводи та аргументи сторін, як самі по собі так і у своїй сукупності, з урахуванням висновків суду про не підписання відповідачем Договору та неотримання коштів не є підставою для задоволення позовних вимог, відмови у них.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу покладаються на позивача

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 12 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код в ЄДРПОУ 35234236; IBAN: НОМЕР_7 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614; юридична адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов