Ухвала суду № 137401819, 12.06.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1064/26

Провадження № 2/448/787/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12.06.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява представника позивачів - адвоката Дяків Б.З. до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, приходжу до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві позивачами в інтересах яких діє представник - адвокат Дяків Б.З. заявлено вимоги:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане Мостиською державною нотаріальною конторою громадянину ОСОБА_4 щодо належності йому 2/6 частин житлового будинку під АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом по 1/6 частині житлового будинку з його складовими частинами, що за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, позивачі при зверненні до суду з позовом заявляють самостійні вимоги майнового та вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, проте вказані вимоги позивачем не виконані.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

Згідно ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Так, у своїй позовній заяві позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виклали вимоги майнового характеру про визнання права власності по 1/6 частині житлового будинку за кожним та вимогу немайнового характеру про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом.

В матеріалах даної цивільної справи знаходяться дві квитанції про сплату судового збору по 1331,20 грн., де платником зазначено позивача ОСОБА_2 .

Щодо сплати судового збору позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за вимогу немайнового характеру (визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом), то з даного приводу слід зазначити наступне.

Як було зазначено вище, згідно ст.6 Закону України «Про судовий збір», зокрема у абз.2 ч.7 вказаної статті, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

В даному випадку із вказаним позовом звернулись ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тобто два позивачі.

Як зазначено представником позивача-адвокатом Дяків Б.З. у позові, оплата судового збору була здійснена позивачами за вимогу майнового характеру (визнання права власності) та вимогу немайнового характеру (визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину), тобто по 1331,20 грн. за кожну із заявлених вимог.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, станом на подання позовної заяви, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1331,20 гривень.

В той же час вимога немайнового характеру, заявлена позивачкою ОСОБА_1 , не оплачена судовим збором, про що в матеріалах справи свідчить відсутність квитанції про сплату судового збору, а тому враховуючи вище викладене, позивачці необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом порядку, тобто у розмірі 1331,20 грн. за вимогу немайнового характеру. В той же час, інший позивач ОСОБА_2 оплатив судовий збір за вказану вимогу, що вбачається із квитанції, яка знаходиться при матеріалах справи.

Щодо вимог майнового характеру (визнання право власності по 1/6 частині житлового будинку за кожним із позивачів), то слід зазначити таке.

Сторона позивача зазначає, що судовий збір за майнову вимогу сплатила в мінімальному розмірі, тобто в розмірі 1331,20 грн., оскільки звіт про оцінку майна для визначення вартості житлового будинку не представляється можливим зробити та відповідно надати суду, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння.

Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Звертаючись з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, кожним із позивачів заявлено вимогу майнового характеру.

Таким чином, оскільки позивачів є двоє, то кожним з них повинно бути сплачено судовий збір за заявлену вимогу в установленому розмірі.

В матеріалах цивільної справи, як було вказано вище, знаходиться квитанція про сплату судового збору на суму 1331,20 грн., де платником зазначено ОСОБА_2 , що свідчить про сплату ним судового збору за вимогу майнового характеру.

Натомість вимога позивачки ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/6 частину будинковолодіння не оплачена судовим збором, а тому, із врахуванням зазначених вище норм права, позивачці ОСОБА_1 слід також сплатити судовий збір за майнову вимогу в сумі 1331,20 грн.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Таким чином, недоліки мають бути усунуті шляхом надання стороною позивача платіжного документа про сплату позивачкою ОСОБА_1 судового збору на загальну суму 2662,40 грн. (по 1331,20 грн. за вимогу майнового і немайнового характеру, відповідно) за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача) Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)».

Згідно ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а стороні позивача необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області та ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху.

Надати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що у випадку виконання ними у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається їм.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак