Ухвала суду № 137397822, 15.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14549/17

Провадження № 4-с/712/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» Нейрановського Артема Олексійовича на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №74290032, відкритому на виконання виконавчого листа, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси у цивільній справі № 712/14549/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.02.2018 року у справі № 712/14549/17 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 002-23011-100713 від 10.07.2013 року у розмірі 67 490,94 грн., а також судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., всього 69 090,94 грн.

Вказував, що на теперішній час рішення суду не виконано, незважаючи на перебування виконавчого документа на примусовому виконанні та неодноразові звернення із клопотаннями щодо вчинення виконавчих дій. На думку заявника, державним виконавцем не вжито достатніх та ефективних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спрямованих на фактичне виконання рішення суду.

Посилаючись на положення статей 18, 19, 74, 85 Закону України «Про виконавче провадження», заявник просив: 1)визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 74290032 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/14549/17; 2)зобов`язати державного виконавця вчинити передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду: здійснити перевірку майнового стану боржника, витребувати інформацію про наявне у нього майно, кошти та рахунки, виявити майно, на яке може бути звернено стягнення, та накласти на нього арешт; зобов`язати державного виконавця здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника, у разі наявності підстав вжити заходів щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; у разі невиконання боржником законних вимог державного виконавця вирішити питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, а за наявності ознак кримінального правопорушення вжити заходів відповідного реагування.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана скарга надійшла в провадження судді Соснівського районного суду м. Черкаси Троян Т.Є., ухвалою суду відкрито провадження у справі без виклику осіб (письмове провадження).

27.01.2026 до суду державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у м.Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Анісімовим О.О. скеровано заперечення на скаргу, в яких просить відмовити в її задоволенні за необґрунтованістю.

В обґрунтування заперечень зазначає, що скаржником не зазначено, які конкретно виконавчі дії не були вчинені та якими саме діями чи бездіяльністю порушено його права як стягувача.

Сам факт того, що рішення суду на даний час не виконано у повному обсязі, не може автоматично свідчити про бездіяльність державного виконавця, оскільки державний виконавець не є гарантом фактичного погашення боргу, а відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» здійснює передбачені законом заходи примусового виконання рішення в межах наданих повноважень.

Вказував, шо у межах виконавчого провадження № 74290032 державним виконавцем постійно здійснювалися заходи, спрямовані на встановлення майнового стану боржника, виявлення його доходів та майна, а також забезпечення виконання рішення суду.

Так, 05.03.2024 державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, здійснено запити до відповідних державних органів та установ щодо наявності у боржника рахунків, доходів та майна, отримано інформацію, що становить банківську таємницю, направлено запит до Державної податкової служби України щодо наявності рахунків боржника, винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, направлено запит до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів боржника та отримано відповідь.

01.04.2024 державним виконавцем повторно здійснено запит щодо отримання інформації, яка становить банківську таємницю;

06.03.2025 здійснено запити до Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, отримано інформацію щодо місця роботи, доходів боржника та розміру утриманих податків, здійснено запити щодо рахунків боржника, а також направлено до банківських установ платіжну інструкцію № 10894

07.03.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника.

10.03.2025 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20.03.2025 здійснено додаткові запити щодо рахунків боржника та зареєстрованих транспортних засобів.

19.05.2025 повторно винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника.

12.09.2025 здійснено повторні запити до Пенсійного фонду України, ДПС України, банківських установ, направлено платіжну інструкцію № 53756.

13.01.2026 державним виконавцем здійснено запити до Пенсійного фонду України, ДПС України, МВС України, Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отримано інформацію щодо доходів, місця роботи, транспортних засобів та інших відомостей щодо боржника.

Крім того, державний виконавець має доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим володіє актуальною інформацією щодо наявності у боржника нерухомого майна. Після винесення постанови про арешт майна боржника будь-яке майно, набуте боржником у подальшому, підлягає обтяженню відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, державним виконавцем вживалися передбачені законом заходи примусового виконання рішення суду, а твердження скаржника про бездіяльність не відповідають фактичним обставинам виконавчого провадження.

Скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що державним виконавцем не виконано покладені на нього законом обов`язки або що ним допущено неправомірну бездіяльність.

Відсутність фактичного стягнення заборгованості сама по собі не свідчить про бездіяльність органу державної виконавчої служби, оскільки результат виконання рішення залежить не лише від дій виконавця, а й від наявності у боржника майна, доходів та можливості звернення на них стягнення.

Додатково зазначав, що відповідно до отриманої державним виконавцем інформації боржник ОСОБА_1 зарахований у розпорядження командира військової частини. Водночас, згідно з інформацією ДПС України від 13.01.2026, з січня 2025 року і до теперішнього часу виплати боржнику не здійснюються.

Перебування боржника у розпорядженні військової частини не припиняє обов`язку державного виконавця здійснювати виконавчі дії, однак є обставиною, яка об`єктивно впливає на можливість фактичного виконання рішення суду.

Щодо вимог скаржника про зобов`язання державного виконавця вчинити конкретні дії, зазначені у скарзі, слід зазначити, що такі вимоги фактично спрямовані на визначення способу виконання рішення та втручання у повноваження державного виконавця, який самостійно визначає необхідність та послідовність вчинення виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судовий контроль за діяльністю державного виконавця не може підміняти його повноваження та зобов`язувати вчиняти конкретні дії за відсутності встановленого факту неправомірної бездіяльності.

З огляду на викладене, на думку державного виконавця, підстави для задоволення скарги, визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов`язання вчинити визначені скаржником дії відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.02.2018 року у справі № 712/14549/17 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 002-23011-100713 від 10.07.2013 року у розмірі 67 490,94 грн., а також судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., всього 69 090,94 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.11.2020 року у справі № 712/14549/17 заяву ТОВ «Фінансова компанія Профіт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Соснівський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профіт Капітал» при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Соснівським районним судом м.Черкаси у справі №712/14549/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

05.03.2024 головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) Погорнюк І.В. відкрито виконавче провадження № 74290032 від 05.03.2024р. з примусового виконання виконавчого листа №712/14549/17 виданого 31.05.2018р. Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договром та сплачений судовий збір, всього на суму 69 090,94 грн.

До письмових заперечень державним виконавцем долучено наступні запити та отримані відповіді:

01.04.2024 державним виконавцем повторно здійснено запит щодо отримання інформації, яка становить банківську таємницю;

06.03.2025 здійснено запити до Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України, отримано інформацію щодо місця роботи, доходів боржника та розміру утриманих податків, здійснено запити щодо рахунків боржника, а також направлено до банківських установ платіжну інструкцію № 10894

07.03.2025 винесено постанову про арешт коштів боржника.

10.03.2025 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20.03.2025 здійснено додаткові запити щодо рахунків боржника та зареєстрованих транспортних засобів.

19.05.2025 повторно винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника.

12.09.2025 здійснено повторні запити до Пенсійного фонду України, ДПС України, банківських установ, направлено платіжну інструкцію № 53756.

13.01.2026 державним виконавцем здійснено запити до Пенсійного фонду України, ДПС України, МВС України, Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отримано інформацію щодо доходів, місця роботи, транспортних засобів та інших відомостей щодо боржника.

Згідно зі ст.ст. 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 цього ж Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, розпоряджень, внесення подання, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «ІммобільяреСаффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

При цьому, перебування боржника у розпорядженні командира військової частини та відсутність отримання ним доходу не є підставою для припинення виконавчих дій, однак впливає на можливість фактичного стягнення на даний час.

Представник скаржника стверджував, що рішення суду не виконується, оскільки державним виконавцем не вжито належних та співмірних заходів з примусового виконання рішення суду.

Державний виконавець вказував, що ним здійснено всі необхідні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, державний виконавець повинен вчинити всі необхідні дії, задля забезпечення реального виконання рішення. Разом з тим, надані державним виконавцем матеріали свідчать про вчинення окремих виконавчих дій, однак не містять відомостей щодо результативності таких заходів та подальшого вжиття всього комплексу заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення суду».

Водночас, суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності державного виконавця протиправною, оскільки матеріалами виконавчого провадження підтверджується вчинення державним виконавцем передбачених Законом України «Про виконавче провадження» виконавчих дій, спрямованих на встановлення майнового стану боржника та забезпечення виконання рішення суду.

Сам по собі факт невиконання рішення суду у повному обсязі не є безумовною підставою для висновку про протиправну бездіяльність державного виконавця, оскільки виконання рішення залежить також від наявності у боржника майна, доходів та інших активів, на які може бути звернено стягнення.

Разом з тим, враховуючи тривалий строк невиконання рішення суду, обов`язок державного виконавця щодо забезпечення ефективного та повного виконання судового рішення, а також необхідність вжиття усіх передбачених законом заходів примусового виконання, суд вважає за необхідне зобов`язати державного виконавця продовжити здійснення таких заходів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні №74290032 продовжити здійснення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, спрямованих на його фактичне виконання, зокрема вживати заходів, передбачених статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 353, 447, 449, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» Нейрановського Артема Олексійовича на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця у виконавчому провадженні №74290032 продовжити здійснення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення суду, спрямованих на його фактичне виконання.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян