Ухвала суду № 137401418, 10.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16595/21

Провадження № 2-п/522/37/26

УХВАЛА

10 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2022 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» (м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходилась на розгляді цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» (м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2022 року позов Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» (м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в АТ « АКБ « КОНКОРД», код ЄДРПОУ 34514392, МФО 307350) заборгованість за кредитним договором №177887-МПК у розмірі 30 052,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в АТ « АКБ « КОНКОРД», код ЄДРПОУ 34514392, МФО 307350) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Як вбачається із матеріалів справи, судове рішення набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідач подала заяву про його скасування, в якій зазначила, що не отримувала повісток про виклик у судове засідання, та копії позовної заяви, як і рішення. Таким чином була позбавлена права на захист цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення цієї цивільної справи та не мала можливості подати заперечення до позовних вимог.

10 червня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату та час судового засідання належним чином.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Отже, з огляду на зазначене та тривалість розгляду заяви, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду та вирішує справу на підстав наявних у справі матеріалів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, та докази, надані сторонами, суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає.

За визначенням ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як встановлено ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд судового рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2022року позов Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» (м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в АТ « АКБ « КОНКОРД», код ЄДРПОУ 34514392, МФО 307350) заборгованість за кредитним договором №177887-МПК у розмірі 30 052,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в АТ « АКБ « КОНКОРД», код ЄДРПОУ 34514392, МФО 307350) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень.

Відповідач неодноразово викликався в судові засідання, але не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, проте судові повістки (поштові відправлення з рекомендованими повідомленнями про вручення) повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв, клопотань або відзиву до суду не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

В силу п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Отже, відмітка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку.

Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судове рішення за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими.

Зазначене відповідає також позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18.

Між тим, Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 07.04.2020 року у справі № 10/249-10/19, № 911/3142/19 від 18.03.2021 року).

Відтак, Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими.

Жодного доказу на підтвердження поважності причин нез`явлення в судове засідання та неподання заперечень на позов заявником не надано.

Згідно з п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, що не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення повістки, зокрема є день проставлення у поштовому відправленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, що встановлено п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Тому суд у відповідності до ч. 7 і ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про судове засідання по цивільній справі №522/16595/21, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями, які повернулись до суду.

Крім того, кожна особа може вільно та безоплатно довідатись про наявність відносно неї будь-яких судових проваджень на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ».

Попри це, відповідач, в порушення ст. 44 ЦПК України, ухиляючись від участі в розгляді справи, в судові засідання не з`являвся, та жодних заяв, клопотань, відзиву чи заперечень до суду не надав, справою не цікавився.

Так, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України, у справі № 0870/8014/12 від 15.05.2019 року.

Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.

За положеннями ст. 288 ЦПК України, для задоволення заяви про скасування заочного рішення відповідач повинен був ще й надати суду докази, на які він би посилався, що мали б істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, відповідач також повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На думку суду, обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є обґрунтуванням для апеляційної скарги.

Відповідно, судом не встановлено наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відсутні достатні законні підстави для скасування заочного рішення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,76,258-261,287, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2022 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КОНКОРД» (м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що у відповідності до ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: