Рішення № 137396128, 05.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/209/26

Провадження № 2/545/933/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Стрюк Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савченко Тетяна Іванівна, до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за договором оренди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савченко Т.І., звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що 01.07.2013 між ОСОБА_1 Орендодавець та Орендар Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» в особі Масляка В.О., який діє на підставі статуту, з другої сторони укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 6,04092 га (рілля), кадастровий номер 5324081400:00:010:0063, нормативно грошова оцінка станом на підписання договору оренди становила 129556,58 грн. Договір укладено на 5 (п`ять) років. 22.03.2017 між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі голови Масляка В.О., який діє на підставі Статуту (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.07.2013, відповідно до якої сторони погодили внесено зміни до Договору, а саме п.1 розділ «Строк дії договору» змінено та викладено: «Даною додатковою угодою Договір продовжено до 22.03.2027».

Також, вказаною Угодою Розділ «орендна плата» змінено та викладено в наступній редакції:«9. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує новому Орендодавцеві щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017становить 173256,54 грн, а саме 13861,24 грн.

Проте, відповідач систематично порушує умови Договору оренди, що виразилося у невиплаті орендної плати за 2024 рік у розмірі 13861,24 грн., та за 2025 рік у розмірі 13861,24 грн.

Враховуючи вищенаведене, просить: розірвати договір оренди землі від 01.07.2013, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем, з однієї сторони та ВСК «Злагода», як орендарем з іншої сторони, з урахуванням додаткової угоди від 22.03.2017 до договору оренди землі від 01.07.2013 за яким є земельна ділянки площею 6,04092га, кадастровий номер 5324081400:00:010:0063для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; стягнути з ВСК «Злагода» на її користь заборгованість по виплаті орендної плати за 2024, 2025 роки в розмірі 27722,48 грн., пеню у розмірі 0,3%несплаченої суми за кожен день прострочення в сумі 16669,04 грн., інфляційні втрати в сумі 1552,46 грн. та 3% річних в сумі 456,87 грн., всього в суумі 46400,85 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Представник відповідача надав суду відзив, у якому, визнав позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2025 рік в розмірі 8036,23 грн., в іншій частині позовних вимог просив відмовити та стягнути на його користь судові витрати в розмірі 18 000,00 грн.

В судове засіданні сторони не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що 01.07.2013 між ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки, з однієї сторони та Орендар- Виробничий сільськогосподарський кооператив «Злагода» в особі Масляка В.О., який діє на підставі статуту, з другої сторони укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 6,0409 га (рілля), кадастровий номер 5324081400:00:010:0063, нормативно грошова оцінка станом на підписання договору оренди становила 129556,58 грн. Договір укладено на 5 (п`ятнадцять) років (а.с.15-19).

20.03.2014 між Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода» в особі голови Масляка В.О., який діє на підставі Статуту (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) з другої сторони було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки відповідно до якої сторони погодили змінити Розділ «Строк дії договору» в наступній редакції: «8. Даною додатковою угодою Договір продовжено до 22.03.2027».

Також, вказаною Угодою Розділ «орендна плата» змінено та викладено в наступній редакції: «9. За користування земельною ділянкою Орендар сплачує новому Орендодавцеві щороку орендну плату у розмірі 8 (вісім) відсотків від середнього розміру 5,39 га земельної частки (паю), що числиться по Кіровській сільській раді, виходячи з нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту грошової оцінки 1,756, станом на 01.01.2017 становить 173256,54 грн, а саме 13861,24 грн.

Право оренди зареєстроване про що маються відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №460395261 від 15.01.2026.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 ЦК України).

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено у ст. 15 вказаного Закону однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суду стороною відповідача не надано доказів виплати ОСОБА_1 , орендної плати за 2024р. та 2025р. в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 14 укладеного договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

ВСК «ЗЛАГОДА» прострочила виконання грошового зобов`язання за що настає відповідальність передбачена частиною другою статті 625 ЦК України та п. 14 договору.

Враховуючи, що розрахунок мав проводитися до 30 числа останнього звітного у році місяця, то за невчасну сплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2024 по 2025 рік, орендар повинен сплатити ОСОБА_1 : 16669,04 грн. пеня 0,3% за 2024,2025 рік, що нарахована за період прострочення 01.01.2025-18.01.2026; 1552,46грн. інфляційні витрати за 2024 рік за період 01.01.2025-18.01.2026 з урахуванням індексу інфляції 11,2% (за 2025 рік з огляду на короткий період прострочення інляційні втрати не нараховувалися); 456,87 грн. 3% річних за 2024,2025 рік.

Відтак загальна сума заборгованості заявлена орендодавцем до орендаря становить 46400,85 грн. (27722,48 грн. сума боргу + 18678,37грн. 3% річних, інфляційні витрати, пеня)

Таким чином, вказані вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання договору оренди землі, суд зазначає наступне.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором (п. 38 Договору).

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України вказано таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Згідно з частиною 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 звернула увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи встановлені обставини справи із нормами закону, який їх регулює, а також судову практику Верховного Суду, висновки щодо застосування відповідних норм права якого, викладені в постановах, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невиконання відповідачем істотної умови цього договору щодо своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач просить стягнути на її корить витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Витрати на правову допомогу підтверджуються: описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення витрат (а.с.25), Договором №б/н про надання правничої допомоги та представництва від 11.01.2026 (а.с.26), додатковою угодою від 19.01.2026 (а.с. 27), актом про прийняття-передачі наданих послуг від 19.01.2026 (а.с.28); квитанцією від 19.01.2026 (а.с.29).

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги ціну позову, суд вважає стягнути зі відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з ВСК «Злагода» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савченко Тетяна Іванівна, до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 01 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, з однієї сторони та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Злагода», як орендарем з іншої сторони, разом з додатковою угодою від 22 березня 2017 року, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за записом про інше речове право 5987487, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка плошею 6,0409 га, кадастровий номер 5324081400:00:010:0063для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ 03769706, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 27722,48 грн. та пеню у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення в сумі 16669,04 грн., інфляційні витрати в сумі 1552,46 грн. та 3% річних в сумі 456,87 грн., всього в сумі 46400,85 грн.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», ЄДРПОУ 03769706, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л. І. Стрюк