Рішення № 137402919, 15.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2950/26

Провадження № 2/345/2312/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки ОСОБА_3 . Померлими складено заповіти, за якими заповідали позивачці усе своє майно, що буде належати їм на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, а також все те, на що за законом вони будуть мати право.

Після смерті матері позивачки ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається із: 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2458 га, 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Після смерті дядька позивачки ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається із: 1/2 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2458 га, 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Державний нотаріус видав позивачці свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки земельної ділянки, але відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки житлового будинку у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане будинковолодінння. Позивачка зазначає, що вказаний житловий будинок спочатку належав її дідусеві ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 мати позивачки ОСОБА_2 та дядько позивачки ОСОБА_3 продовжили проживати у будинковолодінні АДРЕСА_1 , вступили в управління спадковим майном, але юридично не оформили свої спадкових прав. Тому після їх смерті відкрилася спадщина в цілому на вказане будинковолодіння. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить суд його задоволити.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки - ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дядько позивачки ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, постановами в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті матері та дядька на частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на вказане домоволодіння.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Войнилівської селищної ради Калуського району від 15.03.1984 року №26а ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в с.Дубовиця Калуського району Івано-Франківської області.

Згідно з довідкою від 16.07.2025 року №00228, яка видана ОКП «Івано-Франківське ОБТІ», згідно архівних даних реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 » не проводилась.

З копії технічного паспорта вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 було збудовано до 1991 року.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщо їх відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил підтверджується технічним паспортом, складеним за результатами технічної інвентаризації.

Отже, ОСОБА_4 належало на праві власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 , вважаються такими, що прийняли спадщину після його смерті, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 . Тобто кожному із них належало по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася також спадщина на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Позивачка, відповідно до ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після їх смерті, проживаючи спільно зі спадкодавцями на час відкриття спадщини.

Таким чином, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачкою права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в цілому на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.06.2026 року.

Головуючий