Рішення № 137402093, 15.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1993/26

Провадження № 2-о/591/44/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в особі представника Мазурової Катерини Дмитрівни, заінтересована особа: Краснопільська селищна рада Сумської області, вул. Мезенівська, 2, селище Краснопілля Сумського району Сумської області, код ЄРДПОУ 04390104 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

установила:

25.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана заява.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявників зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності є власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1999 за р. №8. Іншими співвласниками квартири є їх діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що також підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26.04.1999. Заявники зверталися до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію речових прав для внесення відомостей про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав. Проте державним реєстратором було усно відмовлено заявникам у внесенні відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки виявлено помилку у написанні їхніх прізвищ у правовстановлюючому документі, а саме свідоцтві про право власності на житло від 26.04.1999, оскільки у свідоцтві про право власності на житло від 26.04.1999 прізвище заявників, зазначено як « ОСОБА_5 », замість вірного « ОСОБА_6 » як зазначено у їхніх паспортних документах. Виявлена помилка у написанні прізвищ заявників є перешкодою для реалізації ними права власності. В зв`язку з неможливістю усунути вказану суперечність у позасудовому порядку заявники змушені звернутись до суду з даною заявою.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 05.03.2026 заявники виконали вимоги ухвали суду, подали до суду заяву про усунення недоліків з доказами їх усунення.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 15.06.2026.

У судове засідання заявники та їх представник не прибули, згідно поданої заяви представника заявників від 15.06.2026 просила проводити розгляд справи без її участі та заявників, заявлені вимоги підтримала.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи неприбуття у судове засідання учасників справи суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до положень статті 247 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , картки платників податків заявників прізвище останніх вказано « ОСОБА_6 ».

Даний факт підтверджується також пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 , свідоцтвом про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , трудовою книжкою серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 , посвідченням водія ОСОБА_2 , посвідченням серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 , трудовою книжкою серії НОМЕР_8 ОСОБА_1 , копією свідоцтва до диплому № НОМЕР_9 про підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних і фармацевтичних спеціалістів ОСОБА_1 та її особовим рахунком у ТОВ «Енера Суми».

Отже заявники та їх діти є співвласниками майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26.04.1999, записаним у реєстрову книгу за №8.

Як встановлено судом, заявники зверталися до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію речових прав для внесення відомостей про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав. Проте державним реєстратором було усно відмовлено заявникам у внесенні відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки виявлено помилку у написанні їхніх прізвищ у правовстановлюючому документі, а саме свідоцтві про право власності на житло від 26.04.1999, оскільки у свідоцтві про право власності на житло від 26.04.1999 прізвище заявників, зазначено як « ОСОБА_5 », замість вірного « ОСОБА_6 » як зазначено у їхніх паспортних документах.

Неоднакове написання прізвищ заявників у правовстановлюючому документі на квартиру та в паспортних документах є перешкодою для реалізації заявниками права власності. Зазначені розбіжності в написанні прізвища викликають сумніви у належності заявникам вказаного правовстановлюючого документу, у позасудовому порядку їх усунути неможливо, тому заявники вимушені звернутися до суду з даною заявою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПІ НОМЕР_1 правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Угроїдської селищної ради № 8 від 26 квітня 1999 року, зареєстрованого за р. №8, виданого на ім?я « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 ».

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 247, 263-265, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_9 , заінтересована особа: Краснопільська селищна рада Сумської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПІ НОМЕР_1 правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням Угроїдської селищної ради №8 від 26 квітня 1999 року, зареєстроване за р. №8, виданого на ім?я « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник 1: ОСОБА_1 , пров. Лікарняний, ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заявник 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Краснопільська селищна рада Сумської області, вул. Мезенівська, 2, селище Краснопілля Сумського району Сумської області, код ЄРДПОУ 04390104.

Суддя Ю.О. Зеря