Ухвала суду № 137402874, 15.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10742/26

Провадження № 2/344/5926/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Домбровської Г.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно з цим на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому заявник просить:

на час вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя накласти арешт із забороною відчуження на:

- житловий будинок садибного типу (загальна площа 221,6 кв.м., житлова площа 99,2 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку із кадастровим номером 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку із кадастровим номером 2610100000:23:001:0886, площею 0.0071 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом :

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заявником до заяви про забезпечення позову долучено витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.05.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить:

- житловий будинок садибного типу (загальна площа 221,6 кв.м., житлова площа 99,2 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка із кадастровим номером 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка із кадастровим номером 2610100000:23:001:0886, площею 0.0071 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

Долучений витяг щодо Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.05.2026 року не може вважатись належним, оскільки заявником не додано даних наближеними за датою звернення із заявою, зареєстрованого права власності на спірні об`єкти нерухомого майна:

Отже, за вказаних умов вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб.

Судом через систему «Електронний суд» здійснено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема:

- згідно відповіді № 2885176 від 15.06.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що житловий будинок садибного типу (реєстраційний номер: 3331534726040, загальною площею 221,6 кв.м., житловою площею 99.2 кв.м., повна адреса: АДРЕСА_1 ), зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- згідно відповіді № 2885216 від 15.06.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер: 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га, повна адреса: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, "За мир" Івано-Франківське садівниче товариство) зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- згідно відповіді 2885259 від 15.06.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер: 2610100000:23:001:0886, площею 0.0071 га, повна адреса: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, "За мир" Івано-Франківське садівниче товариство) зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб, Заявник у заяві про забезпечення позову просить накласти арешт із забороною відчуження на майно:

- житловий будинок садибного типу (загальна площа 221,6 кв.м., житлова площа 99,2 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку із кадастровим номером 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку із кадастровим номером 2610100000:23:001:0886, площею 0.0071 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

Однак згідно відповідей на запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2026 року, житловий будинок садибного типу (реєстраційний номер: 3331534726040, загальною площею 221,6 кв.м.) та земельна ділянка (кадастровий номер: 2610100000:23:001:0885, площею 0.1049 га) не належать ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з правової оцінки доводів сторони заявника (позивача), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що така відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Домбровська Г.В.