Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.05.2026 Справа №608/1618/21 Провадження №6/607/210/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,
без участі сторін,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В:
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
20 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 608/1618/21, стягувач: АТ КБ «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс».
В обґрунтування заяви ТОВ «Капіталресурс» зазначило, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2021 року (справа № 608/1618/21) задоволено позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», яким стягнуто з ОСОБА_1 19 048,92 грн заборгованості за кредитним договором № SAMDN50000048515401. У заяві вказано, що в подальшому на виконання цього рішення суду було видано виконавчий лист. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу
№ 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № SAMDN50000048515401 ОСОБА_1 . Таким чином, кредитора за цим кредитним договором було змінено з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс». Крім того, як зауважує заявник, кредитний договір № SAMDN50000048515401 на момент звернення з цією заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами у справі. Станом на зараз заявник позбавлений можливості направити на примусове виконання виконавчий лист № 608/1618/21, оскільки в ньому стягувачем вказано попереднього кредитора АТ КБ «Приватбанк».
2. Стислий зміст заперечень чи пояснень
Стягувач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 своїми правами на заперечення чи пояснення не скористалися.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Заявник у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак представник заявника у заяві про заміну сторони стягувача у виконавчому листі висловив прохання розгляд справи проводити без їх участі.
Стягувач: АТ КБ «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.
Як вказано в абзаці 2 частини третьої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись із матеріалами заяви ТОВ «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня
2021 року (справа № 608/1618/21) стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 19 048,92 грн заборгованості за кредитним договором № б/н від 09 серпня 2011 року та
2 270 грн судового збору (а.с. 89 91).
На підставі цього рішення суду було видано виконавчий лист.
За договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс», клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань, який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним реєстром боргових зобов`язань (а.с. 111 114).
Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 1
від 08 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року та витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 1 від 08 вересня 2025 року до договору факторингу
№ 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с. 115, 116).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України; далі ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. За частиною третьою цієї статті ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (частина перша); положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята).
Як вказано в статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня
2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Тож за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону № 1404 у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).
Вказана норма не встановлює імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора. Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків. Обставина не передання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов`язані з невиконанням боржником своїх зобов`язань на користь саме нового кредитора. Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі. При цьому вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають із різних правових підстав та не є взаємозалежними (пункти 41 43 постанови Верховного Суду від 27 вересня 2021 року, справа № 5026/886/2012).
В постанові від 18 жовтня 2023 року (справа №905/306/17) Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни; для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року, справа № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року, справа № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року, справа № 5026/886/2012).
Тож належними доказами, які засвідчують факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Як було встановлено, 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 1 цього договору), а ТОВ «Капіталресурс» здійснює фінансування шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Однак, заявником не додано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідно до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» дійсно відступило ТОВ «Капіталресурс» свої права вимоги саме за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 .
Як вбачається з тексту договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.
В матеріалах справи міститься копія акту № 1 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань № 1 від 08 вересня 2025 року за договором факторингу від 22 серпня 2025 року
№ 8-22-08/2025, але суд позбавлений можливості встановити відповідність цього акту додатку № 2 до договору факторингу, оскільки останній наданий не в повному обсязі (без відповідних додатків).
Крім того, суду надано лише частину договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року, а саме: 1, 2, 9 та 10 сторінки із 16 сторінок цього договору.
Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та який містить дані за кредитним договором від 09 серпня 2011 року № б/н, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та
ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутній.
До заяви надано лише витяг з реєстру боргових зобов`язань № 1 до договору факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025, в якому зазначено про відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н, при цьому, дата укладення кредитного договору відсутня.
Заявником на підтвердження оплати за договором факторингу жодних доказів суду не надано.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 17 січня 2020 року (справа № 916/2286/16), виходячи з вимог статті 526 ЦК України щодо належного виконання договірних зобов`язань, відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною достатньою підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження правонаступником.
Оскільки заявником не надано жодних доказів оплати за договором факторингу, зазначена обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що заміна стягувача його правонаступником є неможливою за відсутності належних та допустимих доказів правонаступництва заявника у спірному зобов`язанні.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви
Ураховуючи наведене вище, суд вважає, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено факту переходу права вимоги за кредитним договором, який був предметом судового розгляду у справі № 608/1618/21.
Керуючись статтями 81, 89, 223, 247, 258 261, 272, 353 354, 442 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
2. Ухвалу надіслати (надати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272
ЦПК України.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
5. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
6. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 26 травня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», код ЄДРПОУ: 43513923, адреса місцезнаходження: проспект Степана Бандери, 28-А, м. Київ.
Стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Т. І. Якімець
Судове рішення № 137401980, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 608/1618/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: