Рішення № 137401542, 16.04.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №149/1036/24

16.04.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 11.01.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 443542-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», шляхом направлення відповідачу пропозиції (оферти) укласти Договір № 443542-КС-001 про надання кредиту, яку 11.01.2022 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 443542-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином, 11.01.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено Договір № 443542-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0,8647 процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

На момент подання позовної заяви боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 443542-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 443542-КС-001 станом на 11.03.2024 утворилась заборгованість на загальну суму 50 787,16 грн., яка складається з: 24305,74 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 26481,42 грн. - суми прострочених платежів по процентах; 0,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.

Ухвалою суду від 26.08.2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.

25.09.2025 відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, у якій заперечила щодо задоволення позову. В обґрунтування чого вказала, що між сторонами дійсно було укладено кредитний договір на суму 25 000 грн. До введення воєнного стану здійснено платежі: 25.01.2022 на суму 4580,00 грн; 08.02.2022 на суму 4580,00 грн; 22.02.2022 на суму 4580,00 грн; тобто на загальну суму 13740,00 грн. Зазначила, що з 24.02.2022 нарахування відсотків та штрафів заборонено ЗУ №2120-ІХ від 15.03.2022, а саме відповідно до ч.15 ст. 14 вказаного Закону. Відсотки нараховані щоденною ставкою 0,8647% (понад 315% річних), є надмірним та несправедливим.

Враховуючи наведене, вказує що залишок по кредиту становить 25000-13740=11260 грн, а відсотки після 24.02.2022 підлягають повному списанню, а тому позов слід задовольнити частково.

29.09.2025 на адресу суду надійшли пояснення від представника позивача. Вказав що відповідач копію відзиву не направила позивачу, а тому просить не брати його до уваги під час розгляду справи. Також зазначив, що термін дії кредитного договору до 28.06.2022 року, строки давності в силу дії військового стану не минули, а тому просить позов задовольнити повністю.

Щодо позиції відповідача, вказав що сторона відповідача не заперечує фактів: укладання кредитного договору, отримання коштів, здійснення платежів, наявність заборгованості.

Стосовно норм ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначив, що у закон неодноразово вносились зміни, зокрема на момент виникнення вказаних правовідносин положення ч.15 ст.14 Закону не містила згадку про те, що штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються дружинам та чоловікам військовослужбавців. Зокрема у ч.15 ст.14 Закону йдеться саме про ненарахування процентів (після набрання чинності змін до цієї норми, а саме з 18.05.2024), а не про списання всіх процентів, які були нараховані до набрання чинності змін до цієї норми.

30.09.2025 на адресу суду надійшла заява від відповідача про приєднання документів до справи, а саме квитанції про відправку цінного листа, що підтверджує факт надсилання копії відзиву позивачу.

Щодо позиції позивача щодо залишення відзиву без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідач 30.09.2025 додав копію квитанції щодо направлення такого відзиву позивачу, окрім цього, позивач ознайомився з відзивом через електронний суд 26.09.2025, що підтверджується відповідною довідкою, та надав 29.09.2025 свої пояснення по їх суті.

Водночас, суд бере до уваги, що розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін, а тому подання відзиву є єдиним способом надати свої заперечення щодо предмету спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про долучення відзиву до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 11.01.2022 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 443542-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 23-24)

11.01.2022 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 443542-КС-001 про надання кредиту (а.с. 25-26).

11.01.2022 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 443542-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою (а.с. 21-22).

Відповідно до п.п.1-2 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання споживчих кредитів.

Протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. У пункті 3 Договору наведено детальний графік платежів.

Згідно п. 7 Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.

Також з договору вбачається, що позичальником ОСОБА_1 договір був підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором G - 1422.

Відповідно до анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства на сайті https://.my.bizpozyka.com) Покальчук А.В. надала свої особисті відомості/персональні дані, адресу, ІПН, паспортні дані, електронну адресу, номер телефону, номер банківського рахунку/банківської картки № НОМЕР_1 (а.с. 27).

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №443542-КС-001 від 11.01.2022 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com (а.с. 49-50).

11.01.2022 позивач видав кредит відповідачу ОСОБА_1 шляхом перерахунку коштів в сумі 25000 грн. на картку № НОМЕР_2 згідно кредитного договору №443542-КС-001 від 11.01.2022, що підтверджується копією платіжного доручення №482590840 від 11.01.2022 (а.с. 28).

З інформації наданої AT КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 26.08.2025, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

З виписки, наданої AT КБ «Приватбанк» по рахунку ОСОБА_1 за період 11.01.2022-28.06.2022, судом встановлено, що 11.01.2022 на її рахунок відбулось зарахування коштів в сумі 25000 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 11.03.2024 року утворилась заборгованість за договором № 443542-КС-001 від 11.01.2022 року в розмірі 50787,16 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 24305,74 грн, суми прострочених платежів по процентах 26481,42 грн (а.с. 14-20). За період з 11.01.2022 по 11.03.2024 боржником сплачено 694,26 грн за тілом кредиту, 9 295,74 грн. відсотків за користування, 3750,00 грн комісії, загальна сума платежів складає 13740,00 грн.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем в повному обсязі доведено виконання ним своїх зобов`язань перед відповідачем за договором №443542-КС-001 від 11.01.2022.

В свою чергу, доказів того, що відповідач ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання за вказаним договором матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору зарахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, як визначено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В силу частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд встановив, що відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, вимог про визнання кредитного договору № 443542-КС-001 від 11.01.2022, недійсним (неукладеним) відповідачем не заявлено.

До того ж, будь-яких доказів неукладення відповідних договорів матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком відповідача.

В той же час отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 25 000 грн підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд вважає доведеним, що кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору.

Твердження відповідача про те, що відсотки нараховані після 24.02.2022 підлягають списанню на підставі ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона являється дружиною військовослужбовця, суд вважає безпідставними в силу наведеного нижче.

Так, ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 21.09.2021 року. Згідно копії військового квитка та довідки військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 11.11.2024.

Положення ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» станом на момент виникнення даних правовідносин, передбачало «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.»

Законом № 3633-IX від 11.04.2024 внесено зміни до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (які набрали законної сили 18.05.2024), та викладено ч.15 ст.14 у наступній редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.»

Отже на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, та до моменту звернення позивача до суду, Закон не передбачав вказаних пільг для дружини військовослужбовця.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що право на зазначену пільгу відповідачка набула коли її чоловік став перебувати на військовій службі за призовом під час мобілізації, а саме з 11.11.2024. Отже відсотки, нараховані відповідачу у лише період після 11.11.2024 стягненню не підлягають на підставі ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обгрунтовність позову та його задоволення в повному обсязі. Тобто, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 443542-КС-001 від 11.01.2022 в розмірі 50787,16 грн., з яких: 24305,74 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 26481,42 грн. - прострочена заборгованість по процентах.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст. cт. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 443542-КС-001 від 11.01.2022,у розмірі 50 787 (п`ятдесят тисяч сімсот вісімдесят сім) гривень 16 копійок, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 24 305,74 гривень;

- прострочена заборгованість по процентах 26 481,42 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА