Ухвала суду № 137401888, 15.06.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 442/7520/24

2-ві/458/1/2026

УХВАЛА

щодо вирішення заяви про відвід судді

15.06.2026 м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області в складі Волинець М.З. розглянувши заяву представника адвоката Сібілєва Максима Андрійовича, який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Кшик О.І. у цивільній справі № 442/7520/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Турківського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа № 442/7520/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

11.06.2026 представник відповідача Сібілєв М.А. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про відвід головуючого судді у справі Кшик О.І.

Заявлений відвід обґрунтовує такими підставами:

1) попереднє неодноразове акцентування судом уваги на можливій недобросовісній поведінці відповідача у зв`язку з неприбуттям на експертизу;

2) формування у процесі розгляду справи акценту не лише на з`ясуванні об`єктивних причин неприбуття на експертизу, але й на можливому зловживанні відповідачем процесуальними правами;

3) звернення суду безпосередньо до відповідача із запитанням про те, як вона бачить подальший розгляд справи, після попереднього роз`яснення можливих негативних процесуальних наслідків неприбуття на експертизу;

4) надання представнику позивача дозволу ставити питання безпосередньо відповідачу без попереднього з`ясування позиції представника відповідача;

5) допущення представника позивача до постановки відповідачу питань, які стосувалися суті спору, хоча відповідач була викликана для з`ясування інших обставин;

6) відсутність належного процесуального фільтрування таких питань з боку суду;

7) фіксація відповідей відповідача на питання по суті спору у судовому засіданні;

8) негативна оцінка судом заперечення представника відповідача через висловлювання про «дивну позицію»;

9) створення враження, що сторона позивача отримує ширші процесуальні можливості для з`ясування обставин справи, ніж сторона відповідача;

10) твердження суду у засіданні 10.06.2026 про те, що представник позивача не ставив під сумнів стан здоров`я дитини, попри те, що у судовому засіданні 12.05.2026 представник позивача фактично називав хвороби дитини надуманими або не настільки критичними для неприбуття на експертизу.

Заявник зазначив, що у своїй сукупності ці обставини створюють не абстрактний, а конкретний та об`єктивний сумнів у неупередженості суду. Для сторони відповідача ситуація виглядає таким чином: суд уже сприймає відповідача як сторону, яка потенційно ухиляється від експертизи та зловживає правами, а її представника - як особу, яка займає «дивну позицію», коли намагається обмежити постановку питань по суті спору без належної правової процедури. За таких обставин у відповідача відсутня впевненість у тому, що подальший розгляд справи відбуватиметься судом із збереженням повної нейтральності, рівновіддаленості від сторін та без попереднього негативного ставлення до процесуальної позиції відповідача.

Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідач неодноразово надавала медичні документи та пояснювала, що неприбуття на експертизу пов`язане з реальними захворюваннями дитини. Проте у сторони відповідача сформувалося враження, що суд більше зосереджується на можливому зловживанні процесуальними правами, ніж на перевірці та врахуванні об`єктивних медичних обставин, які стосуються малолітньої дитини.

З огляду на предмет спору та інтереси дитини навіть зовнішній сумнів у неупередженості суду є критично важливим. Справи такої категорії потребують максимальної довіри сторін до суду. У даному випадку така довіра сторони відповідача до неупередженості суду об`єктивно втрачена. Відвід заявлено одразу після того, як у судовому засіданні 10.06.2026 виникла сукупність обставин, яка об`єктивно підтвердила сумніви відповідача у неупередженості суду. До цього сторона відповідача не заявляла відвід, попри певні сумніви після засідання 12.05.2026, оскільки вважала, що суд може зберігати нейтральність та об`єктивно з`ясувати обставини, пов`язані зі станом здоров`я дитини. Однак після того, як 10.06.2026 суд звернувся до відповідача із питанням про подальший розгляд справи після роз`яснення можливих негативних наслідків неприбуття на експертизу, дозволив представнику позивача ставити відповідачу питання по суті спору без попереднього з`ясування позиції представника відповідача, а заперечення представника відповідача оцінив як «дивну позицію, сторона відповідача дійшла висновку, що такі сумніви стали об`єктивно обґрунтованими.

Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 12.06.2026 заявлений відвід судді Кшик О.І. визнано необґрунтованим, заяву про відвід судді передано в порядку ст.40 ЦПК України до канцелярії Турківського районного суду Львівської області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

Питання вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.06.2026 заява передана судді Волинець М.З.

Відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положення ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, вичерпний перелік підстав для відводу судді визначений ст. 39 ЦПК України.

Пунктом 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявляючи відвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявник зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В свою чергу, безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Крім цього, суд звертає увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини в контексті неупередженості судді, який визначає два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.

У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У заяві про відвід судді заявник зазначає, що сторона відповідача не стверджує про доведену особисту зацікавленість судді, одна вказує на конкретні процесуальні факти, які у своїй сукупності об`єктивно підривають довіру відповідача до подальшого безстороннього розгляду справи цим складом суду.

Із вказаних обставин, представник відповідача вбачає неупереджене ставлення судді до відповідача та вважає, що такими діями суд у подальшому розгляді справи зможе зберегти повну нейтральність щодо сторони відповідача, що стало підставою для відводу судді.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що докази, які б підтверджували необ`єктивність та упередженість суддів Кшик О.І. відсутні.

Суд зазначає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проаналізувавши матеріали заяви, фіксацію судового засідання, суд дійшов висновку, що наведені у заяві підстави для відводу судді не є підставами відводу у відповідності з положеннями ст.ст. 36-38 ЦПК України, у такій не зазначено належних доказів про наявність обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, зокрема, що суд порушує право відповідача на захист, втручається у правову позицію представників, надає стороні позивача ширші процесуальні можливості для з`ясування обставин справи та інше. Також суд зазначає, що незгоди з процесуальним рішенням суду, а також рішенням суду ухваленими в іншій справі, не можуть бути підставою для відводу судді

У п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

При цьому, задоволення суддею (судом) заяви про відвід судді без належної на те правової підстави може свідчити лише про недобросовісне використання суддею (судом) такої заяви, як незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що доводи заяви про відвід не знайшли свого підтвердження та є суб`єктивною думкою заявника, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви представника адвоката Сібілєва Максима Андрійовича, який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кшик О.І. у цивільній справі № 442/7520/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, - відмовити.

Ухвала оскаpженню в апеляційному порядку не пiдлягає.

Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ