Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
Справа №568/451/26
Провадження №2/568/383/26
08 червня 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Дмитришин О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
До Радивилівського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 02.05.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1548-7269, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчих кредитів, таблицею обчислення загальною вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначені всі істотні умови, і з яким позичальник була попередньо ознайомлена. Вказаний кредитний договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа і позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А2374 для підписання вказаного кредитного договору та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов цього кредитного договору кредитодавець взяла на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 2000,00 грн. строком на 365 календарних днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, знижена відсоткова ставка складає 1,00% в день, стандартна відсоткова ставка складає 1,00% в день.
Позивач, зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Однак, відповідач порушила умови договору і в кінцевому підсумку не повернула у повному обсязі позивачу кредит, а також не виконала інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за цим договором навіть після спливу строку, встановленого у кредитному договорі, внаслідок чого станом на 15.01.2026 року за нею утворилася заборгованість у загальному розмірі 8039,60 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2000,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 4739,60 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 1000,00 грн. та простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту в сумі 300,00 грн.
Оскільки, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 8039,60 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.
Ухвалою судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд даної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.05.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії №1548-7269, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Даний договір та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання кредиту. (а.с.10-20).
Позичальник підтвердила, що вона ознайомлена та повністю розуміє всі умови, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватися всіх положень цього кредитного договору. Договір про відкриття кредитної лінії №1548-7269 відповідачем підписаний електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А2374.
Метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби. Кредит надається позичальнику виключно через сайт кредитодавця. Строк кредиту складає 365 календарних днів. Кредит має бути повернутий до 01.05.2026 року. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування, тип процентної ставки фіксований. Базовий період складає 28 днів. Сплату процентів за користування кредитом позивальник зобов`язаний сплачувати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом. Реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 3307,57%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 8698,46 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом. Загальні витрати по кредиту на день укладення договору складають 6698,46 грн. (п.п.2.4, 4.1-4.16 кредитного договору). Позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором (п. 5.1 кредитного договору).
На підтвердження існування договірних відносин між сторонами позивачем надано Правила відкриття споживчої ліні (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №41-П від 05.03.2025, які підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 9025.
Разом з тим, окрім договору про відкриття кредитної лінії №1548-7269 в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора А3556, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування, зокрема, щодо строку кредитування, процентної ставки та реальної річної процентної ставки, що в свою чергу свідчить про те, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо розміру і порядку нарахування вказаних відсотків (а.с.31-33).
ОСОБА_1 ознайомлена з графіком платежів за укладеним Договором, про що свідчить таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1547-7268, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2374 та засвідчена позивачем кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. (а.с.29 зворот - 30)
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором №1548-7269, за період з 02.05.2025 по 3,0.04.2026, загальна вартість кредиту становить 8698,46 грн, з яких: сума кредиту за договором 2000,00 грн, проценти за користування кредитом 6338,00 грн, комісія за надання кредиту 300,00 грн.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Згідно зі ст.11 ч.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Крім того, статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Укладення кредитного договору в електронній формі (відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»), є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 року №127/33824/19 та від 09.09.2020 року №732/670/19.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1548-7269 від 02.05.2025 року, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», а порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується довідкою про перерахування 02.05.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором 1548-7269 від 02.05.2025 через систему ЕаsyPay коштів в сумі 2000,00 грн. (а.с.34-37, 38).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1548-7269 від 02.05.2025, відповідач належним чином зобов`язання з повернення грошових коштів не виконувала, в результаті чого станом на 15.01.2026 року виникла заборгованість в загальній сумі 8039,60 гривень, з яких 2000,00 гривень заборгованість по кредиту, 4739,60 гривень заборгованість по процентам, 1000,00 гривень заборгованості за відсотками згідно ст.625 ЦК України, 300,00 гривень заборгованість по комісії. (а.с.39-42).
Доказів того, що відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачував кошти в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками матеріали справи не містять, відповідач свого розрахунку, який би спростовував наданий позивачем розрахунок не подав.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з використанням відповідачем кредитних коштів зі сплатою процентів за їх використання.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №1548-7269 від 02.05.2025 року в сумі 8039,00 грн., що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 2000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 4739,60 гривень, заборгованості за відсотками згідно ст.625 ЦК України в розмірі 1000 гривень, заборгованість по комісії в розмірі 300,00 гривень.
Враховуючи те, що відповідачка отримала кредитні кошти та користувалась ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, остання не надала та не спростувала розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, відтак суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором кредитної лінії №1548-7269 від 02.05.2025 в розмірі 6739,60 грн., з яких: 2000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 4739,60 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано проценти річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, в розмірі 1000,00 грн., та комісію за надання кредиту в розмірі 300,00 грн .
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.
Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено, що позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення своїх зобов`язань за цим договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього договору та правил.
Відповідно до п. 8.2 кредитного договору, у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, та/або суми кредиту у визначені договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500% процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
При цьому, подальшими змінами в законодавстві чинність пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не було припинено.
Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що на кредитний договір №1548-7269 від 02.05.2025 розповсюджується дія п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, оскільки саме ці норми регулюють спірні правовідносини щодо нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України під час воєнного стану в державі, а відповідно в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.
З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.
Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.
Як убачається з умов спірного договору, комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що комісія за видачу кредиту у розмірі 300,00 грн. за своєю правовою природою є складовою плати за користування кредитом, яка вже врахована у процентній ставці, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.,
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2231,89 грн. (6739,60 х 2662,40 / 8039,60).
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1548-7269 від 02.05.2025 року в загальній сумі 6739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 60 копійок, з яких 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок заборгованість по кредиту, 4739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять) гривень 60 копійок заборгованість за нарахованими процентам.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2231 (дві тисячі двісті тридцять одну) гривню 89 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: м. Київ, бул-р Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 15.06.2026 року.
Суддя В.О.Троцюк
Судове рішення № 137396461, Радивилівський районний суд Рівненської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 568/451/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: