Рішення № 137401974, 05.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2026 Справа №607/14435/25 Провадження №2/607/2175/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

10 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків в порядку регресу у розмірі 17 347,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» зазначило, що між сторонами було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.208869037, забезпечений транспортний засіб (далі також ТЗ) «Mercedes-Benz 108», д.н.з. НОМЕР_1 . 08 липня 2022 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортного засобу «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 та ТЗ «Mercedes-Benz 108», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача. Після настання пригоди відповідач самовільно залишив місце ДТП.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2022 року (справа № 607/9047/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2023 року (справа № 607/13421/22), який залишено без змін Постановою Верховного Суду від 01 травня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Автор позовної заяви звертає увагу на ту обставину, що потерпіла особа звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування та вони здійснили таку виплату на користь потерпілої особи у розмірі 17 347,46 грн. Водночас на підставі підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон № 1961) у позивача виникло право регресного позову на фактично виплачену суму. Позивач звертався до відповідача із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, проте жодної відповіді від останнього не надходило та виплати в порядку регресу не здійснено. Таким чином, з урахуванням норм законодавства з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» підлягає стягненню 17 347,46 грн.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 липня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа, однак у позовній заяві висловив прохання здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі; щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик. Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова

від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ТЗ «Mercedes-Benz 108», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з 06 травня 2022 року по 05 травня 2023 року, страхова сума на одного потерпілого: 260 000 грн за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 130 000 грн за шкоду, заподіяну майну; розмір франшизи 2 600 грн, що підтверджується полісом № ЕР.208869037 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 9, 10).

ОСОБА_2 належить на праві приватної власності ТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу

серія НОМЕР_3 (а.с. 44, 45).

08 липня 2022 року о 20 год. 15 хв. в селищі Велика Березовиця на перехресті вулиць Микулинецька та Миру, водій ОСОБА_1 ,. керуючи ТЗ «Mercedes-Benz 108», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з ТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , про що свідчить повідомлення про ДТП та заява про страхове відшкодування від 14 липня 2022 року (а.с. 39, 40).

Крім того, ОСОБА_3 14 липня 2022 року надав письмові пояснення до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про страхове відшкодування (а.с. 41).

14 липня 2022 року був проведений акт огляду ТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , про що свідчить протокол технічного огляду КТЗ (а.с. 61 66).

Згідно зі звітом № 02-D/11/47 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 21 липня 2022 року, та ремонтної калькуляції № 19970 станом на 08 липня 2022 року, проведеного ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість ТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 31 832,26 грн. Вартість відновлюваного ремонту складає 284 018,83 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 130 061,87 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 08 липня 2022 року становить 31 832,26 грн (а.с. 46 72).

Відповідно до звіту № 04-R/11/59 про оцінку пошкодженого ТЗ «Ford Sierra»,

д.н.з. НОМЕР_2 , від 26 липня 2022 року, проведеного ФОП ОСОБА_4 , ринкова вартість об`єкта оцінки становить 31 832,26 грн; ринкова вартість пошкодженого об`єкта оцінки складає 11 884,80 грн (а.с. 73 87).

Як убачається зі страхового акта № 19970/1 від 01 серпня 2022 року, розмір збитку ТЗ «Ford Sierra», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 19 947,46 грн; розмір франшизи 2 600 грн; нараховано до виплати 17 347,46 грн (а.с. 88, 89).

Платіжною інструкцією в національній валюті № 00080287 від 02 серпня 2022 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило перерахування ОСОБА_2 17 347,46 грн. Призначення платежу: страхове відшкодування без ПДВ, договір № ЕР.208869037 від 05 травня 2022 року #0080287 (а.с. 90).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2022 року (справа № 607/9047/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (а.с. 11 15).

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2023 року (справа № 607/13421/22), який залишено без змін Постановою Верховного Суду від 01 травня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України та призначено йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 (вісім) років (а.с. 16 38).

Відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

20 травня 2024 року за вих. № 19970/ІНС ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» надіслала на адресу ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 17 347,46 грн (а.с. 91).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (перше речення пункту 1).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На момент виникнення спірних правовідносин питання у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України були унормовані Законом № 1961.

Як вказано у пункті 1.1. статті 1 Закону № 1961 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

У пункті 1.3. Закону № 1961 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що потерпілі юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Згідно з пунктом 1.4. статті 1 Закону № 1961 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

У статті 6 Закону № 1961 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).

Згідно зі статтею 5 Закону № 1961 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Слід зазначити, що згідно статті 38 Закону № 1961 (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) право страховика на подання регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, виникає у разі: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Законом № 1961 (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначені обов`язки учасників ДТП (стаття 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (стаття 38).

Як вбачається з постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2022 року (справа № 607/9047/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що також підтверджується вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2023 року (справа № 607/13421/22), яким встановлено, що ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 08 липня 2022 року о 20 год. 15 хв. в селищі Велика Березовиця на перехресті вулиць Микулинецька та Миру, перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Як було зазначено за змістом підпункту «а» підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38

Закону № 1961 (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 роз`яснено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на наведене та керуючись приписами частини шостої статті 82 ЦПК України, суд не піддає сумніву та повторному встановленню і доказуванню обставини, які були встановлені вказаними рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Таким чином, у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виникло право вимоги (регресного позову) до ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталася 08 липня 2022 року о 20 год. 15 хв. в селищі Велика Березовиця, з його вини та ураховуючи ту обставину, що водій забезпеченого ТЗ перебував у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено, зокрема, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2022 року (справа № 607/9047/22).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вказано у статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Враховуючи наведене, оцінивши докази, подані сторонами, та врахувавши наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу підлягає задоволенню.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи той факт, що позов про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 123533 від 13 серпня 2024 року (а.с. 94), обов`язок щодо сплати судового збору на користь позивача слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 12 13, 19, 76 78, 141, 223, 247, 258 268, 273 274,

280 289, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ: 20782312) в порядку регресу 17 347 (сімнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 46 копійок завданих збитків виплачених як страхове відшкодування.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ: 20782312) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

4. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

5. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

8. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

9. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ: 20782312, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 40, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець