Рішення № 137403149, 12.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 646/279/26

н/п 2/953/2373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Дяченка О.М.,

секретаря судового засідання Засєєвої С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року було задоволено вимоги боржника ОСОБА_2 та вирішено: визнати недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , які було проведено 13 лютого 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України»; визнати недійсним протокол № 49660 по проведенню 13 лютого 2015 року електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; застосувати реституцію, повернути сторони до первісного стану, повернувши грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від продажу квартири АДРЕСА_1 покупцеві ОСОБА_1 . Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року вищезазначене рішення суду змінено і вирішено: зобов`язати Комінтернівський ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 386 174 грн. 05 коп., перераховані ним 17.02.2015 на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 гарантований внесок у розмірі 20 324 грн. 95 коп., перерахований ним Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за придбання квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Комінтернівського ВДВС ХМУЮ було відхилено, а рішення апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року залишено без змін.

Позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що боржник Комінтернівський ВДВС ХМУЮ не виконав вищезазначені рішення суду, він був вимушений звернутися до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом. Так, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шинделя В.А. було відкрито виконавче провадження № 50089623 з виконання виконавчого листа № 641/2934/15-ц, виданого 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про зобов`язання Комінтернівського ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 386 174 грн. 05 коп., перераховані 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 . Із відкриттям вказаного провадження відділу ДВС було надано державним виконавцем відділу примусового виконання рішень строк до 10.02.2016 року включно для самостійного та добровільного виконання судового рішення, однак боржником вказана вимога не виконана. Крім того, постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. від 21.03.2017 року та 03.04.2017 року було відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення апеляційного суду. Позивач оскаржив постанову державного виконавця від 03.04.2017 року. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Постановою апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. щодо невиконання у передбачений законодавством строк виконавчого листа № 641/2934/15-ц, в іншій частині ухвалу першої інстанції залишено без змін. 12.12.2018 року постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року в частині вирішення вимог скарги про відмову у зобов`язанні державного виконавця вчинити дії щодо виконання судового рішення скасував і вирішив зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити всі необхідні та достатні дії для примусового виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.01.2016 року на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі № 641/2934/15-ц. В іншій оскарженій частині ухвали районного суду від 11.07.2017 року, змінену за результатами апеляційного перегляду, та постанову апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року залишено без змін. Позивач зазначив, що 31.08.2017 року ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова було задоволено подання державного виконавця та замінено боржника у виконавчому провадженні № 50089623, а саме Комінтернівський ВДВС ХМУЮ на Міжрайонний ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області від 22.09.2017 року було замінено боржника у виконавчому провадженні. Крім того, 23.11.2018 року позивач звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, в якій просив негайно фактично виконати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі № 641/2934/15-ц. На вказану заяву була надана відповідь від 26.12.2018 року, в якій зазначалося, що в зв`язку з невиконанням вищезазначеного рішення суду, 22.12.2018 року Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти днів. Однак, вказані вимоги боржником не виконані. В зв`язку з чим позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом. За результатами розгляду вказаного позову рішенням суду від 25.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_1 проценти за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., інфляційне збільшення в сумі 60 243 грн. 15 коп., три проценти річних в сумі 15 457 грн. 54 коп., а всього -165 208 грн. 43 коп. 22.05.2020 року постановою Харківського апеляційного суду вищевказане рішення було скасоване в частині стягнення процентів за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., в іншій частині залишено без змін. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в сумі 89 978 грн. 53 коп., три проценти річних в сумі 34 787 грн 40 коп., а всього 124 765 грн. 93 коп. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року заочне рішення було скасоване, і справа призначена до розгляду. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в сумі 89 978 грн 53 коп., три проценти річних в сумі 34 787 грн 40 коп., а всього 124 765 грн 93 коп. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з серпня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі 14288 грн. 43 коп., три проценти річних 5871 грн 96 коп., а всього 20 160 грн. 30 коп. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в сумі 18 150 грн. 18 коп., три проценти річних в сумі 4 570 грн. 61 коп., а всього 22 720 грн 79 коп. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено, замінено боржника у виконавчому провадженні № 50089623 з примусового виконання виконавчого листа № 641/2934/15-ц від 22.01.2016 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова: з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області - на Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно наказу Міністерства юстиції України, який набув чинності 26.12.2022 року, назву боржника за ВП № 50089623 змінено на Основ`янсько-Слобідський ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 червня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з травня 2021 року по березень 2023 року у розмірі 123 575 грн 69 коп., три проценти річних за період з 12 червня 2021 року по 21 квітня 2023 року у сумі 21 519 грн 95 коп., а всього 145 095 грн 64 коп. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2023 по липень 2023 року у розмірі 5 792 грн 61 коп., три проценти річних за період з 22.04.2023 року по 28.08.2023 року у розмірі 4 062 грн. 37 коп., а всього 9 854 грн 98 коп.

Враховуючи наведені вище обставини, викладені на їх підтвердження доводи, наведене нормативне обґрунтування та належне його тлумачення згідно з правовою позицією судів вищих інстанцій, позивач просить суд стягнути з Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь суму інфляційного збільшення боргу в сумі 56 767,59 грн, три проценти річних в сумі 14 878,23 грн, а всього 71 645,82 грн, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 400,00 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 22.01.2026, вказану справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026, справу передано судді Дяченко О.М.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Позивач має наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача, зокрема, довідки про доставку електронного документу до його електронного кабінету.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідач має наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача, зокрема, довідки про доставку електронного документу до його електронного кабінету.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання пояснень на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Третя особа має наявний зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС. В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи, зокрема, довідки про доставку електронного документу до її електронного кабінету.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 і визнано недійсними електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , які було проведено 13 лютого 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України»; визнано недійсним протокол № 49660 про проведення 13 лютого 2015 року електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 ; застосовано реституцію, повернути сторони до первісного стану, повернувши грошові кошти, що надійшли на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від продажу квартири АДРЕСА_1 покупцеві ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року апеляційні скарги представника ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Шевченка К.В. та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2015 року змінено і вирішено: зобов`язати Комінтернівський ВДВС ХМУЮ повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 368 174 грн. 05 коп., перераховані ним 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 гарантований внесок у розмірі 20 324 грн. 95 коп., перерахований ним Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за придбання квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року касаційну скаргу Комінтернівського ВДВС ХМУЮ було відхиллено, та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року залишено без змін.

На виконання вищезазначеного рішення 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист № 641/2934/15-ц (провадження 2/641/1204/2015) про стягнення з боржника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ на користь стягувача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 386 174 грн. 05 коп., що перераховані останнім 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16-17).

26.01.2016 року до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Подвезьком Д.В. подано заяву про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом № 641/2934/15-ц, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова (а.с. 15).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Шиндель В.А. від 03.02.2016 року відкрито виконавче провадження № 50089623 з виконання виданого 22.01.2016 року Комінтернівським районним судом м. Харкова виконавчого листа № 641/2934/15-ц про зобов`язання Комінтернівського ВДВС ХМУЮ (після зміни назви Міжрайонний відділ ДВС по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) повернути переможцю електронних торгів ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 386 174 грн. 05 коп., перераховані 17.02.2015 року на депозитний рахунок Комінтернівського ВДВС ХМУЮ за придбання квартири АДРЕСА_1 . Боржнику було надано строк до 10.02.2016 року включно для самостійного виконання судового рішення та надати засвідчені копії документів, які підтверджують виконання зазначеного виконавчого документу (а.с. 18). Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю. від 21.03.2017 року та 03.04.2017 року було відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання вищевказаного рішення суду, у зв`язку з надходженням від боржника листа щодо звернення ним до Апеляційного суду Харківської області із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Харківської області від 30.11.2015 року по справі № 641/2934/15-ц за нововиявленими обставинами (а.с. 19-22).

Постановою апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року змінено, визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. щодо невиконання в передбачений законодавством строк виконавчого листа № 641/2934/15-ц, в іншій частині ухвалу першої інстанції залишено без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 12.12.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.07.2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року в частині вирішення вимог скарги про відмову у зобов`язанні державного виконавця вчинити дії щодо виконання судового рішення скасовано, зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити всі необхідні та достатні дії для примусового виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.01.2016 року на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року у справі № 641/2934/15-ц. В іншій оскарженій частині ухвалу районного суду від 11.07.2017 року, змінену за результатами апеляційного перегляду, та постанову Апеляційного суду Харківської області від 27.08.2018 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Пікули В.Ю. від 22.09.2017 року було замінено боржника у виконавчому провадженні № 50089263, а саме Комінтернівський ВДВС ХМУЮ на Міжрайонний ВДВС по Основ`нському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області (а.с. 23-24).

ОСОБА_1 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянової А.О. із заявою від 23.11.2018 року, в якій просив негайно фактично виконати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 у справі № 641/2934/15-ц (а.с. 25-26). Відповідно до відповіді начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянової А.О. від 26.12.2018 року за вих. № 50089623/7 на заяву ОСОБА_1 від 23.11.2018 року, у зв`язку з невиконанням вищезазначеного рішення суду, 22.12.2018 року відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Харківській області на боржника накладено штраф в розмірі 5 100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти днів (а.с. 27-28).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`нському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 відсотки за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп., інфляційне збільшення в сумі 60 243 грн. 15 коп., три проценти річних в сумі 15 457 грн. 54 коп., а всього - 165 208 грн. 43 коп. Постановою Харківського апеляційного суду від 22.05.2020 року апеляційну скаргу Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах ГТУЮ в Харківській області задоволено частково, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.11.2019 року в частині стягнення відсотків за користування безпідставно збереженими коштами в сумі 89 507 грн. 74 коп. скасовано, в іншій частині залишено без змін.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 89 978, 53 грн., три відсотки річних у розмірі 34 787, 40 грн. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2021 року заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року скасовано, справу призначено до розгляду. Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.06.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.03.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 14 288, 43 грн., три відсотки річних у розмірі 5 871, 96 грн.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.08.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення в розмірі 18 150,18 грн., три відсотки річних у розмірі 4 570, 61 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.02.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 та змінено боржника у виконавчому провадженні № 50089623 з примусового виконання виконавчого листа № 641/2934/15-ц від 22.01.2016 року, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова, з Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області на Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.06.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період травень 2021 року березень 2023 року в розмірі 123 575, 69 грн., три відсотки річних за період з 12.06.2021 року по 21.04.2023 року у розмірі 21 519, 95 коп.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.12.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з квітня 2023 року по липень 2023 року в розмірі 5 792 грн. 61 коп., три відсотки річних за період з 22.04.2023 року по 28.08.2023 року у розмірі 4 062 грн. 37 коп.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.11.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року у розмірі 28 190 грн. 66 коп., три проценти річних за період з 29.08.2023 року по 30.09.2024 року у розмірі 12 640 грн. 62 коп., а всього 40 831 грн. 28 коп. (а.с. 31-36).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, які встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові № 6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, який в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язком для всіх судів, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до правової позиції у справі № 6-157цс16 від 25.05.2016 року, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судовим розглядом, позивач просить стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на його користь інфляційне збільшення боргу за період з вересня 2024 року по грудень 2025 року в сумі 56 767,59 грн, три проценти річних за період з 01 жовтня 2024 року по 12 січня 2026 року в сумі 14 878,23 грн, а всього 71 645,82 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, застосовуються норми Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, і Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27 липня 2007 року.

Сума індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, що узгоджується із даними Державного комітету статистики України, сума інфляційного збільшення боргу за період вересень 2024-грудень 2025 року становить 56 767,59 грн.; сума трьох процентів річних за період з 01 жовтня 2024 року по 12 січня 2026 року становить 14 878,23 грн. (386 174,05 грн. х 3,0 % / 100,0 % /366 днів х 92 днів (прострочення за період 2024 року) + (386174,05 грн. х 3,0 % / 100,0 % /365 днів х 365 днів (прострочення за період 2025 року) + (386174,05 грн. х 3,0 % / 100,0 % /365 днів х 12 днів (прострочення за період 2026 року); 2 912,13 + 11 585,22 + 380,88 = 14 878, 23 грн (а.с. 10 зв.с.).

Таким чином, позивач просить про стягнення трьох процентів річних та суми інфляційного збільшення боргу не за весь час прострочення, а лише три проценти річних за період з 01 жовтня 2024 року по 12 січня 2026 року, інфляційне збільшення боргу за період вересень 2024-грудень 2025 року прострочення, що передували зверненню до суду із даним позовом, з огляду на охоплення попереднього періоду прострочення стягнення вказаних платежів рішеннями суду: постановою Харківського апеляційного суду від 22.05.2020 у справі № 646/2940/17; заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова: від 11 червня 2021 року у справі № 646/4188/20 (№ 2/646/1672/2021); від 18 березня 2021 року у справі № 646/238/21 (№ 2/646/923/2021); від 11 серпня 2021 року у справі № 646/3890/21 (№ 2/646/1825/2021); від 13 червня 2023 року у справі № 646/1620/23 (№ 2/646/1148/2023); від 26 грудня 2023 року у справі № 646/4911/23 (№ 2/646/1957/2023); від 26.11.2024 року у справі № 646/11087/24 (№ 2/646/3807/2024).

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення. Така позиція висвітлена в листі Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. № 62-97р. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на індекс інфляції за кожен місяць прострочення платежу окремо. При цьому, якщо заборгованість виникла з 1 по 15 число відповідного місяця, розрахунок індексу інфляції слід проводити з врахуванням цього місяця.

Суд погоджується з розрахунками, які надав позивач, будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням тієї обставини, що на час розгляду даної справи судом не встановлено, а відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, як і не надано належних та допустимих доказів виплати грошових коштів позивачу за виконавчим листом № 641/2934/15-ц (№ 2/641/1204/2015), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Підстав для відмови у задоволенні позову з інших обставин, судом не встановлено.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем були понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

Зважаючи на задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Разом із тим, відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 01-09/01-26, укладений із адвокатом Поліщуком О.Л. 09.01.2026 року (а.с. 38-39), додаток до вищевказаного договору - калькуляцію-рахунок (а.с. 40), акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 12 січня 2026 року (а.с. 41), квитанцію від 12.01.2026 року про сплату позивачем на користь адвоката витрат на правничу допомогу у сумі 3 400,00 грн (а.с. 42).

Зважаючи на те, що стороною відповідача в ході судового розгляду справи не заявлено відповідного клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , суд не ставить під сумнів співмірність даних витрат критеріям, наведеним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 2,4,10-13,76-81,141,258,259,263-265,273,352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення боргу за період з вересня 2024 року по грудень 2025 року в сумі 56 767,59 грн та три проценти річних за період з 01 жовтня 2024 року по 12 січня 2026 року в сумі 14 878,23 грн.

Стягнути з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 400,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 41430683, місцезнаходження: 61024, м. Харків. вул. Максиміліанівська, буд. 11.

Третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ: 43315445, місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Студентська, буд. 5/4.

Повне судове рішення складено 12.06.2026.

Суддя О.М. Дяченко