Ухвала суду № 137395195, 10.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.06.2026Справа № 554/7167/26 Провадження № 1-кс/554/6657/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на постанову слідчого,

встановив:

До суду надійшла скарга представника Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві від 07.05.2026 року про закриття кримінального провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 року за ч. 1 ст. 367 КК України, в якій просить скасувати постанову Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 07.05.2026 року про закриття кримінального провадження та зобов`язати уповноважених осіб Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, поновити кримінальне провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 року та продовжити досудове розслідування.

В обґрунтування скарги представник заявника вказала, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170010001092 від 24.03.2026 року за ч. 1 ст. 367 КК України за заявою Міністерства юстиції України про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 КК України, вчинених невстановленими особами правоохоронних органів відносно громадянина ОСОБА_5 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (істотної шкоди), внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 112605,20 грн (еквівалент 3000 євро) на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Миронюк та інші проти України».

Вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, передчасною та такою, що порушує норми КПК України.

З оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що досудове розслідування проведено неповно та неефективно.

Так, слідчим встановлено, що порушення, які встановленні Європейським судом з прав людини у справі «Миронюк та інші проти України» за заявою ОСОБА_5 № 55637/18, допущені службовими особами Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №2015170300001412 від 01.10.2015 за ч. 2. ст. 345 КК України.

Слідчий зазначає, що 29.05.2025 у кримінальному провадженні № 12024140420001310 від 07.08.2024 слідчим прийнято постанову про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку з відсутністю у діях старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , заступника начальника СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 та інших слідчих та керівників СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, які здійснювали досудове розслідування (та керівництво) у кримінальному провадженні № 12015170300001412 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Вказана постанова, як зазначив слідчий, була долучена ним до матеріалів кримінального провадження.

В оскаржуваній постанові слідчий зазначає, що проаналізувавши зібрані під час досудового розслідування докази, дослідивши всі обставини кримінального провадження, орган досудового розслідування приходить до висновку про те, що кримінальне провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 підлягає закриттю, з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з наявністю не скасованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотримання вимог щодо підслідності.

Міністерство юстиції України вважає, що оскаржувана постанова від 07.05.2026 року про закриття кримінального № 62026170010001092 від 24.03.2026 року є незаконною.

З тексту оскаржуваної постанови незрозуміло, які саме слідчі дії були проведені в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62026170010001092 від 24.03.2026, яке було відкрито не за заявою ОСОБА_5 , а за заявою Мін`юсту, в якій, окрім іншого, повідомлено про факт завдання збитків (істотної шкоди) Державному бюджету України, внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Миронюк та інші проти України».

У судове засідання представник заявника не з`явилася, подала заяву про розгляд скаргу у її відсутність, скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити. Вважає постанову слідчого законною та обґрунтованою.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 року за ч. 1 ст. 367 КК України, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо; існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

З аналізу вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися лише після всебічного повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим (детективом) всіх зібраних та перевірених доказів.

З огляду на викладене, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

Встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026170010001092 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато на підставі заяви заступника Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції від 02.03.2026 № 28877/38.4.3/15-26 щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Миронюк та інші проти України», за заявою ОСОБА_5 № 55637/18, у якому встановлено порушення Державою Україна статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема у вказаному рішенні встановлено порушення Державною Україною Конвенції, що виразилися у суттєвих недоліках досудового розслідування кримінального провадження, а саме: невжиття необхідних заходів для забезпечення ретельного розслідування справи; необґрунтовані та тривалі періоди бездіяльності; загальний затяжний характер розслідування та судового провадження; недоліки, визнані самими національними органами влади; неодноразове повернення справи на додаткове розслідування та незабезпечення права заявника на ефективну участь у розслідуванні.

З огляду на встановлені обставини, Суд дійшов висновку, що проведене розслідування не відповідало критеріям ефективності, констатував порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов`язав сплатити заявнику 3000 Євро відшкодування моральної шкоди.

На виконання вказаного рішення з Державного бюджету України на особовий рахунок заявника перераховано 122605, 20 грн. (еквівалент 3000 Євро), що підтверджується платіжною інструкцією від 15.02.2024 № 39.

Виплачені кошти за рішенням Європейського суду з прав людини є збитками Державного бюджету України.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено обов`язок Міністерства юстиції України як органу, відповідального за забезпечення представництва України в Європейському суді та координацію виконання його рішень, звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду.

Порядком організації роботи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.11.2011 № 3280/5 передбачено, що якщо особами, дії (бездіяльність) яких призвели до прийняття Європейським судом рішення проти України, є посадові особи органів державної влади, органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Міністерство юстиції України готує та подає заяву до відповідних компетентних слідчих органів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснення досудового розслідування та притягнення до відповідальності осіб, з вини яких Європейським судом прийнято рішення проти України.

Зі змісту заяви заступника Міністра юстиції України вбачається, що ОСОБА_5 скаржився на непроведення органами державної влади ефективного розслідування жорстокого поводження, вчиненого приватними особами або за обставин, які виключають причетність представників держави, посилаючись на статтю 3 Конвенції. Розглянувши скаргу заявника, Європейський суд зазначив, що стаття 3 Конвенції вимагає від органів державної влади не лише проведення ефективного досудового розслідування стверджуваного жорстокого поводження, навіть якщо таке поводження було вчинене приватними особами, а й того, щоб національні суди за жодних обставин не допускали ситуацій, у яких завдані тілесні та моральні страждання залишалися б безкарними.

Європейський суд дійшов висновку, що органи державної влади, які були уповноважені порушити та розслідувати кримінальні справи, насправді не намагалися оперативно та ретельно розслідувати їх, встановити факти та за потреби притягнути до відповідальності винних осіб.

Європейський суд вказав на такі суттєві недоліки досудового розслідування, а саме: невжиття необхідних заходів для забезпечення ретельного розслідування справи; необгрунтовані та тривалі періоди бездіяльності; загальний затяжний характер розслідування та судового провадження; недоліки, визнані самими національними органами влади; неодноразове повернення справи на додаткове розслідування; незабезпечення права заявника на ефективну участь у розслідуванні.

Європейський суд дійшов висновку, що проведене розслідування не відповідало критеріям ефективності та констатував порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції.

Порушення встановлені Європейським судом з прав людини у справі «Миронюк та інші проти України», за заявою ОСОБА_5 № 55637/18, допущені службовими особами Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170300001412 від 01.10.2015 за ч. 2 ст. 345 КК України.

Встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170420001310 від 07.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у вказаному кримінальному провадженні внесені на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 22.07.2024, якою зобов`язано уповноважених осіб Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 15.07.2024 № ФИ-17541661.

У заяві ОСОБА_5 № ФИ-17541661 від 15.07.2024 зазначено, що 18.01.2024 Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) винесено рішення у справі Fysun v. Ukraiпe, (АррІісаtіоп Nшnber 55637/18) та присуджено на його користь 3000 Євро. Станом на 15.07.2024 рішення Європейського суду з прав людини Fysun v. Ukraine, (АррІісаtіоп Nшnber 55637/18) є виконаним.

На думку заявника, внаслідок незаконних, протиправних дій та бездіяльності працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх керівників, за відсутності відомчого контролю за діями підлеглих, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015170300001412 Державному бюджету України задано збитків на суму понад 120 тис. грн., що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини Fysun v. Ukraine, (Application Number 55637/18).

Постановою прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури від 21.08.2024 до вказаного кримінального провадження приєднано кримінальне провадження № 62024170010000752, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на виконання ухвали суду, якою зобов`язано уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 15.07.2024 за фактом вчинення того самого діяння.

29.05.2025 у кримінальному провадженні № 12024170420001310 від 07.08.2024 слідчим прийнято рішення про його закриття, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діях старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , заступника начальника СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 та інших слідчих та керівників СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, які здійснювали досудове розслідування (та керівництво) у кримінальному провадженні № 12015170300001412 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Про закриття кримінального провадження повідомлено заявника та прокурора, шляхом надсилання копії постанови про закриття кримінального провадження.

Вищевказану копію постанови та копії матеріалів кримінального провадження № 12024170420001310 долучено до матеріалів кримінального провадження № 62026170010001092.

У постанові слідчого про закриття кримінального провадження №12024170420001310 від 07.08.2024 за ч. 1 ст. 367 КК України зазначено, що за змістом ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службових повноважень всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 2) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинним зв`язком між зазначеним діянням та його наслідками.

За змістом ст. 367 КК України службова недбалість визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) діяння, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб чи тяжких наслідків; 3) причинним зв`язком між вчиненим діянням та наслідками.

При цьому, відповідно до ч. 3 примітки 1 ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 365, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ч. 4 примітки 1 ст. 364 КК України тяжкими наслідками у 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У ході досудового розслідування встановлено, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Fysun v. Ukraine, (АррІісаtіоп Nшnber 55637/18) з Державного бюджету України на особистий рахунок заявника перераховано 122 605,20 грн (еквівалент 3000 євро)

Станом на 2024 рік неоподатковуваний мінімум доходів громадян становив 1514 гривень, тому сума що була сплачено ОСОБА_5 , а отже і матеріальні збитки, понесені державою України становлять 84 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вказане дії та бездіяльність (навіть, якщо б такі мали місце), які призвели до порушення прав ОСОБА_5 не містять ознак складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на положення п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, від 07.05.2026 у кримінальному провадженні № 62026170010001092 від 24.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки, на час розгляду даної скарги, існує нескасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження № 12024170420001310 від 07.08.2024 за ч. 1 ст. 367 КК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння.

Отже слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 07.05.2026 року про закриття кримінального провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Керуючись ст.ст. 303 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_8 від 07.05.2026 року про закриття кримінального провадження № 62026170010001092 від 24.03.2026 за ч. 1 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.06.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1