Рішення № 137401292, 15.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1098/26

Номер провадження 2/570/1423/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в особі представника Столітнього М.М. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31050,00 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" вказує, що 03.08.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4860757 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4500,00 грн строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 10 днів, а він в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору.

ТОВ "ЛІНЕУРА Україна" свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому кредитні кошти; в свою чергу, відповідач свої зобов`язання перед позикодавцем не виконав.

31.03.2025 р. ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4860757 від 03.08.2024 року.

До Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 року № 31/03/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №4860757 від 03.08.2024 року загальна сума заборгованості склала 23017,5 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 4500 грн., заборгованості за процентами - 16267,5 грн., штрафні санкції 2250 грн.

В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.04.2025 року по 28.07.2025 року (119 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 8032,5 грн.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 року № 31/03/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №4860757 від 03.08.2024 року, загальна сума заборгованості за яким склала 31050 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 4500 грн., заборгованості за процентами - 16267,50 грн, нараховані Позивачем проценти за 119 календарних днів 8032,5 грн, штрафні санкції 2250 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом учасників у судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судовому засіданні заперечив факт укладення кредитного договору, вказуючи, що не підписував такого договору, оскільки не міг підписати договір із використанням лише мобільного телефону. Одночасно відповідач пояснює, що згоден сплатити 4500 грн. - суму коштів, яку отримав в кредит. Він не має можливості сплатити проценти у заявленому позивачем розмірі, просить зменшити їх розмір. Вважає завищеним розмір витрат а правничу допомогу та просить зменшити їх розмір.

Вислухавши відповідача, дослідивши наявні у справі докази та встановивши обставини справи, вислухавши твердження відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.08.2024 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4860757 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4500 грн. строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 10 днів, а він в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки відповідно до умов договору.

Як вбачається із розділу 10 вказаного кредитного договору («Реквізити та підписи сторін»), вказаний договір підписано електронним підписом 28274 від 03.08.2024 08:49:16 ОСОБА_1 .

Також у згаданому розділі договору згадано додаткові контактні дані Клієнта: дані Особистий кабінет, номери моб. телефонів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , Контактні дані третьої особи: НОМЕР_5 (ОСОБА_1, Мій другий номер).

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначені порядок укладення електронного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 4500 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_8 , видача коштів за кредитним договором підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250401-1639 від 01.04.2025.

Також факт належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_8 і зарахування на таку картку грошових коштів у сумі 4500,00 грн від 03.08.2024 р. підтверджено довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вих.№20.1.0.0.0/7- 260406/127624-БТ від 14.04.2026 р., наданою банком на виконання ухвали суду від 25.03.2026 р.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір №4860757 від 03.08.2024 року із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» шляхом підписання договору електронним підписом електронним ідентифікатором. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору, перерахувавши на картку відповідача грошові кошти у розмірі 4500,00 грн. Водночас, відповідач не наводить доказів належного виконання зобов`язання за договором перед первісним кредитором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за Договором №4860757 від 03.08.2024 р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту, виконаного станом на 31.03.2025 р., загальна сума заборгованості за договором склала 23017,50 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 4500,00 грн, заборгованості за процентами - 16267,50 грн, штрафні санкції 2250 грн.

31 березня 2025 року ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4860757 від 03.08.2024 року в розмірі 23017,50 грн.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора (позивача) відбувається в день підписання Акту прийому-передачі реєстру боржників та надходження ціни продажу у повному обсязі.

Пунктом 3.3. Договору факторингу уточнено, що ціна продажу за цим договором складає 2181527,71 грн.

В матеріалах справи наявна копія підписаного та скріпленого печатками сторін договору факторингу Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 31/03/2025 від 31 березня 2025 року, а також платіжна інструкція ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" від " 31 " березня 2025 р. № 6743, що підтверджують факт переходу прав вимоги за договором факторингу (зокрема, права вимоги до відповідача за договором №4860757 від 03.08.2024 р.) до позивача.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За таких обставин судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором №№4860757 від 03.08.2024 року, перейшло до ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", а тому позивач є новим кредитором ОСОБА_1 .

Відповідач, порушуючи умови договору, свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав. Доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, повного чи часткового погашення заборгованості перед первісним кредитором чи перед позивачем, контррозрахунку заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не надано.

Відповідно до умов договору, строк дії договору становить 360 днів, тобто на момент укладання договору факторингу строк дії договору не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем - ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" у період з 01.04.2025 року по 28.07.2025 року (119 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 8032,50 грн.

Також з розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за договором № 4860757 від 03.08.2024 року вбачається, що відповідач має заборгованість перед новим кредитором станом на день звернення до суду в розмірі 31050 грн, з яких сума кредиту - 4500 грн, сума процентів за користування кредитом - 16267,50 грн, нараховані Позивачем проценти за 119 календарних днів - 8032,5 грн, штрафні санкції 2250 грн.

Щодо нарахування відповідачу штрафних санкцій у розмірі 2250,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Кредитний договір № 4860757 укладений 03.08.2024 року, тобто в період дії воєнного стану на території України.

Зважаючи на зазначене, правові підстави для стягнення штрафу у розмірі 2250,00 грн за кредитним договором відсутні.

Проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість в розмірі 28800,00 грн, з них сума кредиту - 4500 грн, сума процентів за користування кредитом - 16267,50 грн, нараховані Позивачем проценти за 119 календарних днів - 8032,5 грн.

Позивач у позовній заяві просить стягнути понесені ним судові витрати з відповідача, при цьому зазначаючи, що такі витрати складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується: договором про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року укладеним між ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (як клієнт) та адвокатом Столітнім М.М., заявкою № 15498 від "28" січня 2026 р. на виконання доручення до договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, актом прийому-передачі виконаних робіт № 15498 від "26" лютого 2026 р. згідно із договором №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг становить 10000 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2469,47 грн (28800 * 2662,40 / 31050)

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 4860757 від 03.08.2024 року, в розмірі 28800,00 грн, з них сума кредиту - 4500 грн, сума процентів за користування кредитом - 16267,50 грн, нараховані Позивачем проценти за 119 календарних днів - 8032,5 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 2469,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 44559822, адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, кв. прим.2, м. Київ, Київ Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.