Рішення № 137394678, 15.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3952/26

Провадження № 2/552/2783/26

РІШЕННЯ

іменем україни

15.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

за участі

представника позивача Підпалого О.В.,

представника відповідача Буряк Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державне підприємств зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 13.05.2026 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» та ОСОБА_2 на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

За даними оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» ОСОБА_1 віднесено до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.02.2020.

Вказував, що на виконання умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та на підставі даних про фактичне споживання електричної отриманих від оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго», а саме Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2020 року відповідачу позивачем складено рахунок № 002996615582/14/О02/08336 від 10.03.2020 та Акт № 003459 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2020 року від 29.02.2020, обсяг споживання електричної по 2 класу - 14 882 кВт.*год., на загальну суму 57 293,14 грн (з ПДВ), які були надіслані позивачем на адресу відповідача за допомогою засобів поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, заборгованість за розрахунковий період лютий 2020 року відповідачем не була погашена та становить 32416,84 грн.

Вказував, що відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості % річних та інфляція за період з 21.03.2020 по 11.05.2026 розмір відсотків річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання становить 60 167,12 грн.

Вважає, що заборгованість відповідача перед ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 92 583,96 грн, з яких: 32 416,84 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію; 29 857,49 грн - 15% річних; 30 309,63 грн - інфляційних втрат.

В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ДПЗД "Укрінтеренерго» заборгованість в розмірі 92 583,96 грн, з яких: 32 416,84 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період лютий 2020 року; 29 857,49 грн - 15% річних та 30 309,63 грн - інфляційних втрат. Також просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.05.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 29.05.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що відповідач вважає, що описані факти не відповідають дійсності, відповідач не споживала за лютий 2020 року 14 882 кВт*год, а спожито було 4519 кВт*год, за що і було здійснено оплату. Зазначала, що АТ «Полтаваобленерго» помилково та неправильно надало позивачу об`єм спожитої електроенергії відповідачем, питання було предметом розгляду сторін із залученням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Вважає, що борг є надуманим та спростовується долученими матеріалами листування між учасниками спору. Просила застосувати строк давності та закрити провадження, залишити позов без задоволення.

Позивач 04.06.2026 подав до суду відповідь на відзив, де не погодився з твердженнями відповідача, а позовні вимоги просив задовольнити.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).

27.12.2018 на виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону, ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток 1 до Договору «Комерційна пропозиція № 1 від 20.12.2018 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та ін.

Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору). У такому разі договір вважається укладеним (момент укладання договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Виконання функцій постачальника «останньої надії» є одним із спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та «Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» затверджених постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 483 (зі змінами).

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 року у справі №905/1791/21, від 12.11.2024р. у справі № 910/14138/22 та від 02.10.2024 у справі №910/3532/23.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою Національної комісії, що здійснювало державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 р. № 1344, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та фізичною особою ОСОБА_1 , на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Також встановлено, що за даними оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції, чинній до 01.07.2024), споживача ОСОБА_1 віднесено до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.02.2020, що підтверджено повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії».

Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 ПРРЕЕ та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118, а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Тобто, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) за розрахунковий період. В свою чергу ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання)), на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Положеннями пункту 6.2. Тимчасового порядку встановлено, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/ НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т. ч. з розбивкою по групі "а" та групі "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам, зокрема електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії.

Пункт 3 частина 1 статті 57 Закону визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 2.1. глави 2 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Згідно із п. 5.8. Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до положень п. 5.10. глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Умовами Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (Додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»), встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії.

Відповідно до Комерційної пропозиції № 3 ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженою постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Ціни Постачальника наведені у додатку до цієї комерційної пропозиції.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та на підставі даних про фактичне споживання електричної отриманих від оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго», а саме Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2020 року відповідачу позивачем складено рахунок № 002996615582/14/О02/08336 від 10.03.2020 та Акт № 003459 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2020 року від 29.02.2020, обсяг споживання електричної по 2 класу - 14 882 кВт.*год., на загальну суму 57 293,14 грн (з ПДВ).

Зазначені документи були надіслані позивачем на адресу відповідача, відповідач в поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечує свою обізнаність про їх наявність.

Такод встановлено та не заперечується відповідачем, що рахунок № 002996615582/14/О02/08336 від 10.03.2020 за розрахунковий період лютий 2020 сплачений відповідачем лише часково у розмірі 24 876,30 грн, заборгованість за розрахунковий період лютий 2020 року становить 32 416,84 грн.

Пунктом 4.4. Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019, яка є невід`ємною частиною Договору, встановлено, що після завершення Розрахункового періоду та отримання даних від ОС Постачальник надсилає на адресу електронної пошти Споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Актукупівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника. Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача. Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі- продажу в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника. У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що ДПЗД «Укрінтеренерго» належним чином виконав свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії, проте ОСОБА_1 в порушення умов пункту 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, заборгованість за спожиту електричну енергію не сплатила, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (положення частини першої статті 611 ЦК України).

Згідно з нормами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В той же час частиною другою цієї ж статті ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

Згідно з вимогами підпункту 2 та підпункту 6 пункту 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором. Відповідно до положень підпункту 6 пункту 7.1. Договору Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.

Відповідно до розділу «Додаткові зобов`язання Споживача» Комерційної пропозиції № 2, встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором у відповідності з частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно з положеннями розділу «Відповідальність сторін» Комерційної пропозиції № 2, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно пункту 4.12. ПРРЕЕ, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач має сплатити суму боргу із врахуванням відсотків річних та інфляційних втрат на суму заборгованості.

Твердження відповідача про те, що відповідач не споживала за лютий 2020 року 14882 кВт*год, а спожито було лише 4519 кВт*год, за що і було здійснено оплату, судом оцінюється критично.

Згідно ч.5 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ПОН зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги ПОН, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Отже, в складі коштів, які споживачі електричної енергії сплачують ПОН за поставлену електричну енергію, є частина, яка має належати оператору системи розподілу за укладеними договорами (між ОСР та ПОН про послуги з розподілу, і які ПОН сплачує ОСР. Тож, останній прямо зацікавлений в належному виконанні споживачів свої зобов`язань перед ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії».

ОСР щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про обсяг розподіленої електричної енергії (звіти ОСР щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання), на підставі якої постачальник, в тому числі ПОН визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем. Таким чином ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує інформацію про споживачів, які стали споживачами нашого підприємства, адже згідно ч.8. ст.64 ЗУ «Про ринок електричної енергії», ПОН здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Згідно п.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Тобто, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) (ДПЗД «Укрінтеренерго» не має доступу до вимірювальних приборів).

ДПЗД «Укрінтеренерго» керується виключно тією інформацією про споживачів ПОН, яку надає ОСР. Усі дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує виключно від оператора системи розподілу, оскільки саме ОСР веде комерційний облік і щомісячно надає офіційні звіти про фактичний відпуск. Позивач не має технічної можливості самостійно здійснювати облік, а отже його нарахування ґрунтуються лише на достовірній інформації ОСР, що виключає будь-які сумніви у правомірності визначення обсягів споживання та розрахунків.

Як встановлено судом, розрахунок заборгованості було здійснено у чіткій відповідності до даних, які були отримані від ОСР, АТ «Полтаваобленерго».

Натомість позивач, не погойдуючись з діями АТ «Полтаваобленерго», у встановленому законом порядку за захистом своїх прав не зверталася, такі дії ОСР у встановленому законом порядку неправомірними не були визнані.

Лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 16.10.2020 № 4156/20/8-20 є письмовою відповіддю НКРЕКП , яка надана в порядку, передбаченому п. 3.5. Правил розгляду звернень споживачів щодо рішень, дій суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 02.07.2019 № 1333, з наданням роз`яснення заявнику з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП та/або про направлення вимоги суб`єкту господарювання, споживачу особливої групи згідно з пунктом 3.3 цієї глави (підпункт 1)), а не рішенням регулятора.

При вирішенні питання щодо застосування судом строків позовної давності судом враховується таке.

За нормами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем вказано про застосування строків позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Відповідно, позивачем не пропущено строки позовної давності.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 92 583,96 грн, з яких: 32 416,84 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період лютий 2020 року; 29 857,49 грн - 15% річних та 30 309,63 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

З відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул. Кирилівська 85, м. Київ, 04080) заборгованість в розмірі 92 583,96 грн, з яких: 32 416,84 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію за період лютий 2020 року на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; 29 857,49 грн - 15% річних та 30 309,63 грн - інфляційних втрат на рахунок IBAN НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн на рахунок IBAN НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО», ел. пошта kanc@uie.kiev.ua, тел. 38050630467, адреса вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 19480600.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 15.06.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко