Рішення № 137401647, 15.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/34169/25

Провадження № 2/127/7793/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Березовської О. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

29.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (надалі-ТОВ «КОШЕЛЬОК») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021 у розмірі 17 865, 81 грн та судові витрати.

Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що 27.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК», було укладено договір № 3517907503-354385 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Зазначений договір було укладено за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційно-телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір був підписаний позичальником з використанням одноразового ідентифікатора 3128.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачеві було надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 7 000, 00 грн, початковий строк кредитування становить 23 дні, зі сплатою відсотків у розмірі 1 % на добу за початковий строк кредитування. Базова процентна ставка, становить 2, 2% на добу за продовжений строк користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок відповідача.

П. 3.6. кредитного договору, з яким позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору. Згідно з цими пунктами строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 19.06.2021 до 16.09.2021 за ставкою 2, 2 % на добу.

На момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою в розмірі 17 865, 81 грн. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 3517907503-354385 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 3517907503-354385 позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 3517907503-354385 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 3517907503-354385 на загальну суму 3 261, 00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судовий збір в сумі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 29.10.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 30.10.2025.

Відповідь № 1951925 з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згенерована судом 30.10.2025.

Ухвалою суду від 07.11.2025 справа прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

На виконання ухвали суду від 07.11.2025, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 09.12.2025 надійшла виписка за договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Ухвала суду двічі була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання, але кореспонденція була повернута суду 15.12.2025 та 05.01.2026 у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.19-20, 21-22).

На адресу суду відзив та інші заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: "за закінченням терміну зберігання" - є належно врученими.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами, встановив нижче зазначені обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 27.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір № 3517907503-354385 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК».

Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК», затверджені наказом №07/14/07/21 від 19.08.2021, набрання чинності 19.08.2021, визначають порядок і умови надання та обслуговування ТОВ «КОШЕЛЬОК» грошових коштів на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення та належного виконання умов електронного договору (п. 1.1 Правил.).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) укласти електронний договір в розумінні статей 641, 644 ЦК України на умовах, що встановлені кредитодавцем, і застосовуються у випадку подання заявником заявки на сайті кредитодавця на отримання позики та вчинення інших дій, передбачених правилами (акцептом). Публічна пропозиція кредитодавця набирає чинності з дати її офіційного оприлюднення на сайті та діє до дати оприлюднення Правил у новій редакції. Ці правила є невід`ємною частиною договору (п. 1.3., 1.4. Правил).

Відповідно до умов розділу 5 Правил відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов`язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.

Як вже зазначалось вище, з матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 27.05.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3517907503-354385 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за допомогою веб-сайту (https://koshelok.net/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Вказаний договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 9.1 кредитного договору).

Невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок». Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких знаходиться на сайті кредитодавця: https://koshelok.net. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватися одноразовий ідентифікатор відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (п. 9.4. кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Ч. 3 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пункт 12 частини 1 вказаної статті визначає, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Вище зазначені норми Закону України «Про електронну комерцію» застосовуються судом в редакції чинній на момент укладення кредитного договору сторонами.

Договір № 3517907503-354385 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 27.05.2021 укладений за допомогою одноразового ідентифікатора, який згенерований електронною системою позивача та був надісланий на номер відповідача (позичальника) СМС-повідомленням.

Використання позичальником отриманого коду, а також надання ним своїх анкетних даних та банківських реквізитів для перерахування коштів свідчить про згоду з умовами кредитування, а тому договір вважається укладеним.

Вказаний договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту укладено у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого чинного законодавства України.

Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7 000,00 на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Тип кредиту споживчий. Проценти за користування кредитом: 1 680, 00 грн, які нараховуються за ставкою 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2, 20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 3.4, 3.5, 3.6, 3.8 цього договору

П. 2.1 договору передбачає, що кредит надається строком на 23 дні (далі - лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці.

Сторони в п. 3.3. договору домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка платежів, що є додатком до цього Договору.

На виконання п.1.1. договору та визначеного зобов`язання щодо надання кредиту, позивач перерахував кредитні кошти в розмірі 7 000, 00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомлення про транзакцію ТОВ «ТАС ЛІНК», листом про підтвердження операцій АТ «ТАСКОМБАНК», а також наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» випискою за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 , з якої вбачається, що на картку № № НОМЕР_1 27.05.2021 зараховані кошти в сумі 7 000, 00 грн.

Згідно з п. 3.4. договору та відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 8 680 грн, або 124% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 1 680, 00 грн, або 24% від суми кредиту.

Згідно з п. 4.1.1. договору, позичальник зобов`язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.

Згідно з п. 4.1.3. договору, позичальник зобов`язався у випадку прострочення сплати частини або всі всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Позичальник був достовірно обізнаний про те, відповідно до п. 3.5., 3.6. договору сторони погодили, що у випадку користування кредитом більше за визначений лояльний період застосовується процентна ставка 2, 2 %, а факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8. Згідно з цими пунктами строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 19.06.2021 до 16.09.2021 за ставкою 2, 2 % на добу.

З графіку розрахунків вбачається, що сторони визначили, що сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою 23 % від суми кредиту або 1 610, 00 грн (у грошовому виразі) та включає проценти за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 70, 00 грн (у грошовому виразі); сума кредиту 7 000, 00 грн. У разі користування кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2. договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, в порядку, передбаченому договором.

Також сторонами був узгоджений Паспорт споживчого кредиту до договору № 3517907503-354385 від 27.05.2021.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, окрім суми, вказаної позивачем в Детальному розрахунку заборгованості за договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021 про надання коштів у позику, в томучислі і на умовах фінансового кредиту.

Позичальник не дотримуючись належного виконання умов зазначеного договору одностороннє допустив порушення, а саме несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, суму позики не повернув та відсотки не сплатив у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з Детальним розрахунком заборгованості за договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, наданого позивачем, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором, що складається із: основного боргу (кредиту) 7 000, 00 грн; відсотки, нараховані в межах лояльного періоду 1 610, 00 грн; відсотки, нараховані за продовжений строк користування позикою 12 516, 81 грн; лояльний період з 27.05.2021 по 18.06.2021 включно, нараховано відсотки за користування кредитом в межах лояльного періоду по 70 грн в день від суми кредиту (в грошовому вираженні); продовжений період з 19.06.2021 по 16.09.2021, нараховано відсотки за користування кредитом по 2, 2% в день від суми кредиту, що становить 138, 91 грн в день. В розрахунку враховані сплачені відповідачем 3 261, 00 грн. Загальний залишок складає - 17 865, 81 грн, який включає залишок заборгованості за кредитом - 6 314, 00 грн, залишок заборгованості по відсоткам - 11 551, 81 грн. Вказаний розрахунок позивача перевірений судом, він відповідає вище зазначеним умовам договору, погодженим сторонами.

Відповідач не надав суду власний розрахунок заборгованості за договором.

Доказів на спростування вище встановлених висновків суду відповідачем надано не було.

На підставі викладеного, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованості за договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021 у розмірі 17 865, 81 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 422, 40 грн.

Відповідно до частини 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат з професійної правничої допомоги представник позивача надав суду витяг з договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, додаток до договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат з надання професійної правничої допомоги суд, виходить із того, що при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи викладене суд, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду цієї справи, з врахуванням того, що між сторонами склалися відносини з споживчого кредитування; обсягу наданих адвокатом послуг позивачу; складністю справи, яка є малозначною, розглядалась в спрощеному позовному провадження, сторони в судове засідання не з`явились, відповідач не надавав суду та позивачу свої заперечення проти позову; реальність наданих адвокатських послуг; розумність розміру витрат на правничу допомогу, непропорційності розміру витрат щодо предмета спору, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому тіло кредиту в загальному розмірі становить 7 000, 00 грн; дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» з 10 000, 00 грн до 1 800, 00 грн, бо витрати в сумі 10 000, 00 грн є надмірними.

Вказані вище висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові № 205/5969/15-ц від 22.05.2024.

З огляду на те, що позов задоволено, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 800, 00 грн. Сплата судового збору позивачем підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу №3743 від 16.10.2025.

Керуючись ст. ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором № 3517907503-354385 від 27.05.2021 у сумі 17 865 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 81 коп., що складається із: заборгованості за сумою кредиту 6 314, 00 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом 11 551, 81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» судовий збір в сумі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 1 800, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ 40842831, місце знаходження: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА