Ухвала суду № 137404286, 15.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.06.2026 Єдиний унікальний номер 205/6875/26

Номер провадження2/205/4742/26

Справа № 205/6875/26

Провадження № 2/205/4742/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Новокодацького районного суду міста Дніпра вищевказану позовну заяву, яка надійшла до суду 27.05.2026 року.

29.05.2026 року суддею в порядку, передбаченому ст. 187 ЦПК України, отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації відповідача.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.06.2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які вказані у мотивувальній частині ухвали.

Вказана ухвала засобами поштового зв`язку була направлена на адресу фактичного місця проживання позивача, а також на його електронну пошту, яка зазначена ним у позовній заяві.

Як вбачається із довідки про доставку електронного листа, вказана ухвала була доставлена на електронну адресу позивача 04.06.2026 року.

Як вбачається із трекінгу відстеження поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта», конверт разом із ухвалою про залишення позову без руху 12.06.2026 року було повернуто відправнику із зазначенням причини повернення «невдала спроба вручення».

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями ст. 129 Конституції України передбачено, однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 4 статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суддя зазначає, що тривалий час будь-яких дій, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.06.2026 року, позивачем або його представником вжито не було.

При цьому, суддею враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, відповідно до якої якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням зазначених обставин, суддя вважає за необхідне матеріали вказаної позовної заяви вважати неподаними та повернути позивачеві. Після усунення недоліків позивач не позбавлений права звернутися до суду з цією позовною заявою повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики вважати неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Федотова В.М.

.